Як це працюєЗберегти українське село від типової забудови. Як працює конструктор сільських хатин Balbek Bureau
Про найбільш технологічне завдання в історії бюро, диджитал-архітектуру й столітні сільські традиції
«Бери й будуй знайоме та рідне», – закликає команда українського архітектурного бюро Balbek Bureau на платформі проєкту RE:Ukraine Villages. У березні архітектори представили онлайн-конструктор сільських хатин, де можна «зібрати» будинок за традиціями українських сіл останнього століття. У Balbek Bureau вважають: сільські будинки цього періоду мають культурну й архітектурну цінність, і буде прикро, якщо в ході повоєнної відбудови їх замінять типові котеджні проєкти.
За створенням платформи стоїть колосальна робота – дослідницькі експедиції, аналіз даних і моделювання, а також розроблення самого конструктора, який архітектори називають однією з найбільш технологічних задач в історії бюро.
Як інструменти диджитал-архітектури допоможуть зберегти традиції українського села та як можна допомогти проєкту збирати дані – редакція The Village Україна розбиралася разом зі старшою архітекторкою Balbek Bureau Віталіною Гошовською та диджитал-архітектором Славою Стьопулом.
- У конструкторі для Київської області можна скласти більш як 200 мільйонів варіантів будинків, його розробляли дев’ять місяців.
- Архітектори пристосували традиційні хати до сучасних потреб, переосмисливши планування кімнат та інші функціональні елементи.
- Невдовзі, крім Київщини та Чернігівщини, у конструкторі будуть доступні Сумська та Харківська області, а в довгостроковій перспективі – уся Україна.
- Допомогти проєкту можуть не лише архітектори: команда запрошує їздити у волонтерські експедиції та ділитися фотографіями батьківських хат.
Як працює конструктор сільських будинків
В онлайн-конструкторі можна вибрати розмір будинку, планування, конфігурацію веранди, вікон, даху, декоративні елементи, колірну гаму, і все це з урахуванням місцевого контексту. На платформі є поділ на області, тож під час створення будинку програма запропонує архітектурні рішення, характерні для обраної користувачем місцевості.
Наразі в конструкторі доступні дві області – Київська та Чернігівська, невдовзі також будуть представлені архітектурні традиції Сумщини та Харківщини, а в довгостроковій перспективі – уся Україна.
Створивши будинок у конструкторі, користувач отримує готову інструкцію з відбудови житла: PDF-файл з ізометрією [тривимірними технічними кресленнями із зовнішнім виглядом будинку], планами, кресленнями, розгортками фасадів і технічним описом, а також рекомендаціями щодо матеріалів.
Лише для Київської області доступні понад 200 мільйонів варіантів будинків: на платформі пропонують створити свою комбінацію, обравши серед 12 різних планувальних рішень, а також близько 70 унікальних компонентів, оздоблень і кольорів, притаманних регіону. Можна «спроєктувати» свою хатину аж до малюнку вікна й оздоблення декоративного карниза. З цим планом можна йти до будівельників.
Для користувача процес проєктування максимально простий, навіть ігровий. Від розміру та плану будинку до обрамлення вікон і декору карниза потрібно пройти 12–14 кроків. На кожному кроці є декілька опцій, вони залежать від вибору на попередніх етапах: архітектори пропонують поєднання елементів, які, на їхній погляд, є найбільш вдалими.
«Коли людина вибирає елементи, це питання її смаку та вподобань. Але, звичайно, коли ми формуємо вибірки, то відзначаємо будинки, у яких певний декор чи форми дуже органічно та красиво поєднані, і тоді ці елементи рекомендуємо комбінувати», – розповідають у Balbek Bureau.
Зображення: Balbek Bureau
Водночас рішення є гнучкими й залежать від доступних ресурсів і можливостей власника хатини, відзначають у команді. «Зрештою, не потрібно сприймати цей конструктор як певну константу. Скоріше це пошук візуальних образів, певних елементів, що будуть характерними для місцевості. Але кожна українська хата унікальна, тому тут завжди є свобода додавати щось від себе. Наше рішення – це, мабуть, орієнтир. Якщо людина, яка скористається конструктором, візьме собі принаймні один запропонований елемент, це вже буде для нас гарним результатом», – відзначають у команді.
