Після деокупації Ірпеня туди повернулося 85% населення (населення Ірпінської ОТГ становить майже 80 тисяч людей). Крім того, в Ірпені знайшли притулок орієнтовно 25 тисяч внутрішньо переміщених осіб: «Попри те, що місто постраждало, люди однаково хочуть тут жити. Місто оживає та показує спротив», – каже комунікаційна менеджерка Irpin Reconstruction Summit і радниця мера Ірпеня Дарина Катькало.

Irpin Reconstruction Summit – це проєкт із відбудови Ірпеня, який створили після деокупації міста. Його реалізують за ініціативи голови Інвестиційної ради міста та колишнього мера Володимира Карплюка й у партнерстві з ГО «Центр суспільних комунікацій».

Зараз до проєкту долучені майже 200 фахівців із різних сфер: архітектори, дизайнери, урбаністи, фандрейзери, керівники проєктів. Вони створили ескізи відбудови міст, розрахували вартість відбудови приблизно 100 об’єктів і частково – знайшли під них фінансування.

Редакція The Village Україна поспілкувалася з комунікаційними та проєктними менеджерками Irpin Reconstruction Summit, радницями мера Дариною Катькало й Іриною Ярмоленко та розпитала, що вже вдалося відбудувати, як співпрацюють з іноземними архітекторами та чому в Ірпені потрібна «Дорога життя».

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


«Ірпінь може бути «містом-садом зі smart-cерцем»

«Усе почалося з оголошення: «Просимо світову спільноту й українців долучитися до відбудови Ірпеня». Хтось з українців не зрозумів, подумав, що можуть лише іноземні спеціалісти долучатися. Але Україну будуть відбудовувати українці, за допомогою та підтримкою міжнародної спільноти. Зараз співвідношення десь 70% на 30%. Якщо кількісно, вдалося залучити до 50 іноземних стейкхолдерів», – пояснює координаторка проєкту Ірина Ярмоленко.

«За якісь контакти ми боролися, а якісь речі просто траплялися. Наприклад, я була на мітингу в Мілані та разом із колегою проходила повз відомі будинки з деревами на балконі, які спроєктував італійський архітектор Стефано Боері. Колега запропонував мені написати Боері на Facebook, я запросила його до Ірпеня. А Хірокі Мацура, який працюватиме над майстер-планом Ірпеня, сам відреагував на наше оголошення, йому хтось порадив», – згадує Ярмоленко.

Загалом на заклик відбудовувати Ірпінь відгукнулося понад 300 учасників, і після онлайн-зустрічі майже 150 спеціалістів приїхали до міста, щоб оцінити збитки та почати проєктування об’єктів, розповідає координаторка проєкту. Коли в IRS отримали ескізи проєктів, то почали створювати фандрейзингові комітети, щоб шукати під них фінансування.

Водночас в Irpin Reconstruction Summit підкреслюють, що, на відміну від фондів, їхнє завдання – не лише знайти фінансування (це становить орієнтовно третину роботи). Передусім займаються стратегуванням і плануванням і складають кошториси для відбудови. Оцінили вже 100 багатоповерхівок і кажуть: експертиза – доволі витратна процедура, на яку мешканці можуть не мати коштів (майже 100 тисяч гривень на один проєкт).

Проєкти поділили на коротко- і довгострокові, бо деякі об’єкти потрібно відбудовувати вже зараз: «Якщо Центральний будинок культури зараз не врятувати, то він, по суті, розпадеться», – коментують в IRS.

Довгостроковими будуть займатися тоді, коли завершиться війна. Для цього пишуть Стратегію відновлення післявоєнного Ірпеня. Наразі триває набір містян та експертів. До 10 березня в IRS збирають заявки від охочих для утворення Ради з написання стратегії деокупованого Ірпеня. Після цього хочуть створити окремі комітети – транспортний, медичний, кліматичний тощо.

Майстер-план міста, який фасилітує американська компанія Gensler, планують завершити орієнтовно за 9 місяців. Поки що анонсують, що Ірпінь може бути «містом-садом зі smart-cерцем».

