Екологічні злочини Росії під час війни завдали величезної шкоди навколишньому середовищу України. Загалом, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, зафіксували 5531 випадок негативного впливу на довкілля, а збитки оцінюються у 2,562 трильйони гривень. 

Пошкодження земельних ресурсів, включно із забрудненням ґрунтів і засміченням територій, становлять серйозну загрозу для сільськогосподарських угідь і продовольчої безпеки. Унаслідок військових дій забруднили понад п'ять мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. 

Водні ресурси країни також зазнали збитків через знищення інфраструктури, як-от очисних споруд і водопроводів. Токсичні речовини й нафтопродукти витікають у водойми, що значно погіршує якість води. 

Атмосферне повітря в Україні зазнало суттєвого забруднення через викиди від військових дій, що спричиняють вибухи й пожежі. Зростання викидів парникових газів до 175 мільйонів тонн вуглецю демонструє значний вплив на кліматичну ситуацію. Викиди токсичних газів і пилу погіршують якість повітря. 

Екологічні злочини Росії залишають після себе знищені екосистеми та втрату біорізноманіття, а також впливають на цілу низку сфер. 

Який вплив екологічних злочинів на права людини?

   

Забруднення води й повітря, а також руйнування екосистем впливають на здоров’я населення, що призводить до порушення права на безпечне для життя й здоров'я довкілля. Право на здорове довкілля містить:

  • безпечне для здоров’я людини повітря;
  • безпечний і стабільний клімат;
  • доступ до чистої, безпечної для здоров’я людини питної води;
  • здоровий і сталий вирощений продукт;
  • нетоксичні середовища для проживання, праці, навчання та гри;
  • здорове та багате біорізноманіття.

Екологічні злочини Росії мають значний вплив на продовольчу безпеку і якість їжі. Вибухи й розриви боєприпасів, а також витікання токсичних речовин, як-от важких металів і хімічних сполук, забруднюють ґрунти. Це може призводити до накопичення шкідливих речовин у сільськогосподарських культурах. Такі продукти можуть бути небезпечними для здоров'я людей, що порушує право на безпечні харчові продукти та загалом продовольство. 

Крім цього, порушується резолюція ООН, відповідно до якої люди мають право на безпечну й чисту питну воду та санітарію. Це право людини, що має істотно важливе значення для повноцінного життя та повного здійснення всіх прав людини. У 2023 році через російську агресію близько п’яти мільйонів українців не мали доступу до питної води.

Втрата житла й засобів для існування через екологічні катастрофи також загрожує праву на житло й адекватні умови життя. Унаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС затопило майже 4000 будинків, 1300 з них відновити неможливо. Тисячі людей втратили своє житло та майно. Також після терористичного акту РФ із підривом Каховської ГЕС змило верхній родючий шар ґрунтів.

Який економічний вплив?

   

Повністю оцінити економічні ефекти від екологічних злочинів Росії до завершення війни неможливо. Однак уже зараз можна робити деякі висновки на основі точкових прикладів.

Втрата сільськогосподарських угідь і забруднення ґрунтів призводить до зменшення аграрного виробництва та загрожує продовольчій безпеці. Забруднення води й руйнування інфраструктури водопостачання впливає на ефективність водокористування та збільшує витрати на очищення води. 

Знищення природних ресурсів, як-от лісів і природних резерватів, у майбутньому позначиться на екотуризмі. Зараз же йдеться про прямі збитки від втраченого лісу, які перевищують 14 мільярдів гривень. Це вартість деревини, яку можна було отримати з понад 60 тисяч гектарів, які знищили.

Збитки рибної галузі України внаслідок знищення Каховської ГЕС, за попередніми оцінками, можуть становити понад 11 мільярдів гривень – затопили два державні рибовідтворювальні заводи.

Як змусити Росію відповісти за ці злочини?

   

Міжнародний суд ООН може присудити компенсацію за екологічну шкоду, завдану Росією. Україна вже ініціювала дві інші справи проти Росії.

Водночас є проблема з тим, що екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, не має законодавчого закріплення в міжнародних правових документах. Зокрема, його немає в Римському статуті Міжнародного кримінального суду.

Україна може використати четверту статтю Римського статуту, яка охоплює «умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до (...) масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу…». Однак поки вона ще не була основою для жодного звинувачення в Міжнародному кримінальному суді.

Імовірно, покарання осіб, відповідальних за злочини, включно з екологічними, стане можливим через створення спеціального трибуналу, аналогічного Нюрнберзькому процесу.

Що робить держава, щоб притягнути Росію до відповідальності?

   

Наразі Україна вже здійснює фіксацію фактів заподіяння Росією шкоди нашому навколишньому середовищу. Розробили план заходів, спрямованих на притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини, зменшення екологічних наслідків військової агресії Російської Федерації й екологічне відновлення України. 

Відповідно до плану, протягом 2024 року Асамблея держав-учасниць Міжнародного кримінального суду має розглядати можливість включення екоциду як основного міжнародного злочину до Римського статуту. Для цього Україна готує обґрунтування, що свідчать про доцільність включення екоциду до Римського статуту.

Крім цього, планується звернення через Генеральну асамблею до Міжнародного суду ООН про надання консультативного висновку, який би роз'яснив права, обов'язки й відповідальність щодо екологічних злочинів та інших порушень у контексті збройної агресії Російської Федерації.

Уже у 2025 році Україна разом із міжнародною спільнотою планує створити центральне сховище світового досвіду та судової практики у справах, що стосуються навколишнього природного середовища. 

Що ми можемо зробити, щоб змусити Росію відповідати?

   

Документування екологічних злочинів є важливим кроком для подальшого притягнення агресора до відповідальності. Кожен із нас може допомагати відстежувати наслідки війни для нашого довкілля.

Зокрема, про випадки шкоди навколишньому середовищу можна повідомити через ресурс «ЕкоЗагроза» від Міндовкілля. Також можна використовувати чат-бот «ЕкоШкода» від Державної екологічної інспекції. 

Інформацію про такі випадки приймає Центр екологічних ініціатив «Екодія», що веде власний моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією.

Екологічні злочини, вчинені Росією, завдали непоправної шкоди навколишньому середовищу України. Проте навіть у цих умовах, світова спільнота й Україна вже працюють над притягненням агресора до відповідальності. Наша сила в єдності й рішучості: кожен із нас може поширювати інформацію про екологічні злочини та сприяти їхньому документуванню. Кожна дія має значення – навіть просте повідомлення про ті екологічні наслідки війни, які ви бачите поблизу своєї оселі.