Наразі архітектори не можуть відстежувати, чи скористався хтось конструктором відтоді, як його запустили в березні 2023 року, але вже думають над тим, як можна збирати цю інформацію. Водночас, щоби популяризувати інструмент, у Balbek Bureau хочуть відновити один будинок за проєктом RE:Ukraine Villages самостійно, за допомогою донорів, якщо такі знайдуться. Крім того, сподіваються на співпрацю з волонтерськими організаціями й місцевими адміністраціями.
Пристосувати традиційну хату до сучасних потреб
У межах проєкту команда Balbek Bureau досліджує традиції сільської архітектури останніх 100 років. Це не мазанки, а будинки, зведені з цегли або дерева й переважно в радянський період із характерним для нього дефіцитом будівельних матеріалів і широким застосуванням азбестоцементного шиферу. Архітектори не виключають, що мешканці сіл могли запозичувати елементи з міської архітектури, тож їхні традиції теоретично зазнали впливу «радянщини». Водночас, щоб підтвердити це й ідентифікувати можливі нашарування, потрібно проводити більш глибокий аналіз, кажуть у команді.
У будь-якому разі будинки, спроєктовані за допомогою конструктора, не будуть точними відповідниками хатин, зведених у минулому столітті. Щоб пристосувати будинки до сучасних потреб, архітектори переосмислили планування та низку інших функціональних рішень.
«Звичайно, ми шукаємо традиційні елементи, але разом із тим також оптимізуємо сільську хатинку, – розповідають у команді. – Наприклад, є дуже різні варіанти примикання веранди до будинку, але ми вирішили цей елемент спростити. На верандах ми прибрали скатний дах, що примикав до основного даху. Ці примикання нам не дуже подобалися, тому ми вирішили зробити над верандою пласку покрівлю».
Зображення: Balbek Bureau
Щоб зробити приміщення світлішими, збільшили розміри вікон – пропорції залишилися традиційними. Також із запуском конструктора для Чернігівської області розширили площу будинків і осучаснили планування.
«Коли ми досліджували Київську область, то виявили закономірність, що хати були переважно подовгої форми. Ми зробили планування, які були дуже наближені до традиційних, але з певною модульністю. Проте після запуску ми почали отримувати фідбеки про те, що хату потрібно осучаснювати. Тому для Харківщини й Сумщини, які ми зараз досліджуємо, і для майбутніх областей ми створили оновлену уніфіковану систему планувань, не так орієнтованих на минуле, як на теперішнє», – кажуть архітектори.
Оновлена система складається з 12 планувань під різні потреби та габарити будинків: маленькі, середні й великі. У нових плануваннях можна буде обрати об'єднану вітальню, їдальню та кухню. Такі рішення з об’єднаним простором нехарактерні для традиційних сільських хатин, де використовували здебільшого замкнену коридорну систему планування з роздільними кімнатами, пояснюють архітектори: «Ми ж намагалися створити більш об’єднаний простір, де легше дихається». У великих плануваннях додали більше кімнат і зробили їх більш просторими, ніж на планах для Київської та Чернігівської областей.
Зображення: Balbek Bureau
Крім того, для нових областей будуть доступні приблизні планування з меблями. Це підказки, щоб користувачі конструктора краще розуміли, як можуть спланувати простір, відзначають у Balbek Bureau.
Команда також дає рекомендації щодо матеріалів для зведення будинку, варіантів утеплення й даху, однак остаточне рішення залежить від уподобань і бюджетів користувача, кажуть архітектори. Так, віднайти різьблені дерев’яні елементи для декору може бути проблемою, погоджуються архітектори.
Фото: Balbek Bureau
«Раніше було багато майстрів, які займалися виготовленням дерев’яного декору для села, і ми розуміємо, що наразі це не так поширено. Та насправді наш конструктор – не лише про відбудову тут і тепер, але й про культурний складник. Тобто для нас важливо в принципі зафіксувати всі ці елементи, а не думати одразу про обмеження. Чи є в цьому сенс, якщо немає майстрів, якщо це дорого? Звичайно, він є. Тому що через російську війну в Україні ми дуже швидко втрачаємо весь цей пласт культури, який відображений у сільській архітектурі», – пояснюють у Balbek Bureau.
«Тож одне з наших головних завдань наразі – встигнути зафіксувати це все. Можливо, у майбутньому конструктор стане своєрідним візуальним довідником, до якого зможуть звертатися архітектори чи дизайнери», – відзначають у команді.
