Поки закриваються зовнішні кордони – ми все більше відкриваємо красу поруч. Новий дворик на вулиці, яку начебто знаємо до останньої цеглинки. Непомітний сквер чи історична будівля, захована за вивісками – у київських районів ще стільки секретів для нас.

Саме тому ми разом з брендом METAXA продовжуємо серію матеріалів «Київські дослідники», де герої-дослідники розкажуть про маловідомі локації столичних районів. У першій історії ми розповідали про медитативну Оболонь. Цього разу досліджуємо район поряд з метро Палац Україна та Олімпійська разом з мандрівником Володимиром Оляніцьким.

нетиповий центр:
Нова Забудова за вихідні 

Нова Забудова – це історична місцевість і сюрприз для всіх, хто начебто дослідив центр Києва. Адже мало хто знає, що вулиці Антоновича, Саксаганського, Велика Васильківська, Жилянська, бульвар Тараса Шевченка та ще шматочок місцевості Паньківщина можна об’єднати в один район.

Місцевість Нова Забудова виникла у 30–40-х роки XIX століття: через будівництво Нової Печерської фортеці сюди масово переселялися жителі Печерська. На початку XX століття це був район невисоких будинків і трамваїв, схожий за атмосферою на Поділ. Сьогодні ж Нова Забудова – це мікс артнуво, експериментального модернізму, зелених зон і ділової атмосфери. Здається, усе хороше, що властиве Києву, – є тут.

Наш маршрут можна розтягнути на неспішні вихідні, роблячи перерви на фото та черговий затишний дворик.

Володимир Оляніцький

мандрівник, співзасновник тревел-брендів Eurotrips, Deinde та IT-проєкту Choice

 

У вересні виповнилося 9 років, як я живу в Києві. І це настільки велике місто, що його, мабуть, неможливо пізнати до кінця. Навіть за всі ці роки життя у столиці, з переїздами в різні райони, із прогулянками з друзями по 15–17 кілометрів – я досі можу знаходити куточки, про які не знав. Це також хороший бонус в умовах, коли кордони закриті й залишається подорожувати лише країною та рідним містом.

Найяскравіший спогад, пов’язаний із районом Нової Забудови – це вулиця Велика Васильківська, студентські поїздки на 69 автобусі та дружні походи на футбольні матчі. Це район дорослішання: від студентського банкрутства до підприємництва.

 

1

Прибуткові будинки на Саксаганського

2

Дворик зі спортивним майданчиком

3

Майданчик над стадіоном «Олімпійський»

4

Київська фортеця

5

Пішохідний перехід на вулиці Антоновича

6

Костьол Святого Миколая

7

Парк і музей Заньковецької

Прибуткові будинки на Саксаганського

Що: машина часу в кінець XIX століття

Де: вулиця Саксаганського, 108/16 і 96

Прибуткові будинки на Саксаганського

Що: машина часу в кінець XIX століття

Де: вулиця Саксаганського, 108/16 і 96

У 1850 році в Києві проклали вулицю Жандармську – так почалася історія ділянки, де пізніше жили Лисенко, Старицький, Пчілка, Франко. А ще меценат Терещенко інвестував у будинки у стилі Венеційського Ренесансу, а посеред вулиці ходив трамвай. Сучасна вулиця Саксаганського зберегла дух забудови кінця XIX – початку ХХ століття. Наприклад, будинок за адресою 108/16 – типовий приклад періоду історизму та пам’ятка архітектури. Його сусід, будинок Клуга – це київський прибутковий будинок 1899 року, який архітектор Клуг збудував для здання квартир в оренду.

«Моя перша серйозна робота була з офісом на Саксаганського. Пригадую, як із вікон спостерігали за фанатами, які проходили вулицею, та іноді заходили до нас у магазин за грамофонами. А ще будинки на Саксаганського мають цікаву історію. Дуже часто, проїжджаючи вулицею, навіть не встигаєш зупинитися й розглянути всіх цих грецьких богів на фасадах», – Володимир Оляніцький.

Дворик зі спортивним майданчиком

Що: нетиповий київський дворик

Де: вулиця Саксаганського, 30Б

Дворик зі спортивним майданчиком

Що: нетиповий київський дворик

Де: вулиця Саксаганського, 30Б

Знайти цю локацію не так легко, але в цьому є особлива краса. Спортивний майданчик у дворику створили не так давно. Тепер це хороша локація не тільки для фото, а й щоби відчути камерну атмосферу, що нагадує Іспанію. У вихідні тут тренуються пенсіонери, вікна в дореволюційних будинках відриті навстіж, чути розмови та аромати з кухні. Чим не маленька сієста?

«Нам із товаришем настільки подобаються різні фасади київських будинків, що ми навіть хотіли створити інстаграм-сторінку зі стильними та старовинними знімками фасадів. Здається, цього ніхто ще не зробив – ніша пуста, хапайте ідею!», – Володимир Оляніцький.

Майданчик над стадіоном «Олімпійський»

Що: непопсова урбаністична локація

Де: Велика Васильківська, 55А

Майданчик над стадіоном «Олімпійський»

Що: непопсова урбаністична локація

Де: Велика Васильківська, 55А

Оглядовий майданчик над стадіоном – це непопсова локація для фото та можливість краще роздивитися архітектурні конструкції «Олімпійського». Їх, до речі, розробило відоме німецьке бюро GMP.

Оглядовий майданчик фактично розташований на території Черепанової Гори та поряд із Київською фортецею. Прийти сюди точно варто заради заходу сонця над центром міста.

