The Village Україна спілкується з людьми, які святкуватимуть Новий рік на роботі.

Фото: Анна Бобирєва

Ігор Ільїн

таксист Uber

Це вже третя новорічна ніч, яку я проводжу за кермом авто. Звісно, Новий рік – це свято сімейне, хочеться проводити його з сім’єю, з друзями, але зараз у нас народилися діти, все одно за столом просто так не посидиш. Стало вигідніше працювати вночі, заробити сім’ї на подарунки, а вже наступного дня святкувати разом. Думаю, коли діти трохи підростуть, тоді й святкування може змінитися, у них з’явиться до цього якесь ставлення. Зараз вони маленькі й однаково не сприймають усе це. Дід Мороз приносить подарунки під ялинку вранці.

Власне, 12 ночі я зустрічаю в сімейному колі. З 11 до 12 ночі ніхто не їздить, активний період починається десь з першої години. Тож нема сенсу сидіти в авто, краще побути вдома з дружиною та дітьми.

Я працюю до 9 ранку. Вночі пасажири усі веселі, вітають зі святом і бажають різного хорошого. Кілька разів пили шампанське в машині, запитували, чи можна покурити в честь свята. Я казав, що загалом не можна, але сьогодні дозволяю. Усі люди культурні, думаю, через атмосферу свята. Мені здається, швидше у звичайну ніч на маршруті може статися щось неприємне, ніж у новорічну ніч.

Трафік приблизно такий самий, як у ніч п’ятниці, коли люди гуляють у барах та клубах. У середньому десь виконую два замовлення на годину. Тарифи підвищують у 3-4 рази, виходить, що за ніч вдається заробити в середньому три тисячі гривень.

Для мене Новий рік – це нові надії, нові починання чи, навпаки – продовження якоїсь справи. Але загалом це свято про сім’ю. Зараз розумію, що Дід Мороз – це я, і свята чекають від мене.

Тетяна Кисельчук

продюсерка UA:Суспільне

Я – генеральна продюсерка просвітницького напряму UA:Суспільне. Багато хто не знає, що то за звір, але я не втомлююся коротко розказувати. Це 27 телеканалів і стільки ж радіостанцій, а також діджитал-платформа. Основні канали – UA:Перший (той, який ви знаєте як Перший національний, або, не дай боже, УТ-1) та UA:Культура, а також UA:Крим та 24 регіональних канали.

Серед радіостанцій – це Українське радіо 1 (УР1), радіо «Промінь» та радіо «Культура». Оце все добро, а також цифрова платформа, яка навесні тільки розпочне свою роботу, – схематично, суспільне мовлення. Я є генпродюсеркою усього цього за своїм напрямком – просвітницьким. Щоб було зрозуміліше – освітнім.

Обов’язків у мене багато. Це написання концепцій та формування візій, але, чесно кажучи, зазвичай 12 годин на добу мене зжирає поточна робота. Ще 4 години я залишаю на формування нового сезону. Останні три тижні якраз присвятила себе фінальній річній документації наполовину з отриманням грантів, формуванням остаточної команди, регіональним реформуванням, написанням виробничого плану на наступний рік та новим весняним сезоном 2018 року.

Два місяці тому до мене звернулася знайома піарниця Нія Нікель з пропозицією провести новорічну вечірку в телецентрі. Я вагалася навіть, чи розповідати про це керівництву, бо розуміла, що ми можемо зустріти купу «монстрів» у підготовці та під час самої вечірки: від людей напідпитку (поведінку яких не можуть передбачити навіть святі) до технічних особливостей радянського «Олівця». Але я люблю ризикувати. У Марка Твена є цитата на кшталт: «Коли постає вибір: робити чи не робити – робіть!». Оце моя прижиттєва епітафія.