Після Київщини та Чернігівщини конструктор планують розширити на Сумську та Харківську області, потім досліджуватимуть Запорізьку, Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Херсонську області, а далі – більш західні регіони. Результати досліджень планують об’єднати в книзі.
Одна з найбільш технологічних задач в історії бюро
Розроблення онлайн-конструктора у Balbek Bureau називають одним із найбільших технологічних завдань, з яким доводилося працювати. З технічною реалізацією проєкту архітекторам допомагає команда розробників Entire Framework.
Але перед тим, як завантажити дані в конструктор, потрібно провести дослідження. Вони проходять у кілька етапів і включають як експедиції в регіони, так і аналіз інтернет-джерел, літератури та мап.
Якщо над запуском конструктора для Київщини працювали близько 25 архітекторів бюро, наразі команда проєкту значною мірою складається з волонтерів. Вони працюють на місцях, роблять фотографії та заміри, спілкуються з місцевими мешканцями, записують спостереження. Це люди різних професій, яких перед роботою консультують у Zoom, кажуть у Balbek Bureau.
Наразі у волонтерському чаті вже близько 50 людей, які різною мірою залучені до проєкту, розповідають архітектори. Частина людей бере участь у дослідженнях, а деякі допомагають і на етапах аналізу й каталогізації даних. Це дало змогу значно пришвидшити процес розроблення конструктора: якщо на запуск Київської області витратили дев’ять місяців, то Чернігівську вже підготували за пів року, а наступні регіони обробили вдвічі швидше, відзначають у команді. Зараз у межах проєкту тривають дослідження одразу кількох областей, тож нові люди потрібні постійно, додають у бюро.
«Волонтери збирають фотоматеріали та відвантажують нам на Google Диск. Надалі ми аналізуємо всі ці матеріали, робимо каталоги вікон, обрамлень, карнизів, кутових елементів і так далі. Також є волонтери, які займаються дослідженням інтернет-джерел від Olx до Google Maps. Ми віртуально «гуляємо» цими вулицями та скриншотимо будинки. Зараз багато руйнувань, і Google Maps у цій ситуації дуже допомагають, бо там зафіксовані будівлі до вторгнення», – розповідають у Balbek Bureau.
Інтернет-джерела й мапи допоможуть також із дослідженням тимчасово окупованих областей і прифронтових зон, куди команда не має фізичного доступу. «Звичайно, ми думаємо про дослідження окупованих територій, і хоча поки що фізично побувати там ми не можемо, нам однаково дуже важливо вловити образ цих місцевостей», – відзначають архітектори.
Для збору фотоматеріалів також запустили ініціативу «Батьківська хата». Це Google-форма, куди можна завантажити фотографії свого будинку з коротким описом, щоби потім цю інформацію можна було використати в дослідженнях. Після збору матеріалів їх аналізують, щоби знайти найбільш характерні й поширені в регіоні архітектурні рішення. Фінальну вибірку елементів формують також із допомогою волонтерів: окремі люди аналізують обрамлення, цегляні декори, дерев’яні елементи, веранди тощо. Зрештою, елементи викреслюють, моделюють і передають диджитал-архітектору для роботи з конструктором.
Про диджитал-архітектуру та створення конструктора
Якщо класичні архітектори дизайнять, то диджитал-архітектори працюють із даними та їхнім аналізом. Наприклад, створюючи розумні міста, що базуються на цифрових моделях. У проєкті RE:Ukraine Villages практики диджитал-архітектури дають змогу поєднати всі зібрані й оцифровані елементи сільських будинків у системі конструктора, де їх можна комбінувати в мільйонах різних конфігурацій.
«Ми можемо зібрати дуже багато варіацій із різних елементів, і нам не треба це все вручну перемальовувати, перемодулювати, перекреслювати. Це можливо зробити лише завдяки диджитал-архітектурі: у цифровому конструкторі вікна та декор «знають», куди вони розташовуються, а дахи «розуміють», до яких точок вони прив'язуються. Так, щоби внести зміну в проєкт будинку, ми маємо просто обрати параметр, а все інше підлаштується», – пояснюють архітектори.
«Коли будують собі сільський будинок, зазвичай не користуються послугами архітектора, роблять усе своїми силами», – додають у команді. Тож онлайн-конструктор не забирає роботу в архітектора, а скоріше дає поштовх для розвитку диджитал-архітектури.
