ЕкоЯк обстріли та бої впливають на наше довкілля. Запитуємо в українських та міжнародних фахівців

Фото та обкладинка: depositphotos

Хто відстежує шкоду довкіллю від війни?

Після початку повномасштабного вторгнення росії за Державної екологічної інспекції створили оперативний штаб, який має фіксувати всі збитки довкіллю. До його складу ввійшли фахівці ДЕІ, представники Міндовкілля, парламентського комітету з питань екології, а також правоохоронних органів. Оперативний штаб має сформувати перелік усіх порушень у сфері екології та підрахувати збитки, щоб у результаті притягнути росію до відповідальності та змусити заплатити.

«Держекоінспеція – це орган, який раніше займався перевірками бізнесу, який порушував норми природоохоронного законодавства, що призводило до забруднення навколишнього середовища. Ми його перевіряли та накладали штрафи. Наше законодавство не було підлаштовано під те, щоб розраховувати збитки, завдані війною. З 1 березня в межах екоінспекції створили оперативний штаб, який фіксує шкоду довкіллю в результаті збройної агресії», – розповідає The Village Україна заступник начальника Держекоінспекції Столичного округу Андрій Вагін.

Самостійно відстежують шкоду екології від війни громадські організації, наприклад, «Екодія».

Як детонації ракет та інших боєприпасів впливає на навколишнє середовище?

Негативний вплив на довкілля може мати детонація боєприпасів, яка призводить до забруднення ґрунтів, води та повітря.

«Під час детонації військових ракет, артилерійських снарядів, мін утворюється низка хімічних сполук: чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ, азот тощо. Додатково утворюється велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, конструкції», – пояснює The Village Україна керівниця відділу клімату «Екодії» Євгенія Засядько. – Далі є також низка токсичних елементів, як оксид сірки й азоту, що під час окислення можуть призвести до кислотних дощів. Вони можуть змінювати pH ґрунту, викликати опіки рослин, слизових тканин дихальних органів людини, птахів, ссавців і так далі».

У результаті обстріли можуть забруднювати не тільки повітря та ґрунти, але й ґрунтові води.

«І оскільки на ґрунті можуть вирощувати сільськогосподарську продукцію, а ґрунтові води використовувати як джерело питної води, то всі ці елементи можуть потрапити в харчові ланцюги. А якщо вони потраплять до організму людини, то в майбутньому це може призвести до суттєвих проблем зі здоровʼям», – пояснює фахівчиня.

Небезпечним є і паливо, яке може залишатися в ракеті після «прильоту».

«Ми знаємо, що на нафтобазу у Львові прилетіла російська ракета Х-101, яка за своїми технічними характеристиками має десь пів тонни ракетного палива. У ракетному паливі є меланж – це окислювач, який є досить забруднюючим. І треба розуміти, що ракета, яка має дальність, наприклад, 5000 км, але пролетіла тисячу, повністю заправлена паливом. Тобто під час влучання воно ще залишається [в ракеті]. Цими нафтопродуктами забруднюються земельні ресурси. І це фіксують уже перші результати аналізів, які ми маємо», – кажуть у Держекоінспекції.

Крім того, вибухи боєприпасів можуть сприяти подальшій зміні клімату, зазначають в «Екодії».

«Під час вибуху викидаються парникові гази – це вуглець, водяна пара. Вони не є токсичними, але напряму впливають на зміну клімату. Коли ми говоримо про воєнні конфлікти, то вони також мають великий вплив саме на зміну клімату. А це не тільки про територію України, це глобальний процес. Тож насправді конфлікти впливають напряму на всі країни світу», – каже Засядько.

Утім, фахівці наголошують, що більші ризики для навколишнього середовища створює не сама детонація снарядів, а влучання в промислові чи хімічні обʼєкти.

«От, наприклад, нафтобаза горить два дні – у повітря потрапляє велика кількість шкідливих речовин, які потім десь осідають на ґрунті. І зараз ми із залученням міжнародних експертів та інших спеціалістів намагаємося зрозуміти, чи є від цього вплив і як виловлювати напрямок вітру, диму, де відбувається це забруднення. Зараз такої методики відбору в нас немає. Ми тестуємо: відібрали проби на великій відстані від місця пожежі – і досліджуємо, чи є там забруднений ґрунт», – зазначає Вагін.