«Дуже затишна локація з мінімумом людей. Тут ми із друзями любимо кататися на лонгборді та насолоджуватися краєвидом. А ще тут є атмосферний майданчик, де люди грають у бадмінтон, трішки вище – парк і стадіон, де всі постійно бігають, грають у футбол чи катаються на роликах», – Володимир Оляніцький.

Київська фортеця

Що: військовий музей із краєвидом на місто

Де: вул. Госпітальна, 24А

Київська фортеця

Що: військовий музей із краєвидом на місто

Де: вул. Госпітальна, 24А

Локація, яку точно варто захопити в маршруті Новою Забудовою. Хоча б тому, що саме будівництво Нової Печерської фортеці колись змусило киян переселитися в район сучасних вулиць Антоновича та Великої Васильківської.

Чому фортеця класна й важлива? Так, у Києві немає свого замку, але в нас є цілий комплекс фортечних споруд із XVIII–XIX століття. Тут і цитаделі, і башти з бійницями та гармати. Додамо до бонусів краєвид на стадіон і дуже спокійну атмосферу.

Пішохідний перехід на вулиці Антоновича

Що: нетипова архітектура Києва

Де: вулиці Антоновича, 74 і Малевича, 37

Пішохідний перехід на вулиці Антоновича

Що: нетипова архітектура Києва

Де: вулиці Антоновича, 74 і Малевича, 37

Звісно, ми не рекомендуємо відвідати лише сам перехід (а ще радимо обережно робити фото!). Але це точка з хорошим ракурсом на вулицю Антоновича та її нетипову для Києва забудову. Особливо класно в сонячну погоду, коли на будинки падають відблиски вікон навпроти.

Сама вулиця виникла ще у 30-ті роки XIX століття, колись тут ходили трамваї. Найрадикальніших змін Антоновича пережила у 80 роках XX століття, коли тут звели цілий мікрорайон у модерністському стилі. Це експериментальний квартал із художніми майстернями на останніх поверхах, керамічним облицюванням і незвичними внутрішніми двориками. Радимо подивитися на будинок за адресою Малевича, 37 – це прихований скарб району.

Костьол святого Миколая

Що: дух Різдва в центрі Києва

Де: вулиця Велика Васильківська, 75

Костьол святого Миколая

Що: дух Різдва в центрі Києва

Де: вулиця Велика Васильківська, 75

Архітектор Городецький збудував не лише будинок із Химерами, а й римо-католицький храм, що досі діє. Це красива будівля в неоготичному стилі, куди варто йти за різдвяним настроєм, а ще – органними концертами. Адже із 1980-го тут діє Національний будинок органної та камерної музики України. Для гарного ракурсу радимо дивитися на храм із протилежного боку вулиці та зайти в маленький двір, правіше від будівлі.

Ще одна цікава будівля поряд – це дитяча музична школа №10 із красивим фасадом і затишним сквером поряд.

«Це дуже красива локація. І взагалі я вважаю, що досліджувати своє місто дуже важливо. Від того, чи знаєш ти хоча б одну історію про місто, залежить бажання бути там, проводити час, жити. Нам завжди хочеться їхати в місця, які мають історію. І що цікавіша вона, то більше хочеться туди потрапити», – Володимир Оляніцький.

Парк і музей Заньковецької

Що: перерва від ділового ритму району

Де: вулиця Велика Васильківська, 121

Парк і музей Заньковецької

Що: перерва від ділового ритму району

Де: вулиця Велика Васильківська, 121

Невеликий зелений парк посеред активної атмосфери Нової Забудови. Його назва – це шана пам’яті акторки Марії Заньковецької, яка жила у цьому районі в 1930-ті. Посеред парку збереглася будівля, у якій, власне, жила Марія – тепер тут меморіальний музей. Кажуть, у парку росте близько 600 видів рослин, але головне тут – це атмосфера. У теплу пору в парку хтось працює на газоні, хтось катається на скейті, а хтось читає книгу. Та й у холодний сезон тут затишно.

«З цим парком пов’язаний період мого дорослішання. Сюди ми приходили з моїм другом-артдилером, аби посидіти у спокої, багато говорити про майбутнє та спостерігати за людьми. З цієї локації відкривається красивий краєвид на Велику Васильківську», – Володимир Оляніцький.

Як би добре ми не знали рідне місто, країну чи навіть самих себе – завжди є щось нове, варте дослідження.

Герої кампанії – видатні особистості, першовідкривачі й невтомні шукачі пригод, кожен із них досліджує межі можливого. 35-річний французький фрідайвер і людина-амфібія Гійом Нері занурювався на глибину 126 метрів без акваланга й балонів із киснем. А 25-річна британська мандрівниця-екстремалка Лаура Бінгем на велосипеді перетнула всю Південну Америку.

Матеріал підготовлено за підтримки

Прибуткові будинки на Саксаганського

Що: машина часу в кінець XIX століття

Де: вулиця Саксаганського, 108/16 і 96

Читати

Дворик зі спортивним майданчиком

Що: нетиповий київський дворик

Де: вулиця Саксаганського, 30Б

Читати

Майданчик над стадіоном «Олімпійський»

Що: непопсова урбаністична локація

Де: Велика Васильківська, 55А

Читати

Київська фортеця

Що: військовий музей із краєвидом на місто

Де: вул. Госпітальна, 24А

Читати

Пішохідний перехід на вулиці Антоновича

Що: нетипова архітектура Києва

Де: вулиці Антоновича, 74 і Малевича, 37

Читати

Костьол святого Миколая

Що: дух Різдва в центрі Києва

Де: вулиця Велика Васильківська, 75

Читати

Парк і музей Заньковецької

Що: перерва від ділового ритму району

Де: вулиця Велика Васильківська, 121

Читати