Як змінилося наше спілкування після того, як усі почали говорити про особисті кордони? Наприклад, де пролягають емоційні межі у стосунках із партнером?

Як і нове покоління, система для нагрівання тютюну glo™ шукає нестандартні рішення, які не вимагають компромісів між бажаннями та правилами. Разом із glo™ ми продовжуємо серію історій «ЕМОЦІЙНІ КОРДОНИ», де разом з експертами розбираємо різні погляди на етичні питання та шукаємо рішення цих конфліктів.

П’ята історія – про стосунки в парі. Чи варто говорити партнеру про те, що вас у ньому не влаштовує? А як це робити так, аби нічого не зруйнувати? Розбираємося в різних поглядах на особисті кордони у стосунках.

 

Два погляди на побудову стосунків: мовчати vs говорити

Основа міцних стосунків — це вміння відкрито обговорювати все, навіть недоліки

Окрім любові, основою міцних стосунків є також свобода та відповідальність. І саме вони допомагають нам віднаходити й усвідомлювати власні кордони.

А от коли в нас є страх втратити стосунки – тоді ми втрачаємо індивідуальність і власну свободу. І саме здатність проговорювати важливе допомагає нам не лише усвідомлювати власні кордони, а й не порушувати кордони коханої людини, дбайливо ставитися до особистості партнера.

Кожне зауваження – це маленька «тріщина» у стосунках. Тому треба приймати партнера повністю

Самого лише кохання достатньо для гармонійних, міцних і тривалих стосунків. Тому варто підлаштовуватись під партнера, аби будь-яке зауваження не зруйнувало цю любов.

Така думка побутує через:

• страх образити й втратити партнера та стосунки,

• переоцінку власної влади – якесь моє зауваження може сильно зачепити кохану людину. Не виказуючи зайве, я ціную партнера та зберігаю ці стосунки.

Де проходять особисті кордони в стосунках партнерів?

Особисті кордони в парі відрізняються від кордонів, які ми маємо з людьми навколо. Адже такі стосунки сприймаються нами як близькі та безпечні, а наш партнер – джерело щастя та людина, з якою ми ділимось важливим, тому йому дозволено більше, ніж іншим людям.

У період закоханості люди схильні максимально зближуватися, та згодом настає диференціація – коли дистанція між людьми збільшується, хоч і залишається досить близькою. Але саме в цей момент вибудовуються особисті кордони. Якими вони будуть – це досить індивідуально, оскільки тут накладаються досвід попередніх стосунків кожного партнера та певні правила, які озвучуються в парі. Наприклад, чи вільні\моногамні ці стосунки.

Під час диференціації «ми» перетворюється на «я» й «ти», у цей період формується спільна територія, у якій ми функціонуємо як пара: спільний побут, фінанси, діти (якщо вони є) тощо. Це простір, де моя свобода та моя влада дорівнюють свободі та владі партнера, водночас у власних просторах ми керуємось виключно особистими потребами. Це формує наші кордони у стосунках.

Коли ми закохані, ми не просто не помічаємо недоліків партнера, ми навіть його самого не помічаємо – співіснуємо з образом, який вигадали. А коли рівень гормонів, пристрасті та захвату спадає – починаємо помічати, що перед нами жива людина зі своїми особливостями.

На першому етапі це важко помітити, адже в нас є певні потреби – кохати, бути у стосунках, і ми занадто захоплені ними. Тому навіть не завжди усвідомлюємо, у кому саме знаходимо задоволення цих потреб – і це абсолютно нормально. Завдяки сплеску гормонів ми й можемо сходитися з людьми, саме цей етап допомагає нам цінувати все добре в коханій людині.

– Аліна Шумак,

психотерапевтка

Гра в мовчанку: чому ми часто боїмося відверто поговорити з партнером? І що буває, коли довго мовчати?

Така думка існує через страх втратити партнера та стосунки або через переоцінку власної влади. У такому випадку людина думає, що якесь її зауваження може сильно зачепити кохану людину. Зовні це проявляється як турбота та бережливе ставлення, та з іншого боку – у цьому є певна самовпевненість, що наші слова можуть образити, адже «я маю багато влади у цих стосунках і, не виказуючи зайве, зберігаю їх».

Але напруга має властивiсть накопичуватися. І накопичуватися вона може не безкінечно. Не знаходячи виходу, рівень невдоволення лише зростає і, рано чи пізно, воно однаково вийде назовні.

– Аліна Шумак,

психотерапевтка

Чимало людей вважають, що одного кохання достатньо для гармонійних, міцних і тривалих стосунків. І тому варто підлаштовуватись, терпіти, аби будь-яке зауваження не зруйнувало цю любов. Утім, такі стосунки насправді дуже хиткі. Коли така модель стає довготривалою – комусь доводиться втрачати власну індивідуальність. А якщо один із партнерів робить «замах» на свободу іншого або перекладає на нього відповідальність за стосунки – любов починає здавати позиції.

– Надія Ширій,

психотерапевтка з напряму когнітивно-поведінкової терапії

 

Під час диференціації «ми» перетворюється на «я» й «ти», у цей період формується спільна територія, у якій ми функціонуємо як пара: спільний побут, фінанси, діти (якщо вони є) тощо. Це простір, де моя свобода та моя влада дорівнюють свободі та владі партнера, водночас у власних просторах ми керуємось виключно особистими потребами. Це формує наші кордони у стосунках.

 

«Казанок кипить»: чому ваше роздратування – це сигнал до відвертої розмови

Звісно, відчувати роздратування навіть через кохану людину – нормально. Це свідчить про те, що ми з партнером різні, що цілком ок. Утім, кожен із нас має індивідуальну реакцію та по-своєму дає раду цим відчуттям. Наша інтерпретація ситуації, поведінки нашого партнера та його емоцій можуть спровокувати реакції (те саме роздратування), які призведуть до порушення кордонів партнера. А мовчанка лише поглиблює нерозуміння. Для того, щоби правильно реагувати на поведінку близької людини, варто з нею про це говорити.

– Надія Ширій,

психотерапевтка з напряму когнітивно-поведінкової терапії

Роздратування народжується тоді, коли певний факт або дія загрожують цілісності наших кордонів, нашому спокою та комфорту. Якщо справа стосується партнера чи його дій – це досить тонка межа, оскільки партнер діє, виходячи зі своїх кордонів і, найімовірніше, не намагається порушити наші.

Подібні невдоволення в парі важливо проговорювати та цікавитись причинами. Чому так відбувається? Якщо партнер постійно запізнюється, поцікавтесь, можливо, на це є причина. Не кричіть, а запитайте в партнера, як влаштований його час, як він ставиться до пунктуальності й наскільки це нормальна для нього риса. Якщо спізнення – це те, що його формує, а змінювати він це не прагне – вирішувати вам. Бо свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого.

– Аліна Шумак,

психотерапевтка

Готові говорити з партнером? Ось як підготуватися до непростої розмови

1/3

Партнери, які готові йти на відкритий діалог й говорити про свої потреби – це завжди усвідомлені, зрілі та досвідчені люди, які мають гарну рефлексію та здатні обговорити всі нюанси. Вони можуть попередньо домовлятись про такі розмови й підходити до них відповідально.

Партнери, які не є емоційно/психічно зрілими для таких обговорень, можуть залучати модераторів – сімейного терапевта, наприклад, який допоможе розмові не перетворитися на сварку зі взаємними обвинуваченнями, а партнерам – навчитися слухати й чути одне одного.

Партнер не зобов’язаний бути таким, яким хочемо ми, він має залишатися собою. На речі, які особисто вас не зачіпають і на вас не впливають (певні вподобання/особисті якості) – ви не можете впливати також. Можете говорити про те, що входить у спільний простір, те, що стосується дій, які скеровані на вас, або на те, що відбувається поруч із вами й може на вас упливати (наприклад, часто лунає гучна музика). Коментарі не мають зачіпати особисті якості чи смаки партнера.

Бути готовими, що партнер вам теж висловить свої зауваження. Часто, коли один із партнерів озвучує недоліки іншого, він може бути взагалі не готовим чути критику на свою адресу, оскільки має на меті вирішити лише те, що чинить йому дискомфорт. Коли немає такого проговорення із двох сторін – немає відповідного сприйняття кожним обговореного. І тоді з часом один із партнерів просто починає саботувати подібні розмови й не намагається щось змінити.

 

– Аліна Шумак,

психотерапевтка

Як можна екологічно озвучити недоліки партнера: Інструкція

«Я-послання» в цих ситуаціях є універсальним, найпростішим і найекологічнішим способом комунікації. Адже ви виходите із власних потреб і почуттів, не звинуваючи при цьому співрозмовника.

Екологічна формула для проговорення різних недоліків та невдоволення може звучати так:

Що сталось + що я відчуваю від цього в цей момент + що би я хотів із «Я-посланням»

Наприклад: «Я чекала 20 хвилин + через це я дуже засмучена та роздратована + і хочу піти додому».

