У Києві планують реконструювати площу Перемоги. «Центр організації дорожнього руху» оголосив тендер на розробку проєкту. Уже відомо, що під час ремонту планують облаштувати інфраструктуру для пішоходів, велосипедистів і громадського транспорту. На площі Перемоги розташована аварійно небезпечна ділянка дороги. Упродовж 2017–2019 років тут сталося 1 341 ДТП. Завдання реконструкції – зробити площу насамперед безпечною.

Департамент транспортної інфраструктури планує проводити громадські обговорення проєкту. Як тільки будуть нові деталі, оголошуватимуть зустрічі зі стейкхолдерами площі: місцевими жителями, працівниками, представниками бізнесу, що розташований на цій локації. Проєкт мають реалізувати протягом 2021–2024 років. Його фінансують рамковим кредитом від Європейського інвестиційного банку.

Ми поговорили з урбаністами, краєзнавцями, транспортними експертами та міськими активістами про основні проблеми площі та ідеї, як перетворити асфальтну пустелю площі Перемоги в ефективний міський простір.

Дмитро Беспалов

транспортний експерт, директор «А+С Україна»

Безпека. Найважливіша проблема площі Перемоги – це безпека дорожнього руху. Там часто трапляються серйозні ДТП. Усе тому, що дорога на цій локації дозволяє розвивати досить непогані швидкості. Тому найперше там потрібно покращити ситуацію з безпекою дорожнього руху. Потрібно каналізувати рух і зменшити швидкість на цій площі.

Заспокоєння руху. Ця площа – своєрідний в’їзд до центру міста. Завдання цієї площі – заспокоїти рух, який в'їжджає в центр. Наприклад, людина їде проспектом Перемоги досить швидко. Розрахункова швидкість там приблизно 90–100 кілометрів на годину, хоча є обмеження до 50, якого ніхто не дотримується. Тому треба інженерно заспокоїти трафік. Щоби дати зрозуміти, що водій в’їжджає в інші дорожні умови. Тут можна подумати про саморегульований рух. Також треба дати можливість якнайшвидше виїхати з центру міста. Площа Перемоги має бути воротами, які можуть обмежити в’їзд, але збільшити виїзд. Це у випадках, коли треба керувати ситуацією в центрі міста.

Світлофори. Ситуацію на площі треба зробити керованою. Ідеться насамперед про світлофори. При цьому вони повинні бути керовані віддалено з Центру організації дорожнього руху. Наприклад, цей Центр зможе рахувати кількість трафіку в центрі міста, коли там кількість трафіку наближається до критичних значень, тоді треба затримувати трафік на в’їзді. Тобто треба буде вмикати більше червоного на під’їзді до площі й цим створювати штучний затор. Водночас якомога швидше випускати трафік у зворотному напрямку. Це дасть набагато кращий ефект із погляду заторів і проблематики в центрі. Бо центр Києва такий, що за певних умов там можна заблокувати рух, тобто повністю його зупинити. Такі випадки вже були, наприклад, у Парижі. Це ситуація, коли рух повністю зупиняється на конкретній ділянці мережі. І в Києві теж є така загроза.

Організація руху. Також на площі має бути організований велосипедний і пішохідний рух. Там можна дозволити облаштувати наземні пішохідні переходи завдяки світлофорам і нешвидкому або саморегульованому руху.

Асфальт. На площі забагато асфальту. Величезні острівці безпеки непотрібні в такому вигляді. Їх можна зробити не з асфальту, а з газону або навіть можна подумати про публічний простір. Це могло б стати місцем для молоді. Наприклад, там часто катаються на скейтах. Чому б не дати скейтерам ще більше простору. Нехай катаються, але щоби це було безпечно.

Громадський транспорт. Площа Перемоги потенційно може стати транспортно-пересадковим вузлом. Там є трамвайні маршрути, маршрутки, інший комунальний транспорт, залізничний вокзал і метро. Тому не завадить розглядати цю площу як транспортно-пересадковий вузол, щоби людям було зручно пересідати. Наприклад, облаштувати павільйони для очікування, зменшити відстані для пересадки.