Які снаряди з тих, що використовує росія, є найбільш небезпечними для довкілля?

Поки що ані незалежні екоорганізації, ані Держекоінспекція не мають повної інформації про те, які саме боєприпаси застосовує росія і який склад вони мають. І тому не можуть сказати, які є найбільш небезпечними.

«Ми навіть не отримали якогось спеціаліста з балістики, щоб він міг дослідити ракети, які не розірвалися, щоб зрозуміти, які речовини є складовими в ракетах», – зазначає Вагін.

«З того, про що ми знаємо, росія використовувала фосфорні бомби (заборонені міжнародними конвенціями для застосування проти військових цілей в житлових районах – ред.), які мають дуже негативний вплив і на навколишнє середовище, і на людей. Вони спричиняють пожежі та хімічні опіки. Навіть коли маленька кількість білого фосфору потрапляє на тіло людини, це може призвести до смертельних опіків. Горіння фосфору також може призвести до загибелі тварин, рослин і всього навколо, оскільки фосфор у реакції з киснем дуже швидко загоряється. Він горить за температури 800°C. І його не можна загасити, поки відбувається реакція. Зупинитися вона може тільки тоді, якщо не буде кисню або вигорить весь фосфор. А радіус ураження досягає 150 м», – повідомляє Засядько.

У Державній екоінспекції кажуть, що планують відібрати проби в місці потрапляння фосфорних бомб. Але поки що вони не мають повноважень робити аналізи там, де самі вважають за потрібне.

«Після того, як внесуть зміни до положення про Державну екологічну інспекцію України, ми будемо мати повноваження відбирати проби та проводити аналізи. Зараз ми це робимо лише тоді, коли правоохоронні органи залучають нас у межах кримінальних проваджень. Після того, як нам дозволять, ми отримаємо дані, які це були ракети. І потім будемо відзначати, яка ракета мала який вплив. Міноборони зараз дає інформацію, що по Україні було випущено стільки-то ракет. Ті ракети, що потрапили в інфраструктурні обʼєкти, які призвели до значних наслідків на навколишнє середовище, будуть рахуватися індивідуально. А вплив від інших ракет буде рахуватися сумарно. До речі, коли ракета летить, вона викидає в стратосферу певні негативні речовини. Це теж шкода для довкілля, яку варто рахувати», – зазначають у ДЕІ.

Як на довкілля впливають заміновані території?

«Зараз, за даними ООН, Україна одна з найбільш замінованих країн у світі. Майже 15% загальної площі заміновані. Це напряму буде впливати на забруднення ґрунтів, – пояснює Засядько. – Розмінування цієї території або детонації мін теж буде призводити до забруднення важкими металами ґрунтів і ґрунтових вод. Крім того, що відбувається окислення під час вибуху, уламки снарядів, які потрапляють у довкілля, є небезпечними. У них є домішки чавуну, заліза, вуглецю, сірки та міді, які можуть призводить до забруднення ґрунтових і підземних вод».

Окрему небезпеку становить замінування полів – забруднення землі може призвести до того, що деякий час на цих територіях не можна буде нічого вирощувати.

«А оскільки в нас аграрна країна, і ми досить залежні від вирощування на наших землях, то це також буде впливати на продовольчу безпеку України та світу», – підкреслюють в «Екодії».

Остаточні масштаби впливу військових дій і замінування на сільськогосподарські землі поки не можна встановити.

«Наше обладнання не дає можливості визначити, чи є цей ґрунт є придатним для вирощування [після замінування]. Але в місцях потрапляння ракет ми відзначили забруднення нафтопродуктами та важкими металами. Лаборанти мені пояснили, що в місці ураження ракети вони зафіксували знищення органічних сполук – тобто добрив, які роблять землі родючими. Найімовірніше, ми підтвердимо, що вирощувати [сільськогосподарську продукцію в такому ґрунті] потім не буде можливості», – кажуть у Держекоінспекції.

А як щодо знищеної військової техніки, яка залишається після боїв?