У IRS кажуть, що Ірпінь відбудовуватимуть за принципами енергоефективності й екологічності, а відбудову узгоджуватимуть із громадою (уже проводять опитування разом із Socis і Gensler щодо бачення розвитку міста). У березні планують опрацювати результати опитування й ухвалити рішення протягом 6–9 місяців – залежно від викликів, бо через обстріли та проблеми з електроенергією виникали затримки.

Водночас «шаблонів» щодо відновлення України поки що немає, розповідає проєктна менеджерка Ірина Ярмоленко: «Ми зверталися до різних інституцій, запитували, який вигляд має план відновлення України. Але його поки що немає. Хоча я переконана, що в Україні достатньо людей, яких можливо допустити до розробки цього документу».

На відміну від великих міст, Ірпінь простіше відбудувати та відпрацювати модель відновлення інших українських міст, які зможуть потім узяти за основу стратегію Ірпеня та не витрачати на це час, переконані в IRS.


Що вже вдалося зробити

За загальними підрахунками, Ірпінь зруйнований на 76%, а орієнтовно 30% від зруйнованого вже вдалося відбудувати спільними силами (над цим працює й «Фонд відновлення Ірпеня»).

«Компанії хотіли відбудовувати садочок чи спортивну інфраструктуру, те, що несе соціальну значущість, але не житловий будинок», – каже Ірина Ярмоленко. До 1 вересня вдалося відновити більшість об’єктів соціальної інфраструктури, як-от дитячий садочок, 500 тисяч євро на відбудову якого виділило португальське місто Кашкайш на дитсадок «Віночок» на тисячу дітей, який не встигли відкрити до повномасштабної війни.

Останніми місяцями зосередилися на відновленні житла, в цьому допомогла італійська благодійна організація Terre des hommes у кооперації з Гуманітарним фондом ООН. Відновили чотири багатоповерхівки: ЖК «Аристократ», ОСББ «Затишок», ОСББ «Мінерал» і ОСББ «Еверест», де живуть приблизно 1200 мешканців. Їхнє відновлення коштувало майже 700 тисяч євро. Важким питанням є відновлення приватних будинків, діляться в IRS, бо там найчастіше живе лише одна родина. Під час відновлення багатоповерхівок вдається допомогти більшій кількості людей.

Загалом Irpin Reconstruction Summit розробили 22 проєктно-архітектурні пропозиції, десять із них місто схвалило на архітектурному конкурсі. Це культурно-дозвільний центр «Дорога життя», Центральний будинок культури, центральний міський стадіон «Чемпіон», площа Свободи на місці старого ринку, а також дві школи, ліцей, дитсадок, міська бібліотека імені Максима Рильського й історико-краєзнавчий музей.

З цих проєктів часткове фінансування має лише стадіон «Чемпіон»: за кошти United24 відновлюватимуть поле, трибуни та підтрибунні приміщення. Але проєкт також передбачає будівництво критого поля поряд – на це гроші ще шукають, розповідає проєктна менеджерка Дарина Катькало.

Ось проєкти IRS, які перемогли на архітектурному конкурсі

Центральний будинок культури

Його побудували в 1954 році в стилі радянського монументального класицизму, будівля була щедро прикрашена ліпниною. У лютому 2022 року російські окупанти під час обстрілів пошкодили фасади, інтер’єри та перекриття Будинку культури. Його обстріляний фасад і зруйновані стіни стали символами кліпу на пісню Еда Ширана в колаборації з українським гуртом «Антитіла». Мінкульт збирає кошти на реставрацію Будинку культури, потрібно майже 205 мільйонів гривень.

Фахівці кажуть, що більша частина будівлі відновленню не підлягає, але можна зберегти центральний вхід, а матеріали й оздоблення фасаду можна переосмислити. Фасад планують помістити в скляний куб (водночас збережуть вцілілу частину цегляної кладки). Усередині будівлі хочуть висадити велике дерево.

На даху облаштують зону для проведення заходів і відкритий літній кінотеатр, а перед будівлею планують зробити громадський простір з артінсталяціями.


Культурно-дозвільний центр «Дорога життя»

Клуб «Романівка» пропонують перетворити на сучасний Центр культури й дозвілля, а також створити внутрішній простір із дитячим майданчиком у скандинавському стилі. У самій будівлі на двох поверхах облаштують бібліотеку, конференц-залу, лекторій, танцювальну, вокальну, театральну зали, залу образотворчого мистецтва та залу зі сценою, кафе. Поблизу планують встановити меморіальну дошку на честь родини Перебийносів, яка загинула біля цього місця.