Остаточно я погодилася, коли побачила, як Нія готувалася до цього проекту. З одного боку, її ідея – це трохи самогубство, з іншого – всі її кроки були дуже виважені, а сама вона така спокійна, що я зі своїм характером можу в неї тільки повчитися. Вона двічі приходила до нас із своєю 3D-презентацією, і більшість керівництва погодилася на цю «авантюру». Але треба розуміти, що це НЕ спільна вечірка з UA: Суспільне мовлення. Ми просто здаємо в оренду телецентр. Був проведений тендер через Prozzoro, і все виконано згідно із законом.

Тобто насправді юридично це не стосується UA: Суспільне мовлення, і я можу не працювати і не паритися. Але «Суспільне» на наступні 4 роки – це сенс мого існування, тому не бути там у цю новорічну ніч для мене – гріх.

У новорічну ніч я гаситиму всі пожежі, якщо вони, не дай боже, стануться, убиватиму всіх драконів, які зустрінуться. Контролюватиму все з 15:00 31 грудня до 06:00 1 січня. Моє головне завдання – зробити так, щоб мені не було соромно за цю вечірку і в нас з’явилася впевненість, що в майбутньому ми не просто можемо, а таки мусимо проводити такі вечірки. Заради аудиторії і розвитку загалом. Для мене це настільки важливо, що я навіть вирішила не пити в цю ніч.

Я завжди святкувала Новий рік по-своєму. Наприклад, запікаю курочку із золотистою скоринкою, беру глибоку тарілку та наливаю у неї майонез, кетчуп, тягну все це у ліжко, вмикаю серіал і потім засинаю ще до 12. Насправді це круте свято, воно для мене про сім’ю, велику та дружню, з усією цією голлівудською атрибутикою. З одного боку, мені шкода, що в мене все не так склалося, але, з іншого боку, я спокійно можу працювати в Новий рік і бути щасливою від того, що в мене є. Тим паче, що колеги (вони ж мої друзі) будуть зі мною.

Євгеній Волощук

бармен

Я люблю свою роботу, вона приносить мені задоволення. Я знайомлю гостей закладу зі смаками та можливостями їх поєднання. Моя робота – це механізм, який має працювати справно і без зупинок.

Це перший досід роботи в новорічну ніч. Я також святкуватиму, просто за роботою – готуватиму для малознайомих людей смачні коктейлі, а це цікаво. А потім залишимося з колегами і «досвяткуємо» як слід. Виходить, у новорічну ніч я буду займатися улюбленою справою, це кайф.

Для мене Новий рік – це свято, що об’єднує мільйони сімей, це початок чогось нового чи продовження улюбленої справи. Значень у нього дуже багато, думаю, кожен знайде в ньому щось для себе.

Маша Голуб

танцюристка

Уся моя робота, якщо не вдаватися в деталі – спілкуватися та домовлятися з людьми, створювати контент для публікацій у мережі, танцювати та бігати.

Цього грудня балет, в якому я танцюю, отримав багато пропозицій роботи на корпоративах. Зокрема, і на новорічну ніч. Ми радіємо таким можливостям, адже це дає розвиток і зростання в професійному плані. І для мене, і для нашого колективу це перший досвід роботи в новорічну ніч.

Головне завдання – віддати потрібну енергетику та емоції аудиторії. Також потрібно станцювати технічно «чисто», синхронно. Я хочу виступити собі в задоволення, зустріти Новий рік яскраво та з позитивними думками. Це теж святкування, просто трохи інакше, ніж зазвичай. Для мене танці майже все життя були хобі, великим захопленням. І хоч в останні кілька років це стало моєю другою роботою, я так само отримую величезне задоволення, перебуваючи на сцені.

Мені подобається Новий рік. Це свято про традиції, сімейні цінності, дружбу, висновки та плани на майбутнє. Найбільше люблю Новий рік за час із рідними людьми, підготовку подарунків та відчуттям оновлення, готовності до змін та дій. Хоч останні два роки я працюю майже до 30-го, але потім з 31 грудня до 6 січня намагаюся більше часу провести з сім’єю та друзями. А ще з мандаринами, вегетаріанським олів’є та за переглядом добрих сімейних фільмів.