Кількість розлучень в Україні за першу половину 2023 рік збільшилася на третину. Можливо, це не ті підсумки року, яких ми хотіли б, але для зручності зібрали поради для екологічного розірвання шлюбу від юристки компанії Juscutum Юлії Рябець.

Юлія Рябець

юристка компанії Juscutum

   

Види розірвання шлюбу

  • За взаємною згодою, якщо немає дітей або вони вже є повнолітніми

 У такому випадку подружжя звертається в РАЦС, оформлює заяву на розірвання шлюбу, сплачує мінімальний збір і за місяць отримує документ про розірвання шлюбу.

  •  Якщо є неповнолітня дитина чи діти

Такий шлюб можна розірвати лише в судовому порядку. Але є два варіанти, як це зробити:

→ подати спільну заяву про те, що обидві сторони мають бажання розірвати шлюб, але мають також і неповнолітніх дітей чи дитину. Однак цим інструментом рідко користуються, оскільки в такому випадку подружжю обов'язково потрібно подати до суду нотаріальні договори з утримання і виховання дитини. І тоді, окрім як за послуги нотаріуса, варто заплатити ще відсоток від домовленостей. Наприклад, 1% від суми всіх аліментів до 18 років. Навіть за невеликих аліментів це буде значна сума, тому зазвичай спільну заяву про розірвання шлюбу в таких випадках не подають.

→ позовна заява (іноді штучний судовий процес), коли одна зі сторін подружжя подає позов до другої сторони. Позивач сплачує судовий збір, суд розглядає справу та протягом певного часу (залежить від завантаженості суду, складності обставин справи, орієнтовно від 2 місяців) виносить рішення. За необхідності можна також просити суд про стягнення аліментів і розподіл майна, але це не є обов’язковим елементом для того, щоб суд ухвалив рішення про розірвання шлюбу. Також із позовом до другого з подружжя можна звернутись у разі, якщо останній ігнорує бажання розірвати шлюб і не погоджується подати заяву до РАЦСу (навіть якщо в подружжя немає дітей).

  • Розірвання шлюбу з померлою або загиблою людиною 

Розлучатися з померлою або загиблою людиною потрібно, оскільки в реєстрі РАЦСу до моменту розірвання шлюбу людина вважається одруженою. У випадку, якщо інший із подружжя має документи на підтвердження смерті партнера, це звичайний процес розірвання шлюбу. Труднощі можуть бути, якщо людину не визнали загиблою офіційно, а вона є, наприклад, зниклою безвісти. Тоді цей процес може тривати доволі довго. 

Що треба знати про шлюб під час розлучення

Усі кошти подружжя є спільними. Навіть якщо один із подружжя працює, а інший займається хатніми справами, зарплатня того чи тієї, хто працює, не є його/її особистими коштами. Це стосується як заробітної плати, так і доходу від ФОПа. Винятком є подарунки: нерухоме або рухоме майно, підтверджене договором дарування, або хоча б певною фіксацією дарування: відео чи іншим доказом.

Також особистим майном є те, що отримали в спадок. Навіть якщо спадок продали, кошти з цього проданого є особистим майном тієї людини, яка була спадкоємцем. 

Якщо на весілля подружжю батьки подарували квартиру, це може бути як спільним майном, так і подарунком комусь одному, залежить від того, яким способом передали й у який момент. Наприклад, батьки могли оформити договір дарування або ж оформити житло на свою дитину до реєстрації шлюбу – тоді це не буде спільним майном. Загалом часто батьки оформлюють нерухомість на себе, це може бути далекоглядним рішенням на випадок розподілу майна. Важливо фіксувати всі документи, бо в суді мають значення лише вони.

Також особистими грошима в парі будуть вважатися гранти та премії за особисті досягнення, отримані одним із подружжя. Однак, якщо це премія, яку виплачують просто на ФОП або як звичайну зарплатню й вона офіційно не фігурує саме як «премія», – це звичайний дохід, він ділиться навпіл.

Немає спільної батьківської опіки. В Україні немає базового виду опіки над дитиною 50 на 50. В Україні є той, із ким живе дитина, і той, із ким дитина бачиться. Той чи та, з ким дитина живе, має право претендувати на аліменти. Але навіть якщо дитина на місяць чи два їде жити до того з батьків, із ким офіційно вона просто бачиться, ця людина продовжує сплачувати аліменти. 

Чоловік необов’язково є батьком. Попри перебування в шлюбі, після народження дитини мати має право вказати або не вказувати у свідоцтві про народження батька дитини.

Що неочевидного треба знати про процес розірвання шлюбу

Потрібно платити офіційні судові збори. Це затверджені ставки на рівні держави. Особливе невдоволення зазвичай викликає збір на поділ майна. Оскільки судовий збір у такому випадку є відсотком від усього майна до поділу, а це можуть бути великі суми.

Якщо ви перемогли в суді або ж ваші вимоги задовольнили частково, вартість послуг адвоката можна відшкодувати. У судових процесах, якщо ви користуєтеся послугами адвоката, ви можете заявити про відшкодування витрат на юридичну допомогу. Відшкодовує витрати той, хто програв суд.

Це додаткова процедура, для якої необхідно надати всі документи-підтвердження про оплату, але суд на власний розсуд може зменшити цю вартість, якщо вважає її завеликою, попри те, що це ринкові відносини. Крім витрат на адвоката, також відшкодувати можна й судовий збір.

Батьки можуть стягувати аліменти з дитини. Якщо ви стягуєте аліменти на користь дитини від її батька чи матері, які живуть окремо, у майбутньому, після повноліття дитини, той із батьків, хто платив аліменти, може звернутися з вимогою сплати аліментів від своєї дитини вже собі. У випадку, якщо він буде непрацездатним або матиме проблеми зі здоров’ям. 

Зони ризику варто контролювати. Коли ви отримали рішення суду про розірвання шлюбу, це ще не кінець історії. Далі варто проконтролювати, щоб суд дійсно передав це рішення до РАЦСу, оскільки бувають випадки, коли шлюб у суді було розірвано, а РАЦС інформації про це не отримав від суду. У такому випадку шлюб вважатиметься дійсним, і людина, яка думала, що розлучена і, наприклад, придбала майно, фактично має спільне майно з колишнім партнером або партнеркою. 

Поділ майна. Розподіл майна можливий протягом трьох років після розлучення. Після цього поділити майно вже неможливо. Однак можна вирішити питання поділу майна також договором. Причому тут може бути як договір про поділ майна, так і шлюбний договір, оскільки шлюбний договір можуть підписувати як перед шлюбом, так і вже в процесі шлюбу. Договори спрощують процедуру поділу майна, щоб уникнути судових засідань.

Чи змінилося щось через повномасштабну війну 

Єдина офіційна зміна воєнного стану пов’язана з великою кількістю ВПО. Тепер для мирного розірвання шлюбу можна звертатися до будь-якого РАЦСу. Раніше це мав бути РАЦС за місцем проживання одного з подружжя. Також у персональному порядку можуть бути винятки для реєстрації шлюбу з військовими. 

У випадку розірвання шлюбу з військовим, який перебуває на гарячих точках і не може прийти на судове засідання, розгляд справи може відбутися заочно. Він матиме право на оскарження такого заочного рішення, якщо доведе, що не знав і не міг знати про цей судовий процес. У будь-якому разі ніхто нікого не може примусити перебувати у шлюбі попри його волю. Навіть якщо людина буде ігнорувати судові процеси, через два-три засідання справу розглянуть без неї.

Коли розлучення є неможливим

Єдиний період, коли розлучення є неможливим – вагітність і перший рік дитини. За будь-яких інших обставин один із подружжя може самостійно попросити про розлучення, і його звернення буде схвалено. 

Ще однією можливою затримкою судового процесу може бути період на примирення. Ця практика не є обов’язковою, може бути ініційованою кимось із подружжя, зазвичай дають кілька місяців на примирення.

Як відбувається процес розірвання шлюбу

  1. Ви або ваш адвокат складаєте позовну заяву.

  2. Додаєте документи: паспорти, ідентифікаційні коди обох сторін, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини.

  3. Сплачуєте судовий збір. Це можна зробити онлайн на сайті «Судова влада», де можна обрати суд, якому ви сплачуєте.

  4. Подаєте безпосередньо документи до суду й очікуєте на відкриття справи.

  5. Після відкриття справи суд призначить судове засідання. Якщо обставини справи зрозумілі та прості, то можна клопотати, щоб розгляд справи відбувався без вашої участі (водночас зазначивши, що всі позовні вимоги ви підтримуєте). Це буде заощадженням коштів для людей, які користуються послугами адвоката. Друга людина з подружжя може подати до суду ідентичне клопотання, лише про визнання всіх позовних вимог. Такі процеси мають більше перспективи до найшвидшого розгляду. 

Якщо подружжя тривалий час не живе разом, але не розлучене

Якщо юридично ви перебуваєте в шлюбі, проте фактично вже кожен живе своїм життям, зверніть увагу, що ваше майно буде спільним і зобовʼязання (позики, наприклад) також. За законом, якщо один із подружжя бере на себе якісь зобовʼязання (повернути комусь кошти), він має надати згоду другого з подружжя, оскільки боргові зобов’язання лягають на двох. Тут немає чіткого алгоритму дій, але це можуть бути будь-які докази того, що ви давно не живете разом, докази того, що ці гроші не були витрачені в інтересах спільної сімʼї: свідчення свідків, договори оренди, можливо, зміна прописки, докази, що другий із подружжя не бере участі в житті дитини й на додаток, що сторони взагалі не ведуть спільний побут.

Також памʼятайте, що в Україні неможливо мати два або більше шлюби. Відповідно, допоки один союз не буде розірвано, інша реєстрація неможлива. Зокрема, це стосується спроб довести через суд проживання сімʼєю без зареєстрованого шлюбу, коли юридично одна з осіб уже має зареєстрований шлюб із третьою особою. Наприклад, якщо люди багато років не живуть разом, не спілкуються, мають нові стосунки або цивільні шлюби, але не є розлученими офіційно, у випадку смерті одного з подружжя у право спадку першим входить його юридичний чоловік або дружина. Цивільний партнер буде аж у п’ятій черзі спадку за законом (якщо не було заповіту). 

Що треба знати про аліменти

Аліменти не є обов’язковим елементом розірвання шлюбу. Це може бути окремий позов, який можна подати в будь-який час. Вони бувають двох видів:

  • відсоток від доходу;
  • фіксована сума.

Фіксована сума аліментів є вигіднішою, якщо чоловік чи дружина, які повинні їх сплачувати, не мають офіційної роботи або отримують офіційно мінімальну зарплатню (відповідно, немає з чого стягувати відсоток). Однак цей процес є складнішим, оскільки фіксовану суму потрібно довести, а для цього необхідно надати докази. Це можуть бути чеки за сплату оренди житла, комунальні платежі, чеки на харчування дітей, оплата навчання й гуртків, але офіційні. До цих документів не можна додавати подарунки чи додаткові витрати, які не є базовим забезпеченням дитини. 

Для отримання коштів на додаткові витрати оформлюється окремий позов. Наприклад, про те, що батько чи мати раз на два місяці сплачуватимуть 2000 гривень (чи іншу суму) на додаткові витрати на дитину. Але зазвичай такі рішення ухвалюють на користь дітей, які мають хронічні хвороби та потребують особливого догляду. 

Зараз суд уже не такий формальний, тому оцінює не тільки офіційний дохід того, хто має сплачувати аліменти, а й витрати. Наприклад, якщо в реєстрі з'явилася інформація, що людина, яка має виплачувати аліменти, придбала квартиру, авто чи землю, або якщо є фотодокази, наприклад, із дорогих курортів, де людина регулярно відпочиває, це може бути для суду доказом, що все ж його чи її дохід не є мінімальним.

У справі про аліменти найважливіше сформувати та грамотно аргументувати названу суму. Також варто пам’ятати, що якщо ви довели, наприклад, що базове утримання дитини коштує 10 тисяч гривень на місяць, це не означає, що той із батьків, хто живе окремо, має платити 10 тисяч. У такому випадку сума аліментів становитиме п’ять тисяч гривень, тому що фінансове утримання дитини ділиться 50 на 50. 

Є простий процес судового наказу на стягнення аліментів. Це майже автоматична процедура – 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – у 2024 році це буде 1281 гривня на дитину до 6 років. Для дітей від 6 до 18 років закладена сума в 1598 гривень.

Це сума, яку автоматично стягуватимуть із людини навіть із найменшим доходом. Але щоб отримати більшу суму, стягувач аліментів повинен довести суду, що в людини, до якої він чи вона позивається, є бодай якийсь дохід.

Подати позов на стягнення аліментів можна в будь-який час після розірвання шлюбу. Цей процес можна ініціювати навіть за кілька років. Дитина, якщо їй уже виповнилося 18 років, але вона вступила у вищий навчальний заклад, може самостійно подати позов про стягнення аліментів у звʼязку з продовженням навчання. І один із батьків (платник аліментів) має виплачувати певну суму до завершення навчання. Подати цей позов може також другий із батьків в інтересах дитини. 

Процедура стягнення аліментів не закінчується на судовому процесі. Після того, як ви отримали рішення, потрібно звернутися до Державної виконавчої служби. Там відкривається виконавче провадження, й аліменти або стягуються автоматично з офіційних виплат платника аліментів, або ж навіть у добровільному порядку. У будь-якому випадку рекомендуємо платникам аліментів при їхній сплаті (наприклад, на карту) вказувати призначення платежу, що це саме аліменти. Оскільки є випадки, коли один із партнерів сплачує аліменти готівкою, а другий за кілька років подає на нього позов за несплату аліментів, і довести незафіксовані оплати дуже важко.

Штрафні санкції, передбачені за несплату аліментів

Людину, яка не сплачує аліменти, можуть обмежити в користуванні автомобілем чи зброєю, праві на полювання та виїзді за кордон. Однак обмеження на використання зброї не діє під час воєнного стану.

Стягненням аліментів може займатися тільки Державна виконавча служба, цей процес часто є повільним і потребує додаткового контролю. За рік заборгованості за виплатою аліментів накладається штраф 20% від сукупного розміру боргу. За два роки несплати штраф збільшується до 30%. За три роки – 50%.

Але є питання з приводу стягнення цієї заборгованості, оскільки реалізація є доволі проблематичною. Особливо якщо людина, яка не сплачує аліменти, не має рухомого чи нерухомого майна, а також немає банківських рахунків та офіційної роботи. 

Визначення місця проживання дитини

Для справ про вирішення місця проживання дитини є передпроцес. Потрібно звернутися до служби у справах дітей та отримати висновок щодо обставин вашої сім'ї. Тобто служба надає умовні рекомендації, з ким дитині краще залишитися. 

Вирішити, з ким дитина житиме, з ким бачитиметься, і який буде графік участі мами та батька у справах дітей можна і в договірному порядку. Тобто, наприклад, подружжя домовилося, що кожної суботи батько забирає на весь день дитину, а решту часу вона живе з мамою. Цю домовленість оформлюють у вигляді нотаріального договору (він може бути спільним із договором про забезпечення дитини). Обов'язку йти до суду, щоб визначити, з ким буде жити дитина, немає. Проте якщо домовитись у батьків не виходить, вони мають право звернутись до суду, щоби врегулювати це питання.

Діти мають право брати участь у судовому процесі орієнтовно з 10 років, але законом обмежень не передбачено, тому якщо ви розумієте, що ваша дитина свідома й може висловити думку раніше, вона може надавати свої пояснення в суді. Проте якщо дитина маленька, рекомендуємо підкріпити висновком психолога.

У такому випадку дитину можна привести на судове засідання, це можна зробити з мінімальними емоційними витратами: батьки виходять із зали, суддя обговорює з дитиною її думку – часто для цього знімає мантію й сідає на рівень із дитиною. Водночас в усі процеси, що стосуються дітей, має бути долучена служба у справах дітей. Без цього процес не відбудеться. Ця служба є гарантом інтересів дитини. 

Позбавлення одного з партнерів батьківських прав

Позбавити батька чи матір батьківських прав можна у випадку, якщо він чи вона не тільки не виконує батьківських обов'язків, але ще й має негативний вплив: стоїть на обліку в поліції, має залежності, притягався до кримінальної відповідальності, схильний до психологічного чи фізичного насилля.

Є також успішна практика щодо самоусунення батьків із життя дитини – тобто тривалий час не з'являються, не цікавляться життям дитини й узагалі не підтримують звʼязок, через певний час це можна довести та позбавити їх батьківських прав. Але якщо ж ви хочете позбавити батьківських прав лише з причини несплати аліментів – такий процес не буде успішним.

У разі насильства (економічного, фізичного, морального) є окремий судовий процес про обмеження такої людини. Під обмеженням маємо на увазі заборону телефонувати, писати, приходити, спілкуватися. Це може бути як в інтересах колишнього партнера чи партнерки, так і в інтересах дитини. Якщо, наприклад, ви хочете позбавити батьківських прав людину, яка психологічно тисла на дитину, краще запускати паралельно цей процес з отримання обмежувального припису. Проте для цього процесу потрібна сильна доказова база.