Військова техніка впливає так само, як уламки снарядів, пояснюють в «Екодії». Тобто домішки металів можуть забруднювати ґрунтові та підземні води. «Плюс у військовій техніці є багато пального, що призводить до горіння, забруднення повітря та, потенційно, забруднення ґрунтів і водних ресурсів», – каже Засядько.

Небезпечне і потрапляння техніки в річки й озера, бо окислення металу може призвести до забруднення води.

«Наприклад, із Дніпра дістали збитий вертоліт. Можливо, у ньому ще залишалося паливо. Але течія забруднення відносить, і зловити його в період війни фактично неможливо», – зазначає Вагін.

Небезпеку для довкілля мають лише ті залишки військового брухту, що потрапили до ґрунту чи води. Техніка чи снаряди, які залишаються на твердому покритті – асфальті або бетоні – не вважаються збитком для навколишнього середовища, якщо паливо не розлилося і не потрапило до ґрунту поряд, зазначили в ДЕІ.

Що робити зі снарядами та військовою технікою, що залишилися після боїв?

Зараз знищену військову техніку й уламки боєприпасів забирають правоохоронні органи, бо вони є речовими доказами у кримінальних справах проти росії. Зберігати їх треба на асфальті або бетоні, щоб вони не наносили шкоди довкіллю.

«Наприклад, згорілі автомобілі в Бучі поскладали на бетонних майданчиках. Це зробили правильно. Упевнений, що уламки ракет правоохоронці теж зберігають належним чином. Але поки ми не перевіряли, бо було не до того», – зазначили в Держекоінспекції.

Водночас зібрати й усунути з навколишнього середовища всі залишки боїв неможливо, упевнені фахівці.

«Імовірно, не вийде видалити з ґрунту та води всі наслідки від боїв. У районах, де є ймовірність, що це може вплинути на людей, наприклад, поблизу джерел води, які люди використовують, або там, де відбувалися інтенсивні бої, місцевим органам влади варто провести аналізи, щоб визначити, чи є якісь ризики зараження», – зазначає в коментарі The Village Україна Даг Вейр, директор із досліджень і політики організації The Conflict and Environment Observatory, яка займається вивченням впливу військових конфліктів на довкілля.

Такої ж думки дотримуються в Держекоінспекції України:

«Я бачив, як воронку від снаряду на території військового обʼєкту починають закопувати. Я запитую: «Хлопці, ви хоча б радіологію проводили, аналізували, ґрунт забруднений чи ні?» Але обʼєкт військовий – і потрібно, щоб він почав працювати. Тому проконтролювати кожну воронку неможливо. А для того, щоб відновити знищену землю, треба провести рекультивацію – зняти цей ґрунт, очистити його або завезти на цю ділянку інший такого самого різновиду. Зараз будемо порушувати це питання перед Мінінфраструктури: що перед тим, як ми починаємо щось відновлювати, дуже важливо, особливо на територіях із житловою забудовою, зробити контроль екологічної складової. Тобто не просто відновити зруйнований будинок чи обʼєкт, а робити дослідження, щоб ми не залишали небезпечні речовини в ґрунтах, які потім будуть впливати на здоровʼя людей».

Як потім це утилізувати?

З погляду охорони навколишнього середовища, прибрати з довкілля залишки військової техніки та боєприпасів потрібно якнайшвидше, вважають в «Екодії». Після цього їх треба утилізувати.

«Я не впевнена, що це буде відбуватися на території України. Наприклад, знаю, що танки утилізують у Німеччині. За даними нашої влади, нам для знешкодження військової техніки, бомб, мін і так далі знадобиться десь 10 років. Я сподіваюся, що ми це зможемо зробити раніше», – каже Засядько.

«Військовий брухт – згорілі танки й інші транспортні засоби – несуть небезпеку вибуху через снаряди, які не розірвалися, або реактивну броню (різновид захисту військової техніки – ред.), але також вони можуть містити оливи й інші токсичні матеріали. У нас є занепокоєння, що російські танки, можливо, використовували зброю зі збідненим ураном, але наразі ми не бачили жодних доказів цього. Але це значить, що пошкоджена військова техніка може становити ризик для здоров’я людей та екології, якщо її не зберігати й утилізувати безпечно», – зазначає Даг Вейр.