Площа Свободи на місці старого ринку

До повномасштабного вторгнення на ринку було облаштовано понад 500 торговельних павільйонів, де продавали овочі, фрукти, одяг, господарчі товари. Щодня ринок відвідували майже 500 людей.

Біля ринку планують облаштувати більше пішохідних зон і велодоріжок і створити підземний паркінг, де буде зарядна станція для електромобілів, і який може слугувати укриттям.

За основу концепції взяли плавні лінії й округлі форми, а для привернення уваги використають перголу та гострокутний будиночок. Також облаштують сухий фонтан зі скульптурою, яка відображатиме свободу. Планують використовувати меблі з переробленого пластику, сонячні панелі, а також організувати збір дощової води та сортування сміття.


Ірпінський історико-краєзнавчий музей


Бібліотека імені Рильського


Дитсадок «Веснянка»


Ліцей Національного університету біоресурсів і природокористування


Школа №2 з поглибленим економіко-правовим вивченням


Спеціалізована школа мистецького профілю №1 імені Макаренка


«Дорога життя» чи «Відкритий перелом»

Ірпінь може стати пілотним містом для старту меморіалізації війни, передбачають в Irpin Reconstruction Summit. Меморіали тут можуть створити відразу в кількох місцях.

Один із проєктів запропонував чилійський архітектор Крістіан Віттіг. Меморіал можуть звести за торговим центром «Жираф». Згідно з ескізами проєкту, він складатиметься з двох частин. Перша – деревʼяні стели зі своєрідними вівтарями, де близькі загиблих зможуть покласти квіти й так ушанувати їхню памʼять. Друга частина – підземна галерея «Притулок пам’яті», прохід до якої має нагадувати кратер від вибуху.

 Детальніше про концепцію меморіалу від Крістіана Віттіга читайте за посиланням

Куди більше дискусій викликало створення меморіалу на місці зруйнованого мосту. Архітектори Balbek Bureau запропонували проєкт меморіалу «Відкритий перелом» – зберегти зруйновану конструкцію мосту та зробити його центром меморіалу. Щоби люди, які не мали досвіду евакуації, могли стати на місце тих, хто пройшов цим шляхом, і відрефлексували ці події.

Нове дорожнє полотно хочуть збудувати паралельно зі зруйнованим мостом. Меморіал хочуть зробити з матеріалів, які повʼязані з вибухом: бетон (зруйновані опори мосту), гравій (вирви від снарядів) і кортенова сталь (згорілі автомобілі).

Над проєктом «Відкритого перелому» команда студії почала працювати ще у квітні, після звільнення Київської області від російських окупантів, із власної ініціативи. «Коли ми розпочинали роботу над своєю пропозицією меморіалу в Ірпені, то діяли без якихось розрахунків і брифів згори. Кілька членів нашої команди пережили окупацію й евакуацію з Київщини, тож ми відчували потребу відрефлексувати події довкола цього місця», – розповідали The Village Україна в студії.

Як альтернативу до концепції «Відкритого перелому», у листопаді фахівці Irpin Reconstruction Summit презентували власний проєкт меморіалу на місці зруйнованого мосту – «Дорога життя». Над ним працювали архітектори Зоряна Тихончук, Ярослав Ващенко, Богдан Костельний і проєктний менеджер Руслан Савчук.

Архітектори пропонують облаштувати алею «Розірваний шлях» і перетворити фрагмент вцілілого мосту зі сторони Ірпеня на фантомний міст з окремих доріжок, що відображатиме рух людей до дороги, яка обривається. Символами небезпечного переходу будуть металеві стрічки, які перетинають річку.

Під руїнами мосту хочуть облаштувати музей-лекторій – це скляний саркофаг, яким накриють вцілілі конструкції, щоби захистити їх від подальших руйнувань.

Маршрут пам’яті також включатиме площу з екопаркінгом. Її облаштують на узбіччі, захопивши частину галявини в лісі (під час евакуації транспорт зупинявся прямо на дорозі, яка була перегороджена протитанковими засобами).

Крім того, з галявини хочуть зробити невелику площу, де розмістять сенсові об’єкти: пам’ятний знак загиблій матері з двома дітьми та знак «Ірпінь – місто герой України» (попередній суттєво постраждав під час бойових дій).

