У Польщі станом на кінець 2022 року живуть 2,3 мільйона українців – це 2,5% від загальної кількості населення країни. Також у Польщі запускається дедалі більше українських бізнесів. Наразі в країні налічують 24 100 компаній з українським капіталом (45% від усіх нових іноземних компаній, які відкрили в Польщі 2022 року).

«Нова пошта» (Nova Post) відкрила свої відділення вже в вісімнадцяти польських містах. До Польщі почали доставляти товари з Rozetka. Велику кількість українських брендів об’єднала під одним дахом у Варшаві Даша Кацуріна. Також про відкриття в Польщі Milk Bar розповідала київська рестораторка Аня Козаченко.

Ми поговорили з українками, які зараз живуть у Польщі, про те, якими українськими бізнесами вони там користуються, чи схожий досвід користування на той, що вони отримували в Україні та чому польським брендам варто повчитися в українських.

 Раніше ми писали, скільки коштує життя у Варшаві.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Поліна Кучинська

видавчиня

Живе у Варшаві з квітня 2022 року

Українські бізнеси, якими користуюсь у Польщі

Польський сервіс відчутно гірший за український. В Україні у сфері послуг і гостинності всі вистрибують зі штанів, щоби тоді догодити, і це стало для нас нормою, ми навіть не помічаємо цього. А в Польщі цього дуже бракує.

Тому коли тут відкрили «Нову пошту», я одразу поїхала у відділення, хоч це було й дуже далеко від мого дому. Була ще погана погода, і взагалі цей візит на пошту відчувався як подвиг, але я була дуже рада бути там. Обслуговування помітно краще за звичне обслуговування на пошті в Польщі. Там навіть стільці стояли, щоб люди в черзі могли присісти. Поляки так не вміють. Тепер я чекаю, коли відкриються ще відділення, і сподіваюся, що наступного разу мені не доведеться їхати в інший кінець міста.

Також тут є лабораторія Synevo, і мене це відкриття неймовірно потішило, бо дуже не вистачало такої опції, коли можеш, як звикла – сама собі призначити аналіз крові, піти, зробити, заплатити та мати результат. Мені цього дуже бракувало, бо гірше за польський сервіс тільки польська медицина (не лікарі, а сама система). Тут ти не можеш отримати доступ до лікаря у звичайній поліклініці. Я Аглаю [донька Поліни] записала до педіатра в лютому на найближчий доступний час – у квітні. Потім у березні переписала, і мені запропонували запис на липень.

Ще з приємного – у польських супермаркетах почали продавати «Моршинську». Днями я вперше за рік купила її й ледь не плакала. За «Моршинською» я сумувала дуже сильно. Для мене це стало дуже явним прикладом того, що ти не цінуєш те, що маєш. Я ніколи не думала, поки жила в Україні, що є смачна й несмачна вода. У Польщі люди п’ють воду з-під крана, ніхто не замовляє бутлі з водою – тут такого сервісу просто немає. Я пити з-під крана не могла, спрацьовував внутрішній стоп, і я думала, яку воду купувати додому. Уся вода в Польщі була мені якась не така. Я навіть, коли була на побаченні, просила хлопця-поляка, щоб він показав мені якусь смачну воду, яку він п’є. Я розповідала йому про «Моршинську» і як я за нею сумую. Так, на побаченні. [сміється]

Індустрія краси в Польщі також для українок незвична. Усі біженки настільки перелякані місцевими послугами, що намагаються бути особливо обережними. Я, наприклад, шукала, де мені у Варшаві підстригтися та пофарбувати волосся й не могла знайти. Тому пішла в G.Bar, бо коли йдеш туди, маєш певний кредит довіри до цього місця. Мені насправді все сподобалося – за нормальну ціну надали нормальну послугу. Тому тепер, коли я не хочу експериментувати, щось пробувати та шукати, я просто йду в G.Bar. Це перевірено хороший сервіс.

Я щодня ходжу тут повз «Чорноморку» та «Львівські круасани». Але «Львівські круасани» я в Україні ніколи не любила, тому й тут не хочу туди йти. Не працює це так, що ти йдеш кудись тільки тому, що це українське. Це так, якби тут відкрився, наприклад, «Хлібний» – я б однаково туди не пішла. А от «Чорноморку» я люблю, тому обов’язково найближчим часом піду. Це мій приємний спогад про дім. Ще тут у магазинах продаються солодощі Roshen.

Українські бізнеси, яких бракує в Польщі

Мені в Польщі дуже не вистачає «Сільпо» – тобто хорошої мережі супермаркетів. Тут є Żabka – маленькі магазинчики, де всі продукти дорожче й невеликий вибір – магазини, щоб купити щось термінове. І є мережа, яку я ненавиджу, Biedronka – це як «бридке АТБ курця». Там брудно, стоять палети, цінники не збігаються з товаром, суперлюдно, черги, смердить, розбиті яйця на підлозі. Є ще «Ашан», але туди не хочеться ходити, бо відразу думаєш про російський «Ашан», який збирає гроші на російську армію.

Тому мені дуже хочеться мати тут зрозумілий, нормальний «Сільпо», або навіть Le Silpo. Щоб прийшов і купив нормальні продукти. Це ніби зрозуміла потреба, але тут такого немає.

Також мені в Польщі не вистачає сервісу таксі Uklon. Усі поляки користуються Bolt або Uber. Але Uber, у порівнянні з Uklon, мені подобався завжди менше, з ним постійно ставалися неприємні ситуації. До того ж у Києві в додатку було так, що я стою на місці, а до мене приїжджає авто, на ту точку, де я є. А тут інакше – ти відкриваєш застосунок, і тобі пропонують три найближчі точки (ніби зупинки), на які ти маєш підійти. Я навіть комусь із поляків розповідала про Uklon і те, який він класний, адже там можна обрати опцію авто з дитячим кріслом, а тут такого немає. Ми їздимо так, я Аглаю просто пристібаю ременем.

Багато українців приїжджають до Польщі та відзначають, що тут поганий сервіс, індустрія краси не така, ресторани, кава несмачна. І українці всі хочуть відкрити щось класне, щоб показати полякам, «як має бути». Але тут так не працює, бо потреби в поляків інші. Тут такий ринок, бо це те, що полякам потрібно – у них інші цінності. І дуже часто тут українці чи білоруси відкривають своє кафе, і воно стає українським чи білоруським гетто. Умовно українським кафе, відкритим українцем для українців. І ти приходиш, п’єш каву, як удома – тобі все подобається, але поляки цього просто не розуміють. Вони ніколи не ходять у ці заклади. Вони дуже рідко користуються сервісами, які відкривають українці. Я чула від поляків, що вони намагаються більше підтримувати своїх. Дуже важко українцю приїхати, відкрити український сервіс і достукатися до поляка, щоб це стало реально польським місцем.

Коли живеш у Польщі, живеш за їхніми правилами, і так чи так свої потреби також адаптуєш. Ми перші пів року страждали, що не можемо замовити воду додому. Я думала, як так, що вони досі не мають такого сервісу. Це ж геніально! Але потім я звикла пити воду з-під крана, з часом вона припинила для мене бути несмачною, я звикла до неї, тепер розумію, що сервіс доставки води, яким я користувалася в Україні, насправді тут не потрібен. Це те, на чому часом ловлять себе українці, які хочуть тут щось відкрити.

Настя Іванічева

бренд-стратегиня, комунікаційниця

Живе у Варшаві з липня 2022 року

Українські бізнеси, якими користуюсь у Польщі

У побуті я намагаюся максимально користуватися українськими брендами та послугами. Підтримувати проєкти, магазини, б’юті-індустрію, одяг – усе намагаюся обрати саме українське. У Варшаві зараз є доволі багато всього нашого.

Нещодавно відкрився шоурум Даші Кацуріної, де прямо зараз відбувається великодній попап українських брендів. Це дуже класне місце та гарна локація. Тут можна знайти одяг бренда Katsurina, посуд і прикраси від Gunia та Lutiki Series, косметику Triptych, шоколад від Honey. Тут ще є українські дитячі книжки, свічки, квіти від українських фермерів, зібрані Сашею Арсалані (Mutabor) – усе, що ми так любимо в Україні. Я дуже радію таким місцям, бо почуваюся тут, ніби вдома. Купую щось собі й на подарунки друзям.

Манікюр я завжди роблю в G.Bar. Також у Варшаві я завжди ходжу в українську студію масажу – IvRoxe. Тут є два мультибрендові магазини з українськими брендами – це шопінг-простір Kapsula, там представлені лише українські бренди. Також нещодавно у Варшаві відкрився Print24, він називається Four Zeroes. Тут зберігся їхній фірмовий сервіс і швидкість. Це не може не тішити.

Рівень сервісу та послуг в усіх українських брендах є таким самим, як і в Україні, бо тут дуже чітко все контролюється українськими офісами. У шоурумі Katsurina була сама Даша, там можна було відчути вайб Києва.

Для мене велика перевага перебування у Варшаві якраз у тому, що тут багато українських сервісів і проєктів, які дають тобі відчуття дому й можливість відтворити твій звичний образ життя. Але, звісно, хочеться бачити тут ще більше своїх.