Водночас Україна має зберігати техніку та снаряди як речовий доказ, поки не завершаться судові процеси. У тому числі йдеться про міжнародні трибунали, на яких Україна хоче притягнути російську федерацію до відповідальності.

«Щодо утилізації, спочатку треба зрозуміти, які речовини [що містяться в техніці та боєприпасах] є небезпечними і який метод утилізації буде підходити. Звичайно, це потрібно буде робити. Але поки ми не аналізували, чи є в Україні потужності для цього. Упевнений, що це робитиме Міноборони за своїм замовленням», – зазначив Вагін.

В «Екодії» додають, що після завершення активних бойових дій в України буде багато інших напрямів роботи – як-то відновлення знищеного житла й іншої інфраструктури. Але й сама утилізація буде додатковим чинником, що впливає на зміну клімату.

«Повертаючись до аспекту впливу війни на клімат, для того, щоб утилізувати знищений танк, його треба транспортувати. А транспорт – це сектор, який також відповідає за викиди парникових газів. І оскільки це досить велика техніка, а кількість [знищених танків] сягає тисячі, то потрібен буде великий ресурс», – каже Засядько.

«Відновлення довкілля є дорогим і технічно складним. Ключовим є те, що Україна матиме багато пріоритетних напрямів під час відновлення, і тому може бути так, що навколишнє середовище не стане одним із них. Якщо так буде, то, імовірно, велику частину шкоди [довкіллю], яку ми бачимо, Україна не зможе подолати протягом багатьох років або ці наслідки можуть стати невідворотніми», – додає Даг Вейр.

Чи достатньо екологи мають інформації, щоб оцінити вплив військових дій на довкілля?

Якщо коротко, то ні. Ані незалежні екологи, ані оперативний штаб за ДЕІ, створений спеціально для цього, поки не мають усієї інформації. Отримують вони її поки що здебільшого з відкритих джерел – місцевих медіа або офіційних повідомлень від органів влади.

«Звичайно, є окуповані території. Наприклад, про окуповану територію Донецької та Луганської області з 2014 року нічого невідомо. Сподіваюся, що після завершення війни, коли ми заберемо свої території назад, тоді дізнаємося, який вплив на них мала війна. Але й про те, що відбувається на вільних територіях, зараз інформації мало. Якщо на початку [повномасштабної війни] наш моніторинг міг базуватися на відкритих джерелах, публікаціях в регіональних і національних медіа, то зараз інформації в рази менше», – каже Засядько.

Інформацію обмежили через те, що стали побоюватися, що вона допоможе російським військам коригувати вогонь (тут ми пояснювали, що можна та що не можна публікувати під час війни).

«Наприклад, офіційно повідомляють про те, що «постраждали три інфраструктурні обʼєкти». І тільки спілкуючись із місцевими жителями, ми знаємо, що влучили, наприклад, у нафтобазу. З одного боку, це правильно – переживати, щоб не було нових «прильотів» на той самий самий обʼєкт. А з іншого – люди не розуміють, чим вони дихають, як їм діяти. Якщо підбита нафтобаза або завод, важливо, щоб населенню повідомили про потенційний ризик і про те, як діяти в таких умовах», – розповідають в «Екодії».

У Державній екологічній інспекції кажуть, що їхній оперативний штаб теж у більшості випадків отримує інформацію з відкритих джерел.

«Але потім ми збираємо вихідні дані. Наприклад, якщо влучили в нафтобазу, то ми отримуємо інформацію про те, що було й у якій кількості в її резервуарах. Або що було на судні, яке затонуло», – пояснює Вагін.

У майбутньому там сподіваються отримати та додаткову інформацію від Міноборони, наприклад, про різновиди та склад боєприпасів, які використовують під час боїв в Україні.

Зараз оперативний штаб ДЕІ має інше пріоритетне завдання – розробити методику, за якою будуть розраховувати збитки довкіллю України через агресію з боку росії. Цю методику мають використати в міжнародних судах, щоби стягнути відшкодування з росії. Над нею працюють понад 60 українських науковців і фахівців у сфері охорони природи.