21 серпня – сотий день голодування українського політв’язня Олега Сенцова. Під посольством Росії у Києві вимагали звільнити українського режисера з російської в’язниці. The Village Україна спілкується з людьми, які прийшли висловити підтримку Сенцову.

Фото: Анна Бобирєва

Біля посольства Росії в Україні близько сотні людей. На плакатах і листівках – слогани «Сенцов голодує 100 день», Free Sentsov і Liberte pour Sentsov. Біля воріт посольства двоюрідна сестра Олега Сенцова Наталя Каплан зачитує листи до режисера.

Дмитро

журналіст

Спочатку я думав, що для ФСБ, коли його затримали у Криму, Сенцов був просто активістом. Але зараз упевнений – вони чудово знали, кого арештували.

Це показова розправа над відомою людиною. Це типовий кагебешний стиль. Неможливо посадити цілу Україну, бо Україна змогла себе захистити. Тож вони вирішили зробити показову повільну розправу над яскравою особистістю.

Це надзвичайно сильно обурює, що за 27 років після розпаду СРСР радянські методи досі використовують у сусідній країні. І страждають від цього українці. Тому сьогодні я тут. Тому що хочу, щоб із СРСР було нарешті покінчено.

До посольства підходять нові люди з плакатами. Фотографи перестрибують смугу газону перед посольством – не хочуть топтати траву. Біля входу продовжують зачитувати листи Сенцову. Серед іншого – від людей з Канади та Іспанії.

Анна

пенсіонерка

Мені 80-й рік іде, але я вирішила прийти сюди і підтримати Сенцова. Чому важливі такі акції? Тому що його засудили несправедливо. Що він такого зробив, що його посадили? Для мене Сенцов – це режисер і громадянин України. Він бореться за незалежність. Справедливий хлопець.

Співзасновник ініціативи «Крим SOS» Алам Алієв називає Сенцова «символом боротьби всього цивілізованого світу проти бєспрєдєлу російського царя».

Віталій

перекладач

Для мене Олег Сенцов – це людина, яка робить те, що треба. Але було б дуже добре, якби не треба було цього робити. Потрібно використовувати кожну можливість донести до людей, що відбувається із Сенцовим. Багато людей просто не знає про це – не лише у світі, а й в Україні.

«Я хотів би додати трохи оптимізму в цей доволі драматичний і трагічний день. Я вірю в те, що режим Путіна також нас боїться», – каже філософ Вахтанг Кебуладзе. Звертає увагу на броньовані закриті вікна російського посольства. «Вони нас бояться, вони закрили вікна», – каже Кебуладзе. Сенцова порівнює з українськими дисидентами на кшталт Василя Стуса.

Катерина

драматургиня

Сьогодні сотий день голодування Олега Сенцова. Давно не було акцій на його підтримку. Але важливо розривати інформаційний вакуум навколо політичних заручників. Тож ми вийшли, аби показати – ми не забули про Сенцова. Адже зараз є проблема – до нього не доходять листи. Він перебуває в ізоляції, не знає, що його підтримують.

Біля посольства нагадують, що написати лист Сенцову та іншим українським політв’язням можна через сервіс «ФСИН-Письмо». «Люди йому пишуть, тому що їм важливо підтримувати з ним зв’язок», – кажуть громадські активісти. Утім, зараз до Сенцова доходять не всі листи.

Ближче до закінчення імпровізованого мітингу слово дають батькові українського військового, який майже чотири роки перебуває в російському полоні. «Якось так вийшло, що за політв’язнів усі борються, а за військовополонених доводиться боротися тільки рідним», – каже чоловік.

Антон Слєпаков

музикант, лідер гурту «Вагоновожатые»

Звичайно, Олег Сенцов – це символ. У Росії утримують не тільки Сенцова, українських політв’язнів значно більше; не тільки його треба врятувати. Але це цвях, за який можна витягнути всіх українських політв’язнів. Адже це найбільш відома людина зі списку [українських політв’язнів], хоча у ньому чимало гідних людей. Принцип «один за всіх» – він його втілює. Упевнений, що всі ці справи сфабриковані, що в російських в’язницях сидять невинні люди.

Завжди намагаюся відвідувати подібні акції, коли я в місті і є можливість. Краще ходити, ніж не ходити. Якщо нас буде багато і ми будемо показувати, що нам не байдуже, з цього буде якась користь.