Новий закон про українську мову як державну набув чинності 16 липня. Раніше ми розповідали, скільки заробляє вчителька української мови та літератури, а тепер запитуємо, як працює мовна тренерка – фахівчиня, яка займається з людьми, які хочуть підтягнути рівень володіння мовою. 

Міра Кім

мовна тренерка

Хто вчить українську мову

Чи відчула я збільшення інтересу до вивчення української мови після ухвалення нового закону про мову? Насправді ні. Мої клієнти відчули, що українська знадобиться, ще кілька років тому. Тому відчутним цей інтерес був радше у 2016-2017 роках. За останні пів року категорично нічого не змінилося. Шеренги чиновників за цей час не вишикувалося; шеренги немає, але чиновники серед моїх клієнтів є. [сміється]

Утім, якщо три роки тому люди починали вчити мову радше з патріотичних міркувань («Треба, хочу, вірю, треба вчити дітей»), то тепер це більш прикладна потреба – є усвідомлення, що це потрібно, наприклад, для розвитку бізнесу.

Українську мову вчать різні люди – з різних видів діяльності, галузей і бізнесів. В основному це керівники компаній, представники PR та HR-відділів і люди, які виступають на телебаченні як ведучі чи експерти. Тобто здебільшого це бізнес, а також ТБ і радіо. Мені дуже щастить на клієнтів, бо їм усім це треба. Вони достукуються до мене у різну пору доби, просять вичитати їхні пости на Facebook і підготуватися до виступу на конференції. Вони не байдужі до цього – і це розкіш для мене як тренерки. Людей, які не готові витрачати на заняття менш ніж годину на тиждень, я не беру.

Оскільки люди звертаються різні, вони приходять і з різними рівнями володіння мовою. Є клієнти, які володіють мовою, а до мене приходять для того, щоб вичистити лексикон, виправити помилки. Є люди, які мають українську десь глибоко в пасиві, але все життя розмовляли російською. Є також іноземці, які можуть зі мною порозумітися російською, але українська у них практично на нулі.

Іноземці – це в першу чергу Росія, Білорусь, Грузія. Найскладніше для них – орфоепія. Наприклад, часто виникають проблеми зі звуками «е» та «йе». Наприклад, «плед», а не «плєд». Спочатку їм треба пояснити, що українська та російська – це дві різні мовні системи. Багато хто думає, що українська виникла з російської, що вона «молодша сестричка». Тому на перших годинах курсу ми проговорюємо: що, куди, звідки і як насправді розвивалося. Звичайно, ми не закінчуємо університет, нам не обов’язково знати про мовні сім’ї і різні гілки. Наше головне завдання – розговоритися.

Як працює мовна тренерка

Я мовна тренерка. Я не виховую мовознавців, я виховую моволюбів. Мені головне – підготувати людину, яка буде цікавитися мовою і використовувати її.

У моїй роботі основне – зробити так, щоб людині було зручно висловлюватися. Я не маю завдання причесати всіх клієнтів під один гребінь, вони не мають всі бути однаковісінькі. Ми не вчимо тисячу слів, які я передаю від одного клієнта до іншого. Комусь заходить одне слово, іншому не заходить.

Я не дуже близька до мовних пуристів. Я не намагаюся вичистити мову. Мовлення кожної людини може бути з родзинкою. Якщо людина дозволяє собі використовувати діалектизми, чом би й ні? Якщо хтось використовує фразеологічні звороти і тяжіє до складних конструкцій, чом би й ні? Це метод вирізнитися. Зрештою, базова функція мови – це комунікація. Якщо ви змогли виразити те, що у вас було в голові, і вас зрозумів співрозмовник – це вже добре, мова вже виконала свою функцію.

Звісно, я не дуже люблю, коли люди кажуть «виглядати» замість «мати вигляд», «знаходитися» замість «розташовуватися». Але я завжди намагаюся дати клієнтові повну картинку: мовознавці кажуть так, словники кажуть так, за новим правописом є таке правило. Але вибір завжди залишається за людиною. Як казав Олександр Авраменко: «Інколи можна дозволяти собі мовні афери». Як говорити – обираєте ви. Моє ж завдання – показати вам шляхи. Умовно, я відкриваю вам арсенал, а зброю відточуєте вже ви.

Передусім я користуюся тими словами, які є в запасі мого клієнта. Я дуже багато уваги звертаю на те, як людина говорила до мене, до української. Спочатку прошу людину розповісти про себе – байдуже, якою мовою вона говорить. Мені треба чути, як людина висловлюється: які конструкції використовує, чи використовує вставні слова, надає перевагу складносурядним чи складнопідрядним реченням. Відповідно до цього я визначаю специфіку роботи. Адже моє завдання – зробити людину україномовною, але так, щоб людині було це максимально зручно.

Наприклад, у мене є клієнт, який полюбляє жаргонізми, тож мені треба добре подумати, як це адаптувати українською. Ми проговорюємо, що саме людина хотіла висловити. Зрештою, українська літературна мова м’якша, ніж російський жаргон – різкий, замашний. Тому треба залити ці емоції в іншу мову, можливо, підсилити її іншими засобами. Це робота, клієнти це розуміють.

Що найскладніше у вивченні мови

Найбільша проблема пов’язана не власне з мовою, не з граматикою чи фонетикою. Не важко підучити правила чи вивчити особливості мови. Значно складніше з психологією. Завжди є внутрішні бар’єри: десь боюсь, десь не впевнений. Здебільшого мої клієнти – це люди, які вже досягнули певного успіху у своїй сфері; це засновники компаній, керівники проєктів. Але вони також бояться – помилитися чи здатися вразливими. Тому зазвичай хочуть працювати індивідуально, а не в групах. Надають перевагу тривалий час вивчати матеріал, вчитися висловлюватися публічно перед тим, як виносити своє мовлення на огляд інших людей.

В іноземців більше труднощів виникає з фонетикою, в українців – з граматикою. І тим, і тим не вистачає лексики. І ті, і ті мають проблеми з синонімами, омонімами і паронімами. Іноземці найбільше помиляються в міжмовних омонімах – це ті слова, які дуже схоже звучать в різних мовах. «Як це «лук» російською – це не «лук» українською? Як так?». Так само зі словами «час» і «година», «місяць» і «луна». Є певне слово і є в голові певне усталене значення, люди до нього звикли. Тому цим словами ми присвячуємо окреме заняття, розбираємо приклади, складаємо речення, формуємо твори.

Ще одна традиційна проблема – наголоси. Це проблема і носіїв мови, і іноземців. До Києва люди поз'їжджалися з різних регіонів, у кожного свої приколи: галицизми, на сході свої історії. Також велика проблема – короткі конструкції з російської, які скалькувалися в нашу мову: «по крайній мірі», наприклад.

З іншого боку, кожна помилка – це сходинка. Ось вона, ваша помилка. Прекрасно, що вона сталася. Що ми можемо з цим зробити? Виправити, продовжувати працювати. Поїхали далі.

Як покращити своє володіння мовою

Зараз вивчати українську мову просто, як ніколи раніше. У нас є розкішні запаси: україномовні книжки, україномовний дубляж фільмів, україномовні веб-сайти.

Класична порада для вивчення будь-якої мови – багато слухати мову, намагатися копіювати почуте. Максимально вживайте нові слова в усному та письмовому мовленні. Адже комунікація – це практика.

Ілюстрації: Анна Шакун для The Village Україна