Уздовж маршруту пропонують розмістити світлову інсталяцію «Птахи» (ліхтарі у формі птахів), які починатимуть «літ» біля мосту та завершуватимуть через 500 метрів у лісі, на Площі пам’яті. Також проєкт включає світлову інсталяцію «Герб» як «дороговказ, що освітлює шлях і річку». Маршрут пам’яті включатиме й центр «Дорога життя», який уже переміг на архітектурному конкурсі.

«Важливо, що автори «Дороги життя» перебувають у контексті історії містян», – підкреслює проєктний менеджер Руслан Савчук, який назбирав у своїй квартирі півлітрову банку уламків від снарядів, був змушений евакуюватися до Львова з мамою літнього віку, а потім повернувся відбудовувати Ірпінь.

«Треба створювати такі меморіали, які будуть давати можливість зігріти душу, а не відчувати біль. Я живу в Ірпені та перші вісім днів перебувала в місті разом із донькою. Мабуть, мені не хотілося би бачити «відкритий перелом» кожного дня. Меморіали мають бути створені не для того, щоб люди один раз їх відвідали, а для того, щоб вони поверталися – подумати, віддати шану», – каже комунікаційна менеджерка IRS Дарина Катькало.

Крім того, вона зауважує, що проєкт «Відкритий перелом» не врахував того, як розвивається місто. Наприклад, до повномасштабної війни в Ірпені планували розширювати набережну в бік Житомирської траси з одного боку, і в бік Варшавської – з іншого. Але згідно з проєктом, меморіал не передбачає виходу на набережну, а з набережної не можна буде зайти до меморіалу.

Візуалізації проєкту «Дорога життя», надані The Village Україна

За її словами, якби команда Balbek Bureau поспілкувалася з містом і мешканцями, вони б це врахували, й архітектори самі це визнали на зустрічі стейкхолдерів і громади Ірпеня щодо меморіалізації, яка відбулася наприкінці листопада. Там протягом п’яти годин обговорювали проєкти «Відкритого перелому» й «Дороги життя» та загалом як варто зберігати пам’ять про війну. І дійшли висновку, що треба провести відкритий конкурс на цей проєкт, де замовником виступить Ірпінь.

У Balbek Bureau зауважують, що спілкувалися з містянами ще до оприлюднення проєкту «Відкритого перелому», але ці містяни не були пов’язані з Irpin Reconstruction Summit. Архітектори в коментарі The Village Україна додають: «Ми справді зустрілися з IRS та іншими членами громади, почули їхній фідбек і взяли його до уваги. Якщо буде конкурс, ми радо візьмемо в ньому участь із доопрацьованою архітектурною концепцією».

Водночас процес проведення конкурсу чомусь гальмується національною владою, яка вже протягом кількох місяців відкладає зустріч щодо цього, розповідає проєктна менеджерка IRS Ірина Ярмоленко.

 Ми писали, коли і як слід будувати військові меморіали

Ще одна проблема в тім, що «Укравтодор» почав будувати ще один міст поряд зі зруйнованим мостом, каже Дарина Катькало. За її словами, такі швидкі темпи відновлення – це добре, але водночас не враховують, як розвивається місто, зокрема міст не передбачає велосипедної інфраструктури.

Команда IRS спрямувала звернення до Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України й отримала відповідь, згідно з якою пропонують зробити пішохідні зони з обох сторін мосту, тобто суміщену двобічну велопішохідну доріжку. У IRS сподіваються, що зміни все-таки внесуть, але зважаючи на темпи будівництва, це може й не відбутися.

До повномасштабного вторгнення в Ірпені планували створити велосипедне коло Київщини, щоб об’єднати міста довкола Києва, розповідають в Irpin Reconstruction Summit. Відповідний проєкт у 2021 році створили голова ГО Vision Zero Віктор Загреба й автор програми розвитку велосипедної інфраструктури Дніпра Юрій Лозовенко (вони є волонтерами IRS і надалі). Згідно з ним, велосипедна інфраструктура навколо Києва, Ірпеня й Борисполя може утворити велике й мале коло (545 і 270 кілометрів відповідно). До цього проєкту також сподіваються повернутися після перемоги.