Rescue Now – український благодійний фонд, який працює з лютого 2022 року, надаючи допомогу постраждалим у форматі «тут і зараз». «Наш головний принцип: ми надаємо життєво важливу допомогу там, де вона необхідна прямо зараз. Тому що завтра може бути пізно», – кажуть у фонді. Так, на початку повномасштабного вторгнення, під час активних бойових дій, силами фонду евакуювали близько 20 000 людей і 855 домашніх улюбленців із Харківської та Донецької областей.

Минулого тижня команда Rescue Now організувала гуманітарну місію в перші ж години після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. За день створили флотилію для евакуації, залучили сотні волонтерів і десятки організацій. Розпитали керівника відділу комунікацій фонду Олександра Мосяко про роботу в епіцентрі небезпеки та безпорадність світових гуманітарних місій у реаліях сучасності.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Хто такі Rescue Now

«Під час війни українці віддають останнє на армію, а в Європі та США люди зазвичай донейтять в організації на зразок «Червоного Хреста», ефективність яких, м'яко кажучи, викликає багато питань, – починає розповідати Олександр Мосяко. – Ми працюємо швидше, ніж світові фонди, бо ми локальні й точно знаємо, де та яка допомога потрібна саме зараз. Тому ми в Rescue Now зробили дві речі. По-перше, зареєструвалися як 501(c)3 charity в США (це статус, який дає резидентам США можливість списати податки коштом донейтів на благодійність). На момент реєстрації жоден інший фонд в Україні цього статусу не мав. Тут ми перші. По-друге, пройшли всі можливі перевірки й отримали «Платиновий знак прозорості» від сервісу GuideStar. Тепер будь-який американець чи американський бізнес можуть переконатись у нашій доброчесності та легко зробити пожертву, яка піде саме в Україну, а не в офіс у Женеві».

Фото: Артем Байдала

Перший тиждень після підриву ГЕС

Команда Rescue Now організувала гуманітарну місію в перші ж години після підриву дамби росіянами. За день вони створили флотилію для евакуації, залучили сотні волонтерів і десятки організацій: «Через постійні обстріли та змиті течією міни в перші дні влада закривала виходи на воду, у критичні місця волонтерів не допускали, працювала ДСНС. На третій день нам таки вдалося почати евакуацію власними силами, але навіть за таких умов більшість херсонців відмовляються залишати свій дім, як би ми їх не вмовляли. І я можу зрозуміти цих людей. Це їхнє життя, це їхній дім, вони не хочуть його покидати. У такому випадку ми залишаємо людині продукти та воду й рухаємось далі. Станом на понеділок 12 червня волонтери Rescue Now розвантажили в Херсоні понад 24 тонни гуманітарки, – каже Олександр Мосяко. – Тільки за сьогодні [13 червня] доставили 6 тонн і чекаємо ще 7 тонн. Тисячі українців відправляють нам посилки з речами першої потреби. Але зараз наш пріоритет – забезпечити людей чистою питною водою».

Про небезпеку та складність роботи на території

Олександр Мосяко із Rescue Now розповідає про особливості роботи на затоплених територіях: «Тут треба пояснити, чому ДСНС заборонила волонтерам евакуювати людей. У більшості волонтерів були гумові човни, але через те, що під водою не видно було гострих парканів, арматури, стовпів, ці човни пробивалися й тонули. Люди могли б загинути. Тому евакуація була можлива лише на металевих човнах, – розповідає він. – Окрім цього, у першу ніч було 11 прильотів прямо біля місця, де ночувала наша команда. Таке враження, що росіяни прицільно били саме у скупчення людей. Під час евакуації тварин прилетіло ще кілька разів, усі дивом уціліли, бо влучили саме в те місце, де ми мали бути за кілька хвилин. Це відео є в нашому Інстаграм».

Фото: Паша Іткін

Виклики в організації в Херсоні зараз

Волонтери привезли в Херсон допомогу з усієї України. Та ще треба деякий час, щоб її отримали всі, хто потребує: «Якби в Rescue Now були ресурси «червоної організації», ми би забезпечили херсонців усім необхідним за кілька днів. І я серйозно: з нашою швидкістю оптимізації процесів і з такими ресурсами – це реально. Та, як бачимо, в офісах із краєвидом на Женевське озеро нікуди не поспішають. Схоже, тепер ми за них, – сміється Мосяко. – Про лівий берег говорити важко. Ми отримуємо багато запитів, але через обстріли майже неможливо евакуювати людей. Але ми намагаємося. Наразі шукаємо людей та організації, які знають цю місцевість і можуть допомогти. Ми готові надати гранти та фінансувати евакуацію людей і тварин».

