Спілкуємося з містянами, які вирощують у квартирах і на балконах рослини та дізнаємося, що садять, скільки часу приділяють квартирному городу й що роблять із врожаєм.

Матвій і Зоряна Пограничні

Вирощують: лимон, лаванда, розмарин, кавове дерево, цибуля, перець, м’ята перцева й меліса лимонна, кінза, кріп, базилік, розсада томатів і мікрогрін.

Уся ця справа спочатку належала чоловікові, а я приєдналася на карантині для забави, але згодом мене теж затягло. Раніше я лише спостерігала й щипала розмарин для страв.

Матвій, мій чоловік, біолог за освітою та любить бавитися з господаркою. Ще коли ми жили у студентському гуртожитку – він уже тоді садив спеції. Тож якщо узагальнювати – 3 роки ми вже точно збираємо балконні врожаї, але цього року на карантині добряче збільшили «господарку».

Усе почалося з того, що в університеті викладач змотивував Матвія спробувати виростити лаванду з насінини та зі щепи й у нього вийшло. Зараз у нас ростуть: лимон, лаванда, розмарин, кавове дерево, цибуля звичайна і зрізованець (така дрібненька зелена цибулька, яка була в кожної бабусі на вікні), низькорослий гострий перчик, чебрець класичний і лимонний, м’ята перцева й меліса лимонна, кінза, кріп, базилік звичайний зелений і червоний. А ще я часом бавлюся мікрогріном: льон, крес-салат, гірчиця, чіа. Ну, і розсада томатів: торік мали балконні черрі, але ці кілька помідорин не надихнули знову тримати їх на балконі, тож усі томати от-от поїдуть у село у відкритий ґрунт.

З догляду в нас: тепло, світло й вода в різних комбінаціях. Ми фотографи, багато мандруємо, тож нас часто немає вдома, тому рослини досить самостійно ростуть. Улітку вони всі на балконі або хоча б на тих підвіконнях, де часто відчинене вікно. Багаторічні взимку теж дивляться на сонце через вікна, а ті, що можуть зимувати на відкритому повітрі або далі на балконі, або сидять у підвалі. У нас західна експозиція балкону, тому чоловік зрошує їх водою зранку й потім ще раз у другій половині дня, коли ми вдома та досить спекотна погода. Це, мабуть, і вся турбота.

Про ціни не маю жодного уявлення. Частина насіння в нас від батьків (вони мають маленькі дачі), інша з рослин, які ми купили в магазині для їжі, наприклад, льон і чіа, а решту просто беремо біля відділів насіння в супермаркетах. Але це невеликі гроші: гривень 5–7 за пачку, якої на наші горщики цілком достатньо.

Наші рослини живуть самостійно й без будь-яких добрив і додатків. Чоловік дає рослині пройти весь вегетативний період природним шляхом. Якщо на рік один врожай, то й у нас буде тільки 1 раз, якщо цвіте – то цвіте, якщо не родить – окей, не родить, значить, зміцнює коріння чи щось інше. Рослина не перевантажена й не виснажується, а просто живе біля нас своїм життям. Ми підтримуємо, а тоді беремо в їжу якусь частину.

Це приємний і цікавий процес зі смачним і гарним результатом.

Настя Ткаченко

Вирощує: цибулю та кріп, крім цього ще росте пшениця та мандарин.

Це була наша з мамою спонтанна ідея. На карантині ми живемо разом, тому і знаходили для себе спільні заняття, поки в нас є така можливість.

Мені приємно спостерігати за ростом кожної стеблинки. Я дуже радію, коли бачу нові паростки. Крім цього, у мене завжди була цікавість висадити якесь насіння та спостерігати за ним. Так у мене колись виросли гілочки авокадо та манго.

Наш город не потребує особливого догляду, достатньо поливати раз на день і не залишати рослини на балконі в холодну погоду.

Насіння ми купуємо дуже рідко, здебільшого – це те, що є під рукою в господарстві й те, що не потребує спеціальних умов для вирощування. На смак нічим не гірше, але факт того, що виростив сам додає особливого присмаку. Цибульку ми залюбки їмо із салатами.

Звичайно, це більше справа, аби зайняти себе чимось у вільний час. У моєму випадку — знайти спільну справу з мамою. Рослині потрібен догляд та увага. А піклуватися про когось або про щось завжди приємно.

Люда Рассамаха

Вирощує: цибулю, петрушку, шпинат, руколу, чебрець, орегано, салатну гірчицю, салат, ревінь.

Останні 2 роки щовесни саджу зелень на балконі в горщиках. Це суто моя ініціатива та справа, бо чоловікові не цікаво зовсім.

Я не заморочуюся щодо «правильності» вирощування, не слідкую за сприятливими днями або фазою місяця. Поливаю через день і періодично обприскую просто водою.

Я розбила домашній город для розваги – це моє сезонне хобі. Мене захоплює сам факт того, що в землі, якою ми просто ходимо й не надаємо цьому значення, щось виростає. Класно спостерігати, коли сходить насіння, як листочки тягнуться в бік, де сонце, як квіти зацвітають. Також подобається те, який це все має вигляд на балконі. Ми називаємо це місце «Котова дача», тому що город якраз біля місця кішки, із зеленню суперзатишно виглядає.

Насіння коштує від 5 до 30 грн, але потрібні ще горщики та ґрунт. На смак не відрізняється від зелені, яку продають у магазині чи на базарі. Можливо, тільки через те, що це «своє» може здатися смачніше, але для мене магазинна зелень така ж за смаком.

Другорядне – що це можна їсти, але з огляду на те, що в супермаркетах можна купити абсолютно все, прямої необхідності вирощувати для споживання немає, це просто бонус.

Марія Маринкевич

Вирощує: салат, базилік, орегано, розмарин, цибуля, м’ята, кінза, перець стручковий.

Любов до рослин відчувала ще з дитинства. Мені завжди подобалося спостерігати, як мама займається й піклується про квіти. У дитинстві в мене була своя клумба, де я вирощувала різні квіти й сама за ними доглядала. Тож на початку карантину вирішила перетворити балкон на затишний медитативний простір.

Посадивши рослинки, я переконалася, що все, що доглядається з любов’ю, неодмінно має кращу вдачу. Рослини, як діти, у любові розквітають. Звичайно, любити мало й варто стежити за поливом та підживлювати добривом.

Насіння коштує від 5 до 50 гривень, якщо ж купувати розсаду квітів – від 30 до 100 гривень.

Поки не куштувала на смак плоди свого «городу», бо розсада почала тільки прийматися, але дуже чекаю на цей момент. Насправді це справа для душі, а не для столу.