ІнструкціяЩо не можна публікувати під час війни. Важлива інструкція
Які фото та відео не слід викладати та як розповідати про обстріли
Коли ворожа ракета влучає в будинок навпроти вашого вікна або ви бачите, як працює українська артилерія, є спокуса зняти це на відео та викласти в соцмережі – сотні-тисячі переглядів та нові фоловери забезпечені. Але цього робити категорично не можна – так ви допомагаєте окупантам і наражаєте на небезпеку життя українських військових, місцевих мешканців та, зрештою, своє власне життя.
Так, увечері 20 березня в Києві ракета влучила в один із торгових центрів на Виноградарі. Пожежу, яка виникла в результаті обстрілу, загасили тільки на наступний день. Вісім людей загинули. У соцмережах звернули увагу на те, що напередодні в TikTok зʼявилося відео, на якому було видно українську техніку поряд із торговим центром. Підтвердження, що саме це стало причиною обстрілу ТРЦ, немає, але це цілком імовірно.
Отже, пояснюємо, що можна та що не можна публікувати під час війни.
Міністерство культури та інформаційної політики виокремило декілька правил інформаційної безпеки.
Що не постимо
- Фото та відео місцевості, де відбувся обстріл або де впав снаряд.
- Відео з ракетами, що летять, моменти влучання снарядів.
- Точні адреси та координати місць бойових дій.
- Відео та фото з розпізнавальними знаками: таблички з назвами вулиць, станціями метро, автобусними зупинками, магазинами та супермаркетами, заводам й підприємствами, номери авто.
- Роботу української ППО та артилерії.
- Відео та фото влучання ракет.
- Будь-які дані про дії та переміщення українських військ та військової техніки, місця їхньої дислокації, а також про основні військові обʼєкти.
- Неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.
- Будь-яку інформацію, яка не верифікована державою та не є з офіційних джерел.
Категорично заборонено
- Стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл чи бомбардування. Такими кадрами ви допоможете ворогу коригувати вогонь. Почекайте з публікацією.
- Озвучувати та уточнювати дані про влучання ракет (точні адреси) в коментарях.
Що можна публікувати
Через деякий час після атаки ви можете публікувати в інтернеті інформацію про всі злочини російських окупантів: зруйновані обʼєкти інфраструктури, будинки, постраждалих.
Але всі знімки мають бути крупним планом, аби ворог не зміг визначити місцевість.
В Україні водіям авто та мотоциклів також заборонили використовувати відеореєстратори – щоб вони свідомо (або ні) не працювали на ворога. Знімати не можна дороги та обʼєкти загального користування, об'єкти інфраструктури, блокпости, укріплення, розташування чи переміщення підрозділів українських сил оборони.
Що не можна писати та говорити публічно
У Держспецзвʼязку також пояснили, яку інформацію не слід розголошувати, аби не стати ворожим коригувальником:
- Не варто говорити, що в нас немає ППО на конкретній ділянці фронту, і вказувати географічні дані.
- Не треба заявляти, що для виїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога, і називати, яка саме.
- Не треба говорити чи писати «Ракета влучила в школу №7». Краще заявити, що ракета влучила в такому-то населеному пункті в житловий квартал.
- Не варто говорити «Ракетою цілилися в вокзал, а влучили в склад поряд із аеродромом». Бо прилетять наступні снаряди, які вже влучать в аеродром.
Чому це важливо
Як пояснюють в Держспецзвʼязку, 80% розвідінформації ворог отримує з відкритих джерел. А саме такі повідомлення дозволяють російським військам коригувати вогонь по нашим населеним пунктам та військовим обʼєктам.
Що ще треба знати
Не відповідайте на дописи незнайомців в соцмережах, які просять розповісти, яка ситуація в місті, або уточнюють адресу влучання снарядів – це можуть бути диверсанти.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомляє, що російські коригувальники також вдаються до нових тактик – пропонують безкоштовно допомогти з заміною вибитих шибок. «При цьому «добродій» може задавати безліч питань про ваш будинок та все що поруч», – повідомляє центр. Це також може бути коригувальник ворога.
Які ще повідомлення заборонено публікувати
Центр боротьби з дезінформацією та проєкт з медіаграмотності «Фільтр» при Мінкульті також підготували поради щодо типів повідомлень, розповсюдження яких може бути дуже шкідливим у воєнний час. Ось вони: