Рекламний носій із рекламою тютюну на вулиці біля школи – це шов. Неможливість узяти каву дорогою від дому до роботи через відсутність дорогою кав'ярні – це шов. Відсутність пішохідного переходу в логічному місці та необхідність іти ще два квартали до нього, щоб перейти дорогу – це шов. Наявність біля будинку озера, до якого неможливо спуститися одразу біля будинку – це шов. Висока барна стійка в сьогоднішньому Києві, де бармен на голову вище людини в кріслі колісному – це шов. Бомбосховище, до якого треба йти понад 10 хвилин – також шов. 

Безшовний citizen experience – досвід мешканця міста, у якому всі аспекти життя інтегровані й не викликають дискомфорту чи конфліктів. Щоби розібратися, як працює citizen experience і чому це важливо, ми поговорили з Євгеном Миронюком, керівним партнером і директором зі стратегії креативної агенції маркетингових комунікацій Brain Tank. Спираючись на досвід експерта в стратегічному плануванні й аналізі споживацького досвіду, спробували з'ясувати, чому важливо враховувати не тільки фізичні перешкоди, але й ментальні бар'єри, які часто не беруть до уваги під час проєктування міського середовища.

То що ж таке citizen experience?

Citizen experience – це комплексний досвід мешканця міста, що включає всі аспекти його взаємодії з міським середовищем: від зручності пересування до емоційного та психологічного комфорту. Це про те, як місто відповідає на щоденні потреби людей, наскільки воно враховує їхні бажання й чи дає змогу реалізовувати звичні ритуали. Усі ці чинники разом визначають, наскільки комфортно жити в конкретному місті. 

Ритуали в цьому контексті – це ті дії, які ми виконуємо щодня: прогулянки в парку, зустрічі в кав'ярні, поїздки на роботу. Вони формують наш досвід міста і роблять його або комфортним, або складним і неприємним. Це впливає на загальний рівень щастя та задоволення містян.

Citizen experience включає як фізичні елементи, такі як доступність тротуарів, громадських просторів і транспортної інфраструктури, так і ментальні аспекти – відчуття належності до міста, соціальні взаємодії, як-от участь у громадських заходах, волонтерських активностях, міських мітингах та івентах, присвячених приверненню уваги до чогось важливого для суспільства, спільні прогулянки в парках, відвідування місцевих кав'ярень, спілкування із сусідами на вуличних ринках. А також емоційний зв'язок із міським простором: тут мається на увазі те саме відчуття прихильності й приналежності до міста, яке виникає внаслідок позитивних вражень і досвіду взаємодії з ним.

Емоційний зв’язок може включати такі аспекти:

• Пам’ятні місця: Локації, що мають особисте значення, наприклад, місце першої зустрічі або улюблена лавка в парку.

• Естетичне задоволення: Відчуття гармонії та краси в міському середовищі, коли архітектура, природа й міські елементи поєднуються так, що викликають у людини радість і спокій.

• Відчуття захищеності: Коли місто забезпечує безпеку та комфорт. У реаліях повномасштабної війни, звичайно, йдеться про безпеку й комфорт, що залежать від міста чи міської влади.

• Відчуття співучасті: Усвідомлення того, що ти є частиною активної спільноти, яка впливає на розвиток міста і його перетворення.

• Емоційна прив'язаність: Коли місто стає частиною ідентичності людини, її життя і спогадів, воно сприймається не просто як місце проживання, а як щось рідне й важливе, про що хочеться дбати та підтримувати розвиток якого. Тому що міське середовище стає не просто середовищем для життя, а частиною особистої історії кожного мешканця.

Шви й бар'єри: у чому різниця?

Перш ніж говорити про шви в міському середовищі, важливо відрізнити їх від бар'єрів.

Бар'єр – це те, що заважає чи обмежує доступ або рух. Наприклад, високі паркани, закриті території або відсутність пандусів для маломобільних людей – це бар'єри. Вони прямо перешкоджають доступу до певних об'єктів чи територій.

Шов, навпаки, може бути менш очевидним. Це елемент, що розділяє простір або викликає дискомфорт, але не завжди повністю блокує доступ. Шви можуть бути як фізичними, так і ментальними.

Фізичні та ментальні шви в міському просторі

З фізичними швами все більш-менш зрозуміло – це перешкоди, які можна побачити й відчути фізично: вузькі тротуари, погано облаштовані пішохідні переходи або рекламні щити.

Ми ж хочемо сфокусуватися на ментальних швах, адже зазвичай думаємо про них набагато рідше. Ментальні шви – це психологічні та соціокультурні бар'єри, які розділяють різні групи мешканців або створюють відчуття відчуження. Ментальні шви також впливають на citizen experience. Якщо ми не відчуваємо себе частиною певного міського простору через ментальні бар'єри, це значно знижує наш комфорт і відчуття належності до міста.

Приклади ментальних швів у міському середовищі

1. Бізнес, що порушує спокій: коли бар із гучною музикою відкривається поруч із госпіталем або будинком для літніх людей. Це створює ментальний шов між відвідувачами закладу, які шукають розваг, і мешканцями або пацієнтами, які потребують тиші та спокою. Такий шов призводить до соціального конфлікту, який заважає комфортному співіснуванню різних груп людей.

2. Торговий центр посеред житлового району: Якщо великий торговий центр розміщується в середині спокійного житлового району без врахування потреб мешканців, це може викликати напругу. Жителі звикли до тиші та зелених зон, а раптова поява шумного, жвавого комерційного простору порушує їхній звичний уклад життя. Це може спричинити появу ментальних швів між мешканцями та відвідувачами торгового центру.

3. Промислова зона біля шкільного двору: Промислові об'єкти, розташовані неподалік від шкіл або дитячих майданчиків, можуть створювати ментальні шви. Батьки та вчителі, які піклуються про безпеку й здоров'я дітей, можуть відчувати загрозу, яка виникає через близькість промислових зон. Це породжує відчуття розділення між тими, хто працює на підприємствах, і тими, хто хоче забезпечити дітям безпечне середовище.

4. Гучні кафе або ресторани поруч із коворкінгами: Коворкінг є місцем для роботи, навчання та спокою, де люди шукають тиші та концентрації. Якщо поруч розміщується кафе або ресторан із гучною музикою або шумними відвідувачами, це може створити ментальний шов. Така невідповідність функцій породжує конфлікт інтересів і знижує комфорт обох сторін.

Безшовний citizen experience: як досягти

Безшовний citizen experience полягає в тому, щоб усунути ці шви та бар'єри, створюючи цілісний, інтегрований міський простір. Це означає врахування всіх аспектів взаємодії мешканців із містом – фізичних, ментальних і соціальних.

Для містян:

• Взаємодіяти з місцевою владою й бізнесом, повідомляючи про незручності та проблеми. Наприклад, залишати запити на порталі для містян 15-51, якщо запит стосується повноважень міської влади, або спілкуватися безпосередньо з бізнесом.

• Об'єднуватися у групи й ініціативи, щоб відстоювати комфортний простір для всіх.

Для бізнесу:

Проводити дослідження потреб громади перед відкриттям нових об'єктів:

• через консультації з урбаністами та фахівцями – професіоналами, які мають глибоке розуміння міського планування та соціальних аспектів. Вони можуть допомогти оцінити, як новий об'єкт вплине на наявне міське середовище і які зміни потрібно врахувати для максимального інтегрування;

• через анкетування й опитування мешканців: задля з'ясування їхніх потреб, побажань і побоювань стосовно нових об'єктів, що допомагає отримати реальні дані про те, що потрібно громаді, а також уникнути рішень, які можуть негативно сприйняти;

• через громадські обговорення, які забезпечуватимуть прозорість процесу та створюватимуть відчуття співучасті;

• за допомогою аналізу соціальних мереж і платформ зворотного зв'язку, що дає змогу виявити тенденції й загальні настрої громади через вивчення думок і коментарів у соціальних мережах або на спеціально створених платформах, де мешканці висловлюють свої ідеї та критику;

• через пілотні тестування: наприклад, можна провести пілотний проєкт або протестувати частину ідеї, щоб перевірити її ефективність і прийнятність для громади. Це сильно зменшує ризики й дає змогу зробити корекції на основі реальних відгуків.

Для держави:

Створювати умови для прозорого й інклюзивного планування міського простору. І тут мається на увазі кілька важливих аспектів, а саме:

• прозорість процесів: забезпечення для громадян доступу до всіх важливих даних і документів, що стосуються міського планування. А також регулярне звітування про хід виконання планів і проєктів, а також надання громадськості можливості контролювати виконання цих планів• за допомогою аналізу соціальних мереж і платформ зворотного зв'язку, що дає змогу виявити тенденції й загальні настрої громади через вивчення думок і коментарів у соціальних мережах або на спеціально створених платформах, де мешканці висловлюють свої ідеї та критику;

• інклюзивність: важливо, щоб усі зацікавлені сторони, включно з місцевими жителями, бізнесами, експертами та громадськими організаціями, були залучені до процесу планування. Також мають бути враховані потреби різних груп населення, включно з людьми з інвалідністю, маломобільними групами, молоддю, літніми людьми, етнічними меншинами тощо. Це допомагає створити міське середовище, яке є комфортним і доступним для всіх.

• забезпечення участі громадськості на всіх етапах планування: від початкового обговорення концепції до моніторингу реалізації проєкту.

Як citizen experience виглядає за кордоном?

У багатьох країнах citizen experience розвивається через застосування різних стратегій для покращення досвіду громадян, які враховують всі аспекти взаємодії мешканця з містом – від зручних пішохідних зон до інтеграції сучасних технологій у міський простір. Країни Скандинавії взагалі застосовують у всіх сферах життя, включно з міським простором, філософію хюґе – про вміння бути щасливими.

Ось декілька різноманітних прикладів:

Відень (Австрія) й соціальне житло:

Відень відомий як найкраще місто у світі для життя. А все через масштабні програми доступного соціального житла, які забезпечують мешканців якісним і доступним житлом у різних районах міста. У чому секрет: близько 60% віденців сьогодні живуть у соціальному або муніципальному житлі. Це дає змогу знизити вартість оренди, підтримуючи стабільність цін на ринку нерухомості. Попри те, що житло – соціальне, воно відповідає високим стандартам якості, зокрема щодо простору, доступності, енергоефективності й інфраструктури.

Амстердам (Нідерланди) й інтеграція водних ресурсів у міське середовище:

Канали Амстердама не тільки виконують транспортну й екологічну функцію, але й створюють унікальний міський простір для відпочинку та культурних заходів. Це приклад того, як природні ресурси можуть бути інтегровані в міське середовище, створюючи привабливі й функціональні простори для громадян.

Копенгаген (Данія) і транспортна інфраструктура:

Копенгаген відомий своєю розвиненою велосипедною інфраструктурою – у місті побудовано понад 400 км велосипедних доріжок, які інтегровані в загальну транспортну систему, завдяки чому мешканці можуть безпечно й комфортно пересуватися містом без автомобілів. А це своєю чергою зменшує трафік і покращує екологічний стан міста.

Барселона (Іспанія) й «суперблоки»:

місто реалізує проєкт «суперблоків» (іспанською це називається superilles, або supermanzana), який полягає у створенні зон, де пріоритет надається пішоходам і велосипедистам, а не автомобілям. У результаті на території суперблоків зменшено рух транспорту, збільшено кількість зелених зон і місць для відпочинку, що значно покращує якість життя мешканців і знижує рівень шуму та забруднення повітря.

Токіо (Японія) й розумне освітлення:

Токіо є прикладом інноваційного підходу до міського освітлення. Тут активно впроваджується система розумного освітлення, яка автоматично регулює яскравість вуличних ліхтарів залежно від погодних умов, часу доби та кількості людей на вулицях. Наприклад, уночі, коли на вулиці немає пішоходів, освітлення може зменшуватися, щоб економити енергію, а коли з’являються люди, воно автоматично підвищується для забезпечення безпеки.

Це все зрозуміло, але як застосувати на практиці?

На практиці це може виглядати як звичка фіксувати й аналізувати, що саме робить ваше середовище комфортним. Важливо навчитися жити в злагоді із сусідами, співпрацювати з місцевою владою та бізнесом для створення безшовного простору. Наприклад, навіть проста дія, як-от повідомлення про незручне розташування сітілайтів, може покращити комфорт міського простору для багатьох людей.

Працюючи над усуненням як фізичних, так і ментальних швів, ми зможемо зробити Київ містом, де кожен відчуває себе комфортно й упевнено. У тому числі сьогодні, під час повномасштабної війни. Особливо сьогодні.

Фото: Unsplash