Київ як антистресКиїв, який ви не помічаєте: дерева, заплави та парки, які є лише у нас

Велике місто – це не тільки урбаністичні пейзажі. Поряд із житловими комплексами, торговими центрами та розв’язками можна побачити зелені оази з власною екосистемою. Заповідники, дендропарки та ботсади Києва є домівкою для унікальної флори та фауни, вони мають свої географічні та кліматичні особливості. Такі місця допомагають місту «дихати», а мешканцям відпочити та зменшити стрес від життя в мегаполісі.

Ми спільно з ЖК FJORD поговорили з географом і дізналися більше про унікальні природні зони Києва.

Місто, де сходяться річки

Київ – це місто, що розташоване на межі двох великих природних зон: полісся та лісостепу. Кордон між ними пролягає рівно по Дніпру. Подекуди вони збереглися у своєму первісному стані, попри розвиток міста. До речі, вважають, що Київ виник саме завдяки своїм географічним особливостям: люди мали змогу користуватися дарами природи з різних природних зон.

Скільки в Києві річок?

Київ – це також яри та балки. Завдяки цьому в столиці дуже багато річок і джерел. Окрім Дніпра та Либеді, в Києві ще є Сирець, Нивка і Віта на правому березі та Дарниця на лівому. Ще одна особливість міста – тут сходяться усі річки, що протікають над столицею. Зокрема, це Прип’ять, Десна та їхні притоки.

Що унікальне росте й живе в Києві?

У Києві є понад 25 видів рідкісних рослин, занесених до Червоної книги. Це береза низька, лілія лісова й дикі орхідеї. А ще у столичних водоймах росте рідкісна папороть, сальвінія плавуча, та водяний горіх. Не зривайте їх, як би не хотілося.

У межах міста живуть 42 види тварин, занесених до Червоної книги. Це, наприклад, черепаха болотяна, кажани та сліпак подільський. Фауна столиці змінюється відповідно до природних зон.

Якщо дуже пощастить, у Пущі-Водиці можна зустріти рідкісних зайця-русака, кам’яну куницю та сіру сову.

Ми всі любимо трамвай до Пущі-Водиці. Але ще є Пуща-Водицький ліс, що зберігся у своєму первісному стані. Це яскравий приклад зони мішаних лісів, де головними деревами є сосна й дуб. Ще тут росте береза, осина та вільха – досить рідкісне поєднання листяних і соснових дерев. Це місце, де треба вдихати повітря з фітонцидами (речовини, які виділяють рослини, пригнічують розвиток бактерій) на повні груди.

Крім того, ліс у цій зоні росте на терасах або ж піщаних дюнах. Це пагорби з перепадом висот близько семи метрів, які, ймовірно, утворилися під дією льодовиків.

Голосіївський парк створили 2007 року, щоб зберегти рідкісні ландшафти, як-от підвищені лесові рівнини та паркові діброви. З часом до території парку почали приєднувати сусідні природні ділянки, аби їх вберегти. Тепер національний парк у межах мегаполіса – це унікальна історія.

На сьогодні загальна площа Голосіївського національного парку становить приблизно 18 тисяч гектарів. Це найбільша зелена зона Києва. Парк розташований у межах Київського плато, основну його площу займають ліси, болота та водойми.

Паркові діброви – це ділянки, де ростуть вікові дуби на великій відстані один від одного, які характерні ще для зони лісостепу, що тягнеться аж до Молдови.

На території парку також ростуть сосни, буки, клени та липи. Крім того, є каскади ставків, озера та струмки з власною екосистемою. Флора і фауна у межах парку збереглися завдяки тому, що значна його частина була монастирськими угіддями Києво-Печерської лаври.

Якщо бути уважним і терпеливим, тут можна побачити бобрів, білок, зайців і лисиць. У заповідній частині Кончі-Заспи, що теж є частиною парку, навіть можна зустріти лосів, борсуків, диких кабанів і косуль. А ось ведмедів і вовків у парку немає вже багато століть.

Чорторий, або ж Десенка – це історична місцевість і протока Дніпра, де збереглися заплавні ландшафти та природні луки. Протока омиває Труханів острів зі сходу.

Сама назва має історичне походження і пов’язана зі стрімкою течією Дніпра у цій зоні. Довжина протоки Чорторий становить близько 13 кілометрів, а середня глибина 9-11 метрів. Її головна особливість – це заплави Дніпра, тобто території, що часто затоплюються. Окрім луків, заплавна територія складається з невеликих піщаних островів, які намиває течія Дніпра.

Уся флора заплав пристосована до перезволоження у періоди, коли Дніпро розливається. Тому Чорторий – це місце, де ростуть осокові та заплавні ліси з вербами й тополями. Луки тут поєднуються з болотами.

У цій зоні живуть водоплавні птахи, наприклад сіра качка та чайка. А в річці водяться соми, щуки та коропоподібні. Серед річкової флори – біле латаття, сальвінія плавуча та водяний горіх, що занесені до Червоної книги.

Додатковий бонус цього місця, окрім язичницького капища й тунелів – це краєвиди на Київ, де навіть можна розгледіти Дніпро.

Це місцевість на півдні Голосіївського району, що розташована між озером Коник, Корчуватим і островом Водників. Назва території, ймовірно, походить від струмка Жуківка, що впадає у Дніпро. Сама територія острова раніше належала до угідь Києво-Печерської лаври, де була зона для сінокосу та риболовлі.

Сьогодні острів з’єднаний намивною дамбою з островом Водників і цінний не тільки природою, а й історичними пам’ятками, зокрема тут міститься недобудований тунель під Дніпром.

Щодо флори та фауни, то на території острова налічується близько 120 видів тварин і рослин. Тут можна побачити білохвостих орланів, бобрів, куниць і видр. А у Дніпрі, окрім лілій та водяного горіха, живуть близько 30 видів риб та амфібій.