Як допомогти

Олександр Мосяко розповідає, яка допомога потрібна зараз і радить, як допомагати ефективніше: «Точно можу сказати, що поки не треба надсилати пакунки в Херсон через «Нову пошту». Ми збираємо нові запити та згодом опублікуємо їх у соцмережах. У нас є потреба у волонтерах і працівниках фонду. Роботи багато, з кожним днем стає все більше. Тому долучайтеся – заявку можна залишити в нашому інстаграмі. Заразом і підпишіться. Буде непросто, але дуже цікаво. Як казала команда танку «Лють»: «Не робота, а мрія!», – сміється чоловік. – В іншому випадку продовжуйте донейтити. Rescue Now у Херсоні надовго. Українці в основному донейтять на ЗСУ, на перемогу, і ми це розуміємо. Але якщо щось залишиться після, – хай це буде Rescue Now, не «червоні».

Rescue Now вразили черги людей на роздачу гуманітарної допомоги: «Багато хто дійсно втратив абсолютно все. Залишився лише одяг, який був на них у момент евакуації. Ми зустріли жінку, яка втратила сина кілька тижнів тому. Він був у лавах ЗСУ і загинув за Україну. У ніч підриву дамби ця жінка залишилась без дому, його затопило буквально за 7 хвилин – і перше та єдине, що вона встигла врятувати – фотографію сина. Росія забрала в неї все. Мені було б важко пережити той день, коли я її побачив, якби не згуртованість українців. Десятки тисяч людей підтримали Rescue Now у перші години, щойно ми оголосили місію в Херсон, і це дало нам величезний заряд».

У перші дні після трагедії в мережі подекуди можна було натрапити на думку, що коли гинуть люди, рятувати тварин не на часі. Запитали в Олександра, що про це думають у Rescue Now: «Той, хто це писав, – точно не був тут, на місці. Коли бачиш, як тоне кошеня чи пес, у тебе в голові немає варіанту його не врятувати. Кожне життя – цінне. Будь-яке врятоване життя на часі. Не на часі лише російський реп. І ніколи й не був».

Чим фонд займається наразі та чим займатиметься надалі

Зараз фонд визначає пріоритети в допомозі потерпілим, виходячи з нагальних життєвих потреб: «Прямо зараз у людей із Херсонської області немає життєво важливого – питної води. Згідно з аналізом води в місцевих свердловинах, її пити не можна. Ми вже доставили в місцеві громади тонни питної води в пляшках, але можемо розв'язати проблему стратегічно, тому хочемо закупити промислові станції очищення води для Херсонщини. Такі зараз використовують у ЗСУ».

Окрім стаціонарних систем, фонд також планує створити мобільні станції. «Таку систему монтують у спеціальні буси, які пересуватимуться громадами та забезпечуватимуть селища питною водою. Одна така система очищуватиме від 12 000 до 24 000 літрів на добу та закриє потреби у воді для 8000–16 000 людей».

Кілька тижнів тому фонд запустив благодійний проєкт Reroot Now, щоби допомагати насінням фермерським господарствам на прифронтових територіях Харківщини та Херсонщини. «Це мій улюблений проєкт. Так ми хочемо розвантажити гуманітарні фонди та дати людям можливість прогодувати себе й повернути гідність, – каже Олександр Мосяко. – Люди в Комишанах, громаді Херсонщини, також отримали насіння. Але Комишани затоплені, там уже нічого не проросте. Як тільки буде актуально, ми масштабуємо Reroot Now на затоплені громади Херсонщини. Щоби допомогти людям укорінитися заново, мати можливість забезпечити себе, бути незалежними. Для кожного українця це важливо. Ми це знаємо та дамо людям таку можливість».

У Rescue Now також планують відправити дітей із Херсонщини в табір «Літокрил» у Карпатах. Там вони зможуть відпочити від обстрілів, відновитися, отримати кваліфіковану допомогу психологів. «Та й побігати Карпатами завжди корисно», – додає Мосяко.

Прогнози щодо ситуації на затоплених територіях

У Rescue Now консультувалися з екологом, які визначають ситуацію в регіонах як катастрофічну. «Щоб оцінити наслідки, потрібен не один фахівець, а цілі установи, що займаються оцінками впливу на довкілля, – ділиться Олександр Мосяко. – Оцінювати ситуацію треба з двох боків: вплив на здоров’я довкілля та на здоров’я людини. Тому такі масштабні питання не можуть вирішити окремі ГО. Це питання державного рівня, питання безпеки регіону розміром із Бельгію».

Раніше ми розповідали, чому теракт на Каховській ГЕС є найбільшою техногенною катастрофою за десятиліття.

За словами комунікаційника фонду, щонайменше треба залучити штаби з надзвичайних ситуацій і готувати план: «Питання доступу до води, санітарії та гігієни будуть окремою складовою таких планів. Ми поки не чули, щоб влада створила щось подібне. Але, думаю, на рівні районів уже щось планують, просто все ускладнюється воєнним часом. Складну проблему можна розбити на складові й починати з того, що зрозуміло. Так ми виокремили проблему нестачі питної води в громадах Херсону та взялися вирішувати її. Працюємо далі».

Фото: Артем Байдала