Під час проєктування й реконструкції площі головне, щоби дискусія була більш-менш публічною. Дуже хотілося б, щоби площа Перемоги була прикладом партисипативного проєкту. Тобто не щоби проєкт розробили десь у кабінеті в іншому місті. Це неправильно. У цьому мають брати участь стейкхолдери, тобто зацікавлені сторони: наприклад, універмаг, цирк, люди, які живуть поруч. Потрібне максимально активне публічне обговорення.

Юрій Коротун

київський скейтбордист

Навпроти цирку є спот – місце, де збираються київські скейтбордисти. Це одне з найстаріших центральних місць катання серед скейтбордистів у Києві. Ми називаємо його «Зірка» на честь розташованого там пам’ятника, що має вигляд зірки.

Це невеличкий мармуровий сквер, який імітує фігури вуличного скейтпарку, там ніколи немає людей. Оскільки він розташований у центрі проспекту, там завжди можна покататися або зняти якийсь трюк для відео. У теплі дні там постійно катається велика кількість людей. Щоразу, як проїжджаю там машиною, бачу близько 20 молодих скейтбордистів, які стрибають там зі сходинок. Треба віддати належне всім цим пам’ятникам, тому що вони активно використовуються як місця для катання через свою архітектуру, фігуру та покриття. Оскільки в Києві немає великого центрального скейтпарку, де можна було б тренуватись, скейтбордисти катаються розкидано у всьому місті біля таких пам’ятників.

Було б круто, якби в цьому районі з’явився невеликий спеціалізований майданчик. Там, справді, велика кількість людей, які регулярно виходять на вулицю робити те, що вони люблять.

Богдан Лепявко

голова Асоціації велосипедистів Києва, U-Cycle

Ця площа за фактом площею не є. Там неприємно перебувати. Потрапляючи туди, хочеться швидше звернути в якусь сусідню маленьку вуличку, наприклад, на Гончара, тому що там набагато комфортніше. Це величезна асфальтова галявина, де дуже багато автомобілів, де практично відсутній затінок. У холодну пору року там усе продувається, а влітку нагрівається – і заховатися ніде.

Зараз цю площу можна використовувати лише транзитно. І це не залежить від виду транспорту. Автомобілем, наприклад, можна проїхати тільки прямо. Якщо зупинитися, то відразу створиш проблеми. А розвернутися там теж ніде. Для пішоходів ситуація схожа. З одного боку, підземний перехід. З іншого, узагалі ніякого переходу немає. Якщо від цирку потрібно перейти до Жилянської, то там більше часу витрачаєш на очікування на світлофорах. Громадський транспорт так само. Зупинки розташовані далеко одна від одної. Часто через запаркованість громадський транспорт стоїть на другій чи третій смузі, до нього ще треба якось дійти. Це проблеми цієї площі, їх потрібно вирішити.

Серед основного:

  • простір має бути інклюзивним. Зокрема, треба облаштувати інклюзивні пішохідні переходи. Вони мають бути наземними, щоб очевидно й без перешкод пішохід міг дістатися, куди йому потрібно. Так буде простіше всім й у тому числі людям з обмеженою мобільністю, людям похилого віку, людям із валізами, які добираються на вокзал, чи людям із пакунками, які скупилися в універмазі на площі. Наземний перехід має бути вздовж трамвайних колій і також від ТРЦ «Україна» до цирку. Але не в обхід, а напряму.
  • ширина. З нею треба щось вирішувати. Кількість смуг тут набагато більша, ніж на бульварі Шевченка чи на проспекті Перемоги. Ця кількість смуг генерує затори. Оскільки накопичує автомобілі, які звідти ніяк не можуть виїхати. Зменшення кількості смуг дасть можливість зробити наземні пішохідні переходи. Також цей простір можна використати, наприклад, для зелених зон.
  • зелені зони. Їх не вистачає на площі. Варто було б посадити дерева, щоби місце стало більш приємним і комфортним.
  • центральна частина площі з обеліском. Цей простір відірваний. Туди можна потрапити тільки через підземних пішохідний перехід. Це великий простір, який ніяк не використовується. Там можна зробити публічний простір, який люди змогли б використовувати.
  • паркування. Його точно треба або впорядкувати, або взагалі заборонити. Паркування на самій площі створює велику кількість проблем. Це додатковий фактор заторів і перешкода громадському транспорту.
  • посадкові платформи для громадського транспорту. При цьому не на одну одиницю рухомого складу, а на дві-три. Бо трафік там інтенсивний. Іноді один тролейбус стоїть, а позаду ще два-три, які просто чекають, коли вони зможуть кудись під’їхати. Це додатково затримує громадський транспорт.
  • навігація. І щодо зупинок, і щодо напрямків, куди з цієї площі можна потрапити.
  • велопереїзди. Уже зараз на прилеглих вулицях – проспекті Перемоги, бульварі Шевченка, Саксаганського, Жилянській – є смуги громадського транспорту, якими можуть рухатися велосипеди. На Гончара також є велосмуга. У планах ще кілька, а на Борщагівській відбувається капремонт, де також буде велодоріжка. По суті, на цій площу перетинається велика кількість велосипедних шляхів. При цьому кількість велосипедів буде тільки збільшується. Але є проблема, як переїхати площу. Більшість велосипедистів роблять це пішки й зигзагами через відсутність інфраструктури.

Максим Головко

«Агенти змін», «Урбанина»

Найцікавіше те, що на площі Перемоги запланована саме реконструкція. Зазвичай у Києві роблять ремонти. Це насправді велика трагедія. Тому що здається, що щось оновлюється, а насправді нічого не змінюється. Бо ремонт – це заміна плитки, асфальту, тобто просто змінюються матеріали (такі ремонти були останнім часом на Ярвалу й Пушкінській).

Оскільки про площу Перемоги сказали, що це буде реконструкція, можемо сподіватися, що це буде набагато масштабніший проєкт: не лише заміна матеріалів, бруківки або нова розмітка, а зміниться профіль площі й габаритні параметри. Наприклад, може з’явитися розширений тротуар, звужені смуги для авто, нові смуги для громадського транспорту. І ті вимоги, що прописані в тендері, щодо використання тактильної плитки або впровадження велосмуг і велопарковок, звісно, є хорошим знаком.

Однак, враховуючи проблеми Києва з мобільністю, екологією, публічними просторами, цих змін буде недостатньо. Площа Перемоги – це важлива вузлова площа, де сходяться багато вулиць, там завжди великий потік авто й пішоходів. Ця площа могла б стати однією із кращих у місті. Але для цього потрібні кардинальні зміни. Прикладом може слугувати Париж, де дороги віддаються пішоходам, висаджують тисячі дерев, тобто змінюється кардинально все. Це приблизно те, що має відбуватися в Києві, щоби виправити наявні проблеми. Але здається, що ця реконструкція не передбачатиме настільки кардинальних змін. Причиною цього є відсутність дієвої стратегії розвитку Києва. Тому в нас і не реалізовуються глобальні проєкти, завдяки яким ми б швидко рухались уперед.

Якщо уявити, як можна було б змінити площу, то варто згадати, що під нею в колекторі протікає річка. Щоб упоратися зі змінами клімату та літніми зливами, які все затоплюють, річку потрібно повернути на поверхню та об’єднати її з озелененням в єдину блакитно-зелену мережу.

Дощова вода зможе зберігатися й фільтруватися в зелених зонах або каналами поверхні відводитиметься далі. Наприклад, у бік вокзалу, де вона зможе впасти в річку Либідь. Сподіваємося, що її не закриють у колектор, як й інші річки, адже подібні плани вже озвучувалися в Генплані.

Крім того, озеленення може перетворити площу у справді комфортний міський простір. Зараз це пательня із бруківки, де немає нічого. Єдине бажання на цій площі – пройти повз і не затримуватися. А подібні зміни могли б зробити площу приємним простором із лавками, столами, ігровими та спортивними майданчиками.

Антон Короб

краєзнавець

Площа Перемоги завжди була відомою та знаковою для киян. Історична назва цієї місцевості – Євбаз. Образ площі дещо еклектичний, але все ж переважає радянський модернізм.

На основний образ площі впливає кілька знакових будівель. Звісно, це цирк. Він не є домінантним, але впливає на загальний образ площі через свій особливий стереотипний візуальний код. Також це універмаг. Дуже не хочеться, щоби його викупили, реконструювали, а насправді побудували щось абсолютно нове. Універмаг – це вже символ міста. Добре було б, щоби там збереглася назва, логотип. Ще одним знаковим місцем площі є обеліск. Через ідеологічні причини виникають ідеї взагалі його прибрати. Але це частина історії. Це пам’ятка. Виправляти історію заднім числом не варто. Принаймні руйнувати обеліск точно не треба. Крім цього, на площу виходить цілий комплекс будівель раннього періоду. Ідеться про будівлі на Саксаганського, Старовокзальній. Багато з цих них спроєктовані архітектором Андрієм Крауссом у 19 столітті.

Усі ці будинки створюють єдиний образ і комплекс площі Перемоги. Як краєзнавець скажу, що основна мета будь-якої майбутньої реконструкції на площі – не маргіналізувати та зберегти основні об’єкти.

Олександр Барабошко

активіст, займається міськими проєктами

Я дуже часто буваю в цьому районі. Як на мене, там напрошується наземний пішохідний перехід одразу напроти Чорноморки на базі вже наявних світлофорних об’єктів. Періодично бачу, як люди на візках намагаються перейти дорогу фактично порушуючи правила дорожнього руху, але для них це єдиний можливий спосіб.

Тренд використання тротуарної плитки з фаскою має бути змінений. Тротуари мають бути комфортними, як для можливості проїхатись самокатом, так і для мам із візками, щоб їхніх дітей не трясло.

Між площею Перемоги й цирком є невеличкий скверик, хотілося б його освіжити. Зараз він у закинутому стані. У цій локації банально не вистачає місць, щоби комфортно посидіти. Також я вважаю, що місто повинне тотально боротися з відсутністю плавних з’їздів із тротуарів із високими бордюрами.

Олександр Рак

Urban Data Analyst у ЛУН

Загалом тендерні умови прописані достатньо прогресивно (якщо враховувати лише транспортну складову). Зокрема, повинно бути виконано транспортне моделювання для оцінки проєкту, мають бути встановлені детектори транспорту, а також касельські бордюри, які дадуть змогу під’їжджати громадському транспорту якомога ближче до зупинки без ризику пошкодити диски коліс, а також мають бути велодоріжки. Проте є зауваження до наявності пішохідного огородження. На площі його зараз немає й воно навряд чи є доцільним.

Найбільшою проблемою бачу те, що площа розглядається виключно із транспортного погляду, ігноруючи публічний простір (хоча там є цирк, ТРЦ «Україна» та низка ресторанів). У документації відсутні згадки про вуличні меблі та озеленення. Хоча саме через відсутність озеленення площа страждає найбільше. Зараз ця площа є асфальтовим полем, яке нагрівається під сонцем, й утворює так званий «тепловий острів», через що там незручно перебувати.

На мій погляд, реконструкція площі мала б бути предметом містобудівного конкурсу, адже вона є важливою: як із транспортного погляду, так і як великий публічний простір і місце, де стоїть обеліск на честь «перемоги у Великій Вітчизняній війні».

В наявних умовах у мене такі пропозиції щодо проєкту:

  • облаштувати наземні переходи через площу до обеліска (зараз там неінклюзивний підземний) і бульварної частини проспекту Перемоги (туди переходу взагалі немає);
  • організувати можливість наскрізного проходу від бульвару Шевченка до проспекту Перемоги через обеліск (організувавши регульовані наземні переходи внаслідок зменшення кількості смуг і будівництва тротуарів);
  • зменшити розмір перехресть завдяки ліквідації напрямних острівців, а завдяки вивільненій площі розширити тротуари/побудувати велодоріжки;
  • висадити дорослі дерева на всій площі для уникнення перегрівання площі влітку та створення комфортного простору для пішоходів.

Також підготував ось таку карту -

Віктор Черній

директор «Центру організації дорожнього руху»

Що кажуть у Департаменті транспортної інфраструктури: коментує директор «Центру організації дорожнього руху» Віктор Черній

Реконструкція об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури на площі Перемоги є частиною загального проєкту «Підвищення безпеки автомобільних доріг у містах України». Він втілюється за підтримки Європейського інвестиційного банку. 9 липня 2018 року Європейський інвестиційний банк уклав фінансову угоду з Україною щодо надання рамкового кредиту на підтримку реалізації цього проєкту. Фінансова угода була ратифікована Верховною Радою України 19 грудня 2019 року та вступила в дію 7 січня 2020 року.

Цей кредит використають, щоби покращити заходи безпеки дорожнього руху та створити кращі умови для пішоходів, велосипедистів і громадського транспорту.

Основною метою проєкту є зменшення кiлькостi загиблих і важко травмованих у ДТП. Аналiз ДТП свiдчить про аварiйно-небезпечну дiлянку на площі. Упродовж 2017–2019 років на площі Перемоги сталося 1 341 ДТП. У 57 ДТП з ушкодженнями загинула 1 людина та 72 отримали травми рiзного ступеня важкості. 1 284 ДТП – це аварії з пошкодженням майна.

Пріоритетом проєкту реконструкції дорожньо-транспортної інфраструктури площі Перемоги буде вдосконалення організації дорожнього руху з урахуванням раціонального використання території вулиць, розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, зупинок громадського транспорту, інклюзивних тротуарів, велосипедних смуг і дорiжок, стоянок автомобілів. Насамперед хочемо охопити такі проблеми:

  • зменшення кiлькостi загиблих та важко травмованих у ДТП (особливо пiшоходiв та велосипедистiв),
  • пiдвищення ефективностi й безпеки мiського транспорту загалом,
  • перепроєктування та реконструкцiя перехресть для полiпшення органiзацii руху та зниження ризику аварiй,
  • змiнення кутових радiусiв на перехрестях для кращого спрямування руху та зменшення швидкостi руху на поворотах,
  • звуження перехресть для зменшення ширини та пониження швидкостi на перехрестях,
  • вдосконалення системи дорожнiх знакiв і дорожньої розмiтки, які будуть визначати напрямок руху (для полегшення попереднього вибори смуги автомобiлiстами),
  • покращення дорожнiх знакiв, включаючи розташування та свiтловiдбиваючу здатнiсть,
  • встановлення пристороїв для запобiгання паркування автомобiлiв на тротуарах і велосипедних дорiжках,
  • вдосконалення видiлених автобусних смуг, щоби зробити громадський транспорт бiльш безпечним і привабливим,
  • облаштування автобусних зупинок захисними болардами.

Стосовно громадський обговорень, то таку роботу розпочато вiдповiдно до європейських вимог і вiдповiдно із врахуванням ситуацiї через COVID-19. 30 листопада 2020 року на площі Перемоги відбулися зустрічі працівників «Центру організації дорожнього руху» із зацікавленими сторонами. Зокрема, із представниками бізнесу, розташованого на площі, місцевими мешканцями та людьми, які тут працюють чи користують послугами на площі.

Оскільки консультації щодо реконструкції є безперервним процесом, вони будуть плануватися та проводитись тоді, коли це буде потрібно з оновленою інформацією про проєкт. Реалізувати його планують упродовж 2021–2024 років.

ФОТО: Костянтин Гузенко для The Village Україна