Не варто починати з образ і прямих звинувачень – це є атакою на кордони партнера. Більшість партнерів не сприймають такі прямі напади, і загалом можуть мати обґрунтоване пояснення власним діям чи недолікам. Використовуючи злість та емоційні напади, ми, найімовірніше, отримаємо їх у відповідь.

Якщо стосунки партнерів тривають недовго – не варто до розмови готувати купу зауважень. Не більше 3-х пунктів, які також краще проговорити за допомогою «Я-послання». На ранніх етапах такі розмови не мають бути частими, не більше 1–2 на місяць, аби в партнерів була можливість це осмислити та спробувати щось змінити, а у вашому спільному просторі залишалося місце для інших позитивних емоцій.

Ми не можемо перекладати на кохану людину відповідальність за власні слова, дії, емоції та використовувати такі фрази: «Ти мене довела/вів до такого стану», «Я зробив/ла це через тебе».

Важливо з’ясовувати, у чому причина власного гніву, звідки з’являється відчуття посягання на кордони. Адже за нашим гнівом стоять незадоволені внутрішні потреби та страхи. Гнів і неприйняття минають, коли ми розуміємо, чому людина так чинить. Важливо озвучувати свої потреби та нагадувати, що ви одне одному цінні та зможете з цим впоратися.

Я тебе почув: як реагувати на озвучення наших недоліків

Якщо ми хочемо, аби нас чули, нам треба навчитись чути самим і бути готовими до цього. Відповідь на зауваження завжди залежатиме від контексту, у якому ви його почули, і ступеня близькості із партнером.

– вислухайте зауваження і спробуйте його разом розібрати та проговорити, повторити, чи правильно ви зрозуміли, що саме вашого партнера може дратувати чи засмучувати.

– «Я тебе почув»/ «Я візьму до це відома/ врахую це» – ми можемо сказати, коли це дійсно був корисний коментар чи слушне зауваження й у партнерів є бажання це коригувати.

– «Я тебе почув, але я з тобою не згоден» – це може бути відповідь на зауваження, з якими ви не згодні, і треба пояснити, чому саме.

– якщо ви стикнулися з агресією у свій бік (крики, гучні зауваження тощо) – важливо наголосити, що можна спробувати разом дійти до суті зауваження та проговорити можливе розв’язання проблеми. Тут ви визначаєте власні кордони, наголошуючи, що «зі мною можна поговорити спокійно».

– Аліна Шумак,

психотерапевтка

Закріплення теорії: психолог коментує реальні історії людей

Для того, щоби глибше розібратися в тому, як залишатися собою, не порушуючи чужих і власних кордонів, ми заручилися допомогою читачів. Ми провели опитування серед наших підписників у Instagram та зібрали різні точки зору щодо відкритого обговорення недоліків партнера.

А також попросили психологиню прокоментувати ці історії: анонімно, без осуду та оцінок. Наша мета – розібратися, чому поведінка інших може засмучувати, та як етично поводитися в момент конфлікту. Шукаємо рішення, які допоможуть різним поглядам гармонійно співіснувати.

Чесно визнавати свої потреби та вміти комунікувати з коханими про це – шлях до гармонії зі світом і самим собою. Адже навіть у найщасливіших парах є розбіжності у смаках, поглядах і вподобаннях. І це нормально!

Наприклад, ви курите, а ваш партнер – ні. Звісно, ви враховуєте його потреби та особисті кордони. Але як не йти на компроміс зі своїми бажаннями?

Ідеальний варіант для таких ситуацій – девайс glo™. Чому? А все тому, що glo™ – це на 90% менше токсинів*, без попелу та диму**. Отже, ніхто нікому не заважає та не порушує кордонів ближнього.

Здається, це win-win ситуація.

*Порівняння диму та спалюваного тютюну у стандартній сигареті формату 3R4F (приблизно 9 мг смол) й аерозолю від нагрітого тютюну у пристрої glo ™. Порівнюється 9 типів шкідливих речовин, вживання яких Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує скоротити. Це необов’язково означає, що цей продукт є менш шкідливим, ніж інші тютюнові продукти.

** Не сигаретний дим, а аерозоль від нагрітого тютюну. Це необов’язково означає, що цей продукт є менш шкідливим, ніж інші тютюнові продукти.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів тютюну або нікотину.

Матеріал підготовлено за підтримки