The Village Україна на власному досвіді з’ясовує, як це сортувати сміття у Києві. Журналістка Софія Пилипюк вчиться розділяти сміття та їде на Борщагівку, щоб здати його на переробку.

Фото: Обкладинка – Jon Moore / unsplash;  Софія Пилипюк.

Підготовка

Більшість відповідей на питання, які мене цікавили перед тим, як почати сортувати, отримала на сайті «Україна без сміття».

Не все сміття можна відсортувати. Категорії, які підлягають переробці:

Папір – картон, офісний папір, газетно-журнальна продукція, зошити, альбоми, листівки, паперова упаковка тощо. НЕ чеки, серветки, паперові стаканчики, забруднений пергамент.

Метал – алюмінієві та консервні бляшанки.

Скло – пляшки з напоїв, ліків тощо. НЕ жаростійке та ударостійке скло, кришталь.

Пластик – пластикові пляшки, упаковки від соків, молочної продукції (Tetra Pak), поліетиленові пакети. Є 7 видів пластику. НЕ здавайте на переробку, якщо на упаковці немає маркування або зазначено № 3 чи 7.

Батарейки та лампочки

На міських пунктах прийому вторсировини також приймають чисту харчову фольгу, матраци, зношені шини.

Правила сортування для новачків:

 Змивайте залишки їжі з матеріалів.

Карта «Куди здати відходи»

 LINK

Сортування

На сайті «Україна без сміття» можна придбати різні контейнери для сортування. Ми обійшлися підручними ресурсами: у картонну коробку складали помитий пластик, у шухляду ховали поліетиленові пакети, ще одну торбу – на папір, окремо – батарейки та лампочки.

Спершу багато пластику все одно за звичкою летіло в смітник. Аби боротися з цим – наклеїли на смітник велику наліпку «ВІДСОРТУЙ». Мотивує, коли за сортування берешся не сам, а разом із сусідами. Чим довше сортуєш – тим більше намагаєшся уникати пластику під час покупок у магазині.

Я живу біля станції метро «Лук’янівська». У мене немає контейнерів для сортування у дворі. Популярна станція сортування громадського проекту «Україна без сміття» наразі закрита через ремонт приміщення. Також не працює мобільний пункт прийому вторсировини «Майстер добрих справ», який на автівці забирав відсортоване сміття з офісів у будні дні та з житлових будинків у найпопулярніших районах міста у вихідні.

Найближча станція сортування від «Київвторресурси» розташована на Борщагівці. Туди я вирушаю здати сміття на переробку.

 Відразу ущільнюйте сміття, аби воно займало менше місця.

Станція сортування від «Київвторресурси» за адресою вул. Борщагівська, 14А

У руках чотири пакети з відсортованим сміттям: з папером, з пластиковими пляшками, з пластиковими упаковками, з поліетиленовими пакетами.

Відправляюся на Борщагівку. Часу – не більше години. Сировини назбиралося багато, у транспорті з чотирма пакетами та пляшками їхати незручно. Викликаю Uber, десять хвилин у дорозі, виходжу на житловому масиві, де не орієнтуюся. Пункту прийому не видно, місцеві не розуміють, про що взагалі питаю. Коли я знаходжу пункт – він виявляється закритим.

 Перевірте, чи є код переробки у трикутнику на пластику.

Йду по дорозі, усе ще з усіма пакетами, бачу пункт прийому вторсировини в гаражі. «Хоч кудись здам», – думаю я. Підходжу, питаю, чи візьмуть відсортоване сміття. Чоловік у брудній дублянці дивиться з гаражу на мої пакети: «Не упаковано у вас це все». Питаю, як має бути упаковано – пояснити не може. Довго перебирає пакет з картоном та папером і сміється. Ревізія пакетів триває кілька хвилин. Нервово перепитую, чи буде хоч щось брати. Чоловік забирає папір та пластикові бутлі, зважує на вагах і дає 3 гривні. Питаю, що робити з іншими пакетами та чому їх не приймають. «А все інше – на смітник», – каже мені чоловік, у якого, ймовірно, неофіційний пункт прийому сировини.

 Перевірте, чи працює станція сортування, на яку ви збираєтеся. Зателефонуйте, спитайте, чи вони приймають сировину.

Шкода викидати просто на смітник пластик, який мили і збирали місяць. Повертатися додому з ним і виділяти ще півдня на пошуки станцій сортування – немає часу.

Телефоную у «Київміськвторресурси». Питаю, чи працює їхня точка на Борщагівській – кажуть, що тимчасово ні. Питаю, де найближча станція поряд з цією, і викликаю Uber. Ще 30 гривень, і я вже на вулиці Виборзькій. Тут пункт прийому розташований на видному місці, над дорогою.

Приходжу, пропоную свої пакети. Жіночка дивиться: «Ета же мусор! Мусор ви здєсь собрали». Не маю сил, відповідаю: «Так сміття ж і збирала. На переробку. Заберіть, будь ласка». Забирає пакет з поліетиленовими пакетами. А все інше – на смітник.

Сміттєвий бак поряд з пунктом прийому теж призначений «виключно для паперу, пластику, скла, металів». З першого погляду, викидають туди і звичайне сміття. Смітник перебирає безхатченко. Приношу свій пакет – просить подивитися, що там. Кажу, що в пункті сортування не беруть, і згадую: тут мені взагалі нічого не заплатили за здану сировину. Ще 30 хвилин витрачаю на повернення додому.

 Будьте готові довести, що це не просто сміття, а відсортоване сміття – орієнтуйтеся, який полімер у якому пакеті.

Підсумок:


 1,5-2 години витраченого часу на пошук пункту прийому сировини

 3 станції сортування, з яких одна – закрита, інша – несанкціонована

 3 з 4 пакетів зі сміттям вдалося здати на переробку