Я бачила, що тут є мережа українських лабораторій Synevo та «Нова пошта», але я ще не користувалася ними. Є кілька українських студій лазерної епіляції, але за цією процедурою я однаково їжджу до Києва.

Також тут є клініка «Твій лікар». Вона давно на польському ринку, там працюють доволі багато українських лікарів, тому українці часто надають перевагу саме цій клініці. Так простіше комунікувати з лікарями.

Українські бізнеси, яких бракує в Польщі

Мені в Варшаві не вистачає більшої кількості закладів: українських барів, ресторанів і кав’ярень, бо вони набагато сильніші. Але я знаю, що скоро тут буде Milk Bar та інші проєкти з українським сервісом, українським продуктом і командами.

Мені не вистачає тут українських косметологічних кабінетів, бо вони також мають вищий рівень сервісу. Не вистачає більш розгалуженої системи «Нової пошти», бо поки що вона не так широко покриває місто й більше направлена на доставку Україна-Польща-Україна, а хочеться всередині міста також мати сервіс, як ми звикли. Хоча працюють вони класно.

Мені не вистачає більшої кількості українських брендів одягу, шоурумів, дизайнерів. Мені здається, це можна більш активно тут представляти.

Щодо сервісів, я дуже сумую за Monobank – такого банківського сервісу ніде більше немає. І бракує моєї улюбленої стоматологічної клініки та лікарняних процедур. За цим я теж досі їжджу до України.

Ксенія Тарнопольська

засновниця бренда RoomMate

Живе у Варшаві з лютого 2022 року

За цей рік досвід показав, що якщо ти хочеш отримати гарний сервіс у Європі, потрібно шукати своїх: G.Bar, мережа перукарень Cut It, масажний салон IvRoxe, клініка «Твій лікар», стоматологія «Містодент», магазин українських брендів одягу Kapsula, «Нова пошта». Я всім цим регулярно користуюся, й усе завжди виправдовує очікування. Це ніби маленькі острівки дому.

«Нова пошта» – мої улюбленці. Перші два тижні в них були факапи, вони налаштовували систему, але зараз усе працює ідеально. Посилка з Варшави до Києва йде чотири робочі дні. Усе завжди доходить та адекватно коштує. До появи «Нової пошти» я регулярно передавала посилки автобусом чи поїздом, де натикалася на водіїв-грубіянів, які вимагали великі суми. До того ж ти маєш їздити вночі, забирати ці сумки.

Якось я зайшла на відділення польського сервісу пошти Epaka. І переді мною в черзі була місцева жінка, яка хотіла через їхній сервіс відправити посилку до України на відділення «Нової пошти». Я запитала, чому вона не піде одразу у відділення «Нової пошти» у Варшаві. Вона відповіла, що це треба кудись їхати, і немає ніякої різниці, але потім менеджерка Epaka 20 хвилин намагалася ввести в програму адресу, розібрати, що Велика Олександрівка – це не ім‘я одержувача, а адреса. Це було дуже довго та складно. Через два дні я надсилала посилку з польської «Нової пошти» до України. У мене це зайняло п’ять хвилин. Приїхав, усе відправив, усе налаштовано – ти як удома.

А от магія G.Bar тут не така сильна, бо наші «крихітки G» у Києві завжди передзвонюють, уточнюють – усе дуже зручно, а в Польщі відчувається, що це франшиза. Так, усе дуже гарно та знайомо виглядає, але немає тієї магії, яка є в Києві. За п’ятибальною шкалою я б поставила чотири.

Лікарні – окремий біль. У Польщі потрапити за страховим полісом у приватні клініки майже неможливо. Навіть зі страховкою ти записуєшся в лікарню, куди потрапляєш через кілька місяців. Коли в тебе мала дитина й вона хворіє, потрібно терміново їхати до лікарні. Так я знайшла українську клініку «Твій лікар». Там працюють лікарі з України та Білорусі. Для мене був шок, коли я залишила на сайті заявку в неділю (а в Польщі в неділю нічого не працює), і мені за 10 хвилин перетелефонували та запитали, на коли я хочу записатися. Мені сказали, що є вільні віконця вже на наступний день. Так, ми потрапили до лікаря з рекордною для Польщі швидкістю. Сервіс також дуже класний, усе чітко, і за ціною це було дешевше, ніж у польських клініках.

Думаю, що з часом у Польщі буде все більше й більше українського сервісу. Він років на п‘ять попереду від польського. Але чи зміниться польський, я не впевнена.