Здати вторсировину на перероблення у великих містах сьогодні можна зокрема в пунктах сортування відходів мереж супермаркетів «Сільпо» та Metro. На перероблення там приймають скло, метали, папір і різні види пластиків, проте останні не завжди фінансово вигідно переробляти, а деякі пластики взагалі не можна переробити.
За словами Євгенії Аратовської, засновниці станції сортування «Україна без сміття», ледве не щодня їхня організація отримує запитання від підписників Facebook-сторінки про те, чи дійсно сортування в мережах відбувається відповідально й усе сміття доходить до переробного заводу, а не до полігону.
The Village Україна вирішило розібратися, як влаштоване сортування у великих мережах супермаркетів «Сільпо» та Metro, хто займається вивезенням вторсировини та що відбувається з тими відходами, які неможливо або невигідно переробляти.
Євгенія Аратовська
засновниця станції сортування «Україна без сміття»
Якщо бізнес бере на себе відповідальність сортувати вторсировину, то це потрібно робити добре, а не наполовину. Важливо, щоби мережі публічно звітували про те, яким компаніям вони передають вторсировину та фотографували цей процес – ось приїхала автівка, сировину завантажили, вона поїхала. Також важливо, щоб організації-підрядники не приховували інформацію про подальшу долю відходів.
Немає сумнівів, що PET, скло, метали й папір потрапляють на перероблення після сортування в мережах супермаркетів, головне питання в тому, що компанії-заготівельники, які вивозять ці відходи, роблять далі з