«Традиційні архітектори зазвичай беруть один контекст, один проєкт будівлі й ведуть його від початку до кінця. Такий будинок не можна просто перенести або виділити із середовища й поставити в інше місце. Ми також робимо поділ на контексти, на області, але водночас ми даємо людям свободу скористатися інструментом, вирішити, що саме вони хочуть будувати, де вони хочуть будувати, і потім застосувати це до своєї місцевості», – пояснюють у Balbek Bureau.
З технічного боку процес розроблення конструктора включає написання коду, об’єднання його з інтерфейсом сайту через різноманітні сервіси й плагіни, додавання в конструктор змодельованих архітектурних елементів. До цього процесу, крім архітекторів, долучені програмісти, графічні та UX-дизайнери.
З кожним новим регіоном конструктор намагаються оптимізувати, відзначають у бюро. Удосконалили процес розроблення, який спочатку відбувався в шести різних програмах і без дедлайнів. Тепер для роботи над конструктором здебільшого працюють у Revit, де моделюють параметричні елементи, і у Grasshopper, де створюють скрипти для їхнього комбінування.
Сам конструктор також стає більш детальним. Так, у Чернігівській області додали можливість обрати розкладку дерев’яних панелей на фасаді, а в наступних областях – оновлені планування з меблями. Обговорювали й ідею з калькулятором вартості будинку, однак наразі вона на етапі перевірки. «У конструкторі є можливість підрахувати всі об'єми, усі довжини й інші параметри матеріалів. Єдине питання в тому, як це правильно порахувати й, власне, які обирати цінники. Проте якщо це буде актуально і якщо ми все-таки зрозуміємо, як це правильно зробити, така опція може бути наступним кроком», – кажуть у команді бюро.
Що дізналися про українські хатини останнього століття
Сільські архітектурні практики останнього століття фактично не досліджені, однак останніми роками їм приділяють більше уваги через фото- й волонтерські проєкти, як-от Old Khata Project, «Спадщина.UA» та «Дерев’яне мереживо Чернігова», які в RE:Ukraine Villages називають проєктами-однодумцями. І все ж теоретична база небагата: «Ми знаємо все про мазанки, але майже нічого про будинки останніх 100 років», – відзначають у Balbek Bureau.
«Відкриттям було вже те, що раніше, коли ти думав про українську архітектуру, завжди уявляв собі хату-мазанку із солом’яною стріхою, але насправді українська архітектура завжди була під носом, просто ми не завжди це помічали», – кажуть у команді.
«Наприклад, я виросла в приватному будинку в селищі міського типу, де мене оточували будинки, які ми зараз досліджуємо, але тоді я не звертала увагу на певні закономірності та архітектурні елементи», – ділиться старша архітекторка Balbek Bureau Віталіна Гошовська, і продовжує: «Коли ми почали їздити у перші експедиції в Київській області, я почала цікавитися, який вигляд мав батьківський будинок раніше. Виявилося, що спочатку це була саме дерев'яна хата, яку обклали потім цеглою, а потім, звісно, утеплили».
Київщина виявилася дуже різноманітним регіоном, де сільська архітектура помітно різниться від одного населеного пункту до іншого, розповідають архітектори. «Мені, наприклад дуже запам'яталось село Слобода Кухарська, де ми побачили дуже красиві сині обрамлення й цікаві колірні гами будинків. Мені здається, що ми там зробили найбільше фотографій і найбільше поспілкувалися з людьми», – пригадує Гошовська.
Слобода Кухарська. Фото: Balbek Bureau
Для Київської області команда також розробила каталог лавок, які зустрічаються майже перед кожним будинком, відзначають у бюро. А на Чернігівщині яскраво представлений дерев’яний декор, який теж зібрали в окремому каталозі.
«У Чернігівській області співвідношення дерев'яних хат до цегляних складає десь 80% до 20%, а на Харківщині, наприклад, набагато частіше зустрічаються цегляні будинки, фактично це майже всі хати», – додає Гошовська.
Локальні традиції в ході досліджень планують деталізувати й переосмислювати, зіставляючи з наступними регіонами. «Коли ми вже покриємо дослідженнями всю мапу України, тоді зможемо краще підсвітити унікальні особливості кожної з областей. Вони можуть бути спочатку непомітними, але що більше ми їх досліджуємо, то краще розуміємо», – кажуть у Balbek Bureau.