31 березня в Україні президентські вибори. Для покоління Z вони будуть першими.

Щоб зрозуміти, чим живе, що читає та чому йде на вибори молодь 18-20 років, говоримо п'ятьма героями. Запитали про те, на чию думку вони орієнтуються, чи хочуть виїхати за кордон та чи знають імена українських міністрів.

Фото: Андрій Баштовий

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – лонгріди без новин.

Нік

20 років

 Я хочу, щоб мій голос був почутий. І не хочу, щоб хтось інший міг використати мій бюлетень.

Я переїхав у Київ із Запоріжжя три роки тому. Вчився в університеті два роки на веб-дизайнера, потім покинув навчання. У мене була робота, досвід, я бачив багато можливостей реалізуватися, тоді як у виші було досить сумно. Я не отримав того, для чого туди вступав. Мені не потрібен був просто папірець, і я не цілився на ступінь бакалавра, щоб йти далі у навчанні.

Тепер я змінив думку, планую знову вступати за рік-два. Я зрозумів, що навчання є однією із найважливіших частин життя. Навіть якщо це не повністю відповідає очікуванням, ти дискутуєш, чимось займаєшся, і це робить тебе якщо не професіоналом, то більш відкритою людиною.

Насправді я почав працювати ще в 10 класі. Зареєструвався на фріланс-платформі та брав замовлення онлайн. Це тривало приблизно рік, поки я не знайшов компанію, в якій працював кілька років. Потім пішов на «Громадське». Тепер займаюся менеджментом і комунікацією в ГО «КиївПрайд», а також працюю графічним дизайнером.

Ще в 10-11 класі в Запоріжжі я працював в організації, яка опікувалася розвитком ЛГБТ-ком’юніті. Вони проводили різні зустрічі, мітинги, ігри, дискусії, лекції, кінопокази. Одного разу мені запропонували поїхати в Київ на «КиївПрайд». Я дуже загорівся, тому що рідко виїжджав із Запоріжжя – хіба кілька разів на море, а також в Умань. Коли приїхав у Київ, аж шаленів від радощів. Із часом почав отримувати все більше й більше досвіду громадської діяльності.

Опиши свій день

Я прокидаюся десь о дев’ятій ранку, снідаю, перевіряю Messenger та Instagram. Якщо мені, наприклад, написала Софія Лапіна – менеджерка «КиївПрайду» – я їй відповідаю, якщо ні, продовжую роботу з дизайну. Також паралельно займаюся комунікаціями в ГО. Беру лептоп, йду в «МОМО» і там працюю. Часто зустрічаю друзів, у нас такий маленький клуб лептоперів. На тусовки ходжу двічі чи тричі на місяць. Rhythm Buro, Veselka, Closer – це завжди класно, приємна музика, атмосфера, багато знайомств.

На чию думку орієнтуєшся?

Я дивлюся Facebook, читаю своїх друзів з минулих робіт – журналістів, спеціалістів з кібербезпеки. Це Іра Земляна (активістка, журналістка), Катерина Сергацкова (засновниця «Заборони»), Аня Білоус (авторка Buro 24/7 та «Заборони») і Руслан Тарасов (журналіст видання «Радіо Свобода»).

Якщо це якесь невідоме медіа, підозріле, я не буду йому довіряти. Мені подобається те, що недавно зробили «Схеми»: вони розкрили кілька схем друзів президента. Подобається, що робить «Українська правда». У них на сайті є інформаційні таблиці про деяких кандидатів у президенти. Я створив Telegram-канал, куди кидаю все, що пов’язано з виборами.

Хто найактуальніший український музикант?

Maruv, як би це не було дивно, тому що сьогодні про неї всі говорять. Якщо вона робитиме щось неординарне – це може мати вплив на аудиторію. Святослав Вакарчук, який їздить з лекціями. Та ONUKA – вона є для мене найбільш зрілою музиканткою, художницею, що має власний стиль.

Що найважливіше сталося в країні за останні 5 років?

Якщо говорити про політичну сферу, то це реформа освіти – Нова українська школа. У мене подруга працює координаторкою учителів, відсилає їх у різні міста, які вносять інновації у процес навчання. Те, що я бачив, мені подобається.

Чи хотів би виїхати за кордон?

Не хотів би, мені тут дуже подобається. Особливо кавова культура – місця з хорошою кавою можна знайти як у Києві, так і в малих містах. Я нещодавно був у Львові та Запоріжжі й бачив, як на дуже непомітних вуличках з’являються кав’ярні зі смачними напоями. Це свідчить і про те, що в людей є можливість розвивати свій маленький бізнес.

Ще одна позитивна зміна в суспільстві – ініціативні міленіали, яким 25-35 років, що вносять інновації в розвиток бізнесу, освіти, журналістики, фестивальної культури.

Найбільше не подобається в країні бездіяльність поліцейських та охоронних структур щодо дискримінації та нападів на ЛГБТ-ком’юніті. Не подобається, що вони толерують Нацкорпус, радикально-праві організації, рейди та божевілля людей, які нападають просто на вулиці. Вони з повагою ставляться до організацій, які відкрито заявляють про бажання комусь завдати шкоди.

Чи лякає тебе щось у країні?

Мене лякає держава, яка ступорить зміни та є закритою для співпраці. Я вважаю, це залежить від кадрів і менеджменту. У тебе може бути кльова стратегія, але якщо в людини консервативна ментальність – зміни не відбудуться.

У постреволюційний період державні структури не заважали інноваціям, а навпаки, підтримували їх. Я бачу це на прикладі розвитку столиці, де свіжі ідеї імплементуються досить швидко, тут підтримують урбаністичні задуми, створюють нові інституції, наприклад, Український культурний фонд. Хочеться, щоб і наступний президент і його команда разом із парламентом продовжували політику відкритості до колаборацій та змін.

Назви трьох чинних міністрів України:

Арсен Аваков.

Переважно ми з друзями не розмовляємо про політику. Тепер є спільнота сусідів з мого під’їзду. Ми дружимо, дивимося разом Майкла Щура та інколи говоримо на тему політики.

Чому йдеш на вибори?

Я хочу, щоб мій голос був почутий. І не хочу, щоб хтось інший міг використати мій бюлетень. Прагну показати свою громадянську позицію – для себе, для свого майбутнього, мабуть, для оточення.

Настя

19 років

 Йду на вибори, щоб було більше голосів проти бабусь.

Переїхала з Чернігова в Київ три роки тому. Навчаюся на третьому курсі на журналістиці. Тепер у пошуках себе: за три роки так і не зрозуміла, чи журналістика моє. У дитинстві я писала оповідання, тому думала, куди мені ще йти: або вдома в педагогічний, або на журналіста в Київ. Велике місто – великі можливості. Тим, що я переїхала до Києва, задоволена, а з навчанням я поки не розібралася. Де я себе тільки не пробувала: і в музиці, і як бариста, і як офіціантка, співала, грала на гітарі, навіть колись на малювання ходила.

Опиши свій день

Уранці йду на навчання, потім у кіно або в тренажерний зал. Чи просто лежу в гуртожитку і дивлюся кіно, читаю. Ввечері йду гуляти.

Я дуже багато сиджу в соцмережах, занадто багато. В інституті мигцем листаю новини у Facebook, Instagram, канали в Telegram. Інколи, як є вільний час, дивлюся YouTube.

На чию думку орієнтуєшся?

Я б не сказала, що в мене є «лідер думок». Я підписана на багатьох цікавих людей – серед них актори, журналісти. Просто гортаю стрічку Facebook, що зачепило – те й читаю. В Telegram люблю канали про кіно: читаю різні огляди, рецензії. Зі ЗМІ переглядаю «УНІАН». А ще чомусь «ТСН-Гламур» часто в стрічці з’являється.

Скільки грошей хочеш заробляти?

Я навчилася економити в Києві. Напевно, 10 000 гривень мені б вистачило.

Хто найактуальніший український музикант?

«Океан Ельзи», ONUKA.

Що найважливіше сталося в країні за останні 5 років?

Донбас. Я дуже з цим пов’язана, живу з людьми звідти. Ми рідко обговорюємо політичні питання. Хіба що я прочитаю новини з Facebook і ми двома словами перекинемося.

Мій тато весь час дивиться політичні канали та інтерв’ю, але не говорить про це. А ми з мамою спілкуємося на політичні теми: за кого будемо голосувати, обговорюємо новини типу, що Юля Володимирівна з’їла хот-дог, а ще рекламу Зеленського по телевізору.

Чи хотіла б виїхати за кордон?

Так, у мене це є в планах. Мене завжди тягнуло подорожувати. Україну я вже подивилася, тепер хочеться більшого. Спочатку думаю пожити за кордоном, щоб порівняти. Якщо сподобається – залишуся назавжди.

Що б ти змінила в країні?

Змінила б ставлення людей одне до одного. У мене є знайомі, які живуть за кордоном. Вони розповідають, що там люди не особливо звертають увагу на зовнішній вигляд інших, а у нас якщо шкарпетки стирчать якось не так, то в метро відчуваєш на собі погляди оточення. Це бентежить іноді.

Чи лякає тебе щось у країні?

Я з Чернігова, тому кажу, що у нас Москва через дорогу. Завжди страшно, що щось почнеться.

Назви трьох чинних міністрів України:

Гриневич, Супрун.

Чому йдеш на вибори?

Усі кажуть: нехай молодь йде на вибори, тому що проголосують бабусі за тих, хто підкупив їх гречкою, а жити потім нам. Тому йду на вибори: щоб було більше голосів проти бабусь.

Даша

19 років

 Не можна стояти осторонь і мовчати, а потім скаржитися. 

Усе життя мешкаю в Києві. Обожнюю це місто, хоча з 9 класу були думки поїхати вчитися в Німеччину. Я довго опановувала німецьку мову, а потім збагнула, що мені тут затишно та комфортно. Та й люди почали мінятися. Молодь стала дуже свідомою – принаймні ті, хто мене оточує. Це класно: можна змінювати щось разом, а не їхати, ховатися від проблем.

Опиши свій день

Я навчаюся в університеті Богомольця на стоматологічному факультеті. У нас щільний графік: ми зайняті з 8 ранку до 6-8 вечора. Більшу частину дня я в універі. Тепер планую знову піти на балет, тому що раніше багато ним займалася. Для мене важливо, щоб був симбіоз навчання зі спортом: тоді я відчуваю, що мізки працюють, я краще почуваюся, починаю правильно харчуватися, стежити за собою. Коли приходжу додому – йду на пробіжку, обов’язково читаю або дивлюся щось освітнє, готуюся до наступних пар, намагаюся вчасно лягати спати.

Батьки наполягають на стоматології, але мені хотілося б займатися фотографією, графічним дизайном, спробувати себе стилісткою. Я буду стоматологом, але якщо не сподобається – не займатимуся цим. Та знаю точно, що після навчання матиму певну професію і в будь-який момент зможу заробити гроші.

На чию думку орієнтуєшся?

Не стежу за відомими людьми з тієї ж причини, чому не дивлюся національні канали – я розумію, що це канал певного депутата і кожен показує те, що вигідно.

Я слухаю розумних людей, які є в моєму оточенні. Вони добре аргументують свою думку, вміють критично мислити. Їхні погляди не залежать від інших – тому слухаю їх і будую власну позицію.

У сім’ї я обговорюю такі питання з бабусею та дідусем – це якраз ті люди, у яких є критичне мислення. Наприклад, ми обговорюємо основні функції президента і який з кандидатів впорався б з ними найкраще. Наводимо приклади, пояснюємо позицію. Попри те, що бабусі 69 років, вона вважає, що людям після 65 треба забороняти голосувати, адже це «голосування не за майбутнє, а за зараз».

Люблю читати «Пост Наука» та The Village. Новини дізнаюся із соцмереж, але немає такого, щоб цілеспрямовано щось дивилася і читала про політику.

Хто найактуальніший український музикант?

Іван Дорн. Він найпросунутіший у сфері музики. «Время и Стекло» – більш попсові, класні, веселі.

Що б ти змінила в країні?

Я змінила б кандидатів на пост президента. Хочу нові обличчя – не тільки в уряді, а й в освіті. Молодих, зі свіжими поглядами, які знають, що треба змінювати і як це робити.

Назви трьох чинних міністрів України:

Уляна Супрун, прем’єр-міністр Гройсман.

Чому йдеш на вибори?

Я обираю своє майбутнє. Не можна стояти осторонь і мовчати, а потім скаржитися. Так я хоча б намагатимуся змінити щось на краще. Це майбутнє моєї країни, людей, що тут живуть, молоді, яку я люблю.

Іра

21 рік

 Мені б хотілося, щоб усе, що робиться «зверху», було справді для людей, а не для власних кишень.

Я співзасновниця дизайн-бюро: займаюся розробкою сайтів, мобільних додатків. Навчалася на дизайнера, але з першого курсу зрозуміла, що тієї освіти, яку дають в академії, замало. Почала займатися саморозвитком, працювати на себе, шукала клієнтів. У 18 років знайшла першу роботу, перевелася на заочне. Працювала в ІТ-компанії і, набравшись досвіду, вирішила разом з нареченим почати щось своє.

Опиши свій день

Майже весь день у мене зайнятий роботою. Раніше я думала, що, працюючи на себе, матиму більше вільного часу, але його насправді менше. Намагаюся ходити в спортзал, займаюся вокалом. На роботу йде від 6 до 16 годин. Бували дні, коли ми запускали проект і працювали по 16 годин.

На чию думку орієнтуєшся?

Дмитро Дубілет – я в захваті від того, що і як він робить. А також Андрій Федорів та Вікторія Тігіпко.

З ким спілкуєшся про політику?

У родинному колі ми можемо вільно спілкуватися на політичні теми, не приховуючи емоцій. З друзями теж говоримо, хто що думає. З незнайомими людьми я ніколи не буду порушувати тему політики, не хочу когось зачепити.

Я почала цікавитися політичними новинами лише останнім часом. Раніше намагалася взагалі відмежуватися від цього. У житті вистачає негативних емоцій, навіщо добивати себе новинами.

Хто найактуальніший український музикант?

Monatik, Kazka, Jamala.

Чи хотіла б виїхати за кордон?

Так. Мені здається, що там більше можливостей. Якщо говорити про IT-сферу в Україні, то в нас багато професіоналів. Чимало українських компаній працює на аутсорс, тож, чому б нам, маючи досвід роботи із закордонними клієнтами, не спробувати себе в іншому місці? Хочу зрозуміти, чи це моє. Якщо ні – можна повернутися. Але поки є бажання шукати кращого життя.

Що найважливіше сталося в країні за останні 5 років?

Переломним моментом стала анексія Криму. З хорошого – перемога на Євробаченні.

Що б ти змінила в країні?

Мені б хотілося, щоб усе, що робиться «зверху», було справді для людей, а не для власних кишень.

Чи лякає тебе щось у країні?

Це ще одна причина, чому хочеться переїхати – мене лякає саме слово «війна». Мабуть, це найстрашніше, що може статися з країною.

Крім того, у людей все менше віри, що щось може змінитися. Відчуття надії породжує міцне та щасливе суспільство. Коли люди бачать реальні зміни, то вони щасливіші, їм не хочеться викинути папір на землю, викласти гнівне відео в інтернеті, обізвати якусь людину. Це все взаємопов’язано, тому я боюся пригніченого настрою.

Назви трьох чинних міністрів України:

виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, міністр культури Євген Нищук.

Чому йдеш на вибори?

Хочу, щоб мій голос був зарахований. Я знаю, що, якщо проголосую, його не сфальсифікують. Я зроблю усвідомлений вибір.

Міша

20 років

 Мій вибір має значення. Я хочу взяти відповідальність за нього.

Я навчався в коледжі на графічного дизайнера, паралельно ходив на курси, після них пішов шукати роботу. Працював у креативному агенстві, на фрілансі, тепер дизайнер у The Village Україна.

У майбутньому я не хочу працювати графічним дизайнером. Мені подобається робота, але розумію, що це не кінцева точка. Це дуже хороший старт, бекграунд, який мені допоможе в подальшому.

У вільний час читаю книжки. Якщо незручно читати – слухаю подкасти. Паралельно вчу французьку мову. Часто моніторю різні івенти на Facebook: відкриття виставок, прем’єри фільмів, вистави.

Скільки грошей хочеш заробляти?

Хотілося б заробляти не менше як 1000 доларів. Проте максимальної точки, звичайно, немає. Мені для життя треба небагато, але хочеться подорожувати, жити окремо й паралельно дозволити собі трохи більше, ніж кожну п’ятницю вийти погуляти – ще якісь фестивалі відвідати.

На чию думку орієнтуєшся?

Це будуть перші вибори в моєму житті, тож я хотів усвідомлено до цього підійти. Новини дізнаюся зі стрічки Facebook. Мені друзі порадили дивитися «Телебачення Торонто», у них цікава подача. Мені здається, вони адекватні. Ще дивлюся Дмитра Гордона – він теж відома людина в політиці.

Що найважливіше сталося в країні за останні 5 років?

Майдан.

Чи хотів би виїхати за кордон?

Нещодавно я повернувся з Парижа, думаю, там пожив би якийсь час. Мені сподобалася атмосфера та культура. Але я обов’язково повернувся б.

Що б ти змінив в країні?

Поміняв би систему кумівства, яка є в нашій країні. Я знаю людей, які адекватні та просувають актуальні теми, але їм доволі складно пробитися, бо вони нікого не знають. Ці люди націлені на те, щоб політика стала більш адекватною.

Назви трьох чинних міністрів України:

Уляна Супрун.

Чому йдеш на вибори?

Мій вибір має значення. Я хочу взяти відповідальність за нього. І зробити Україну кращою – нехай це почнеться з голосу за людину, яку я хотів би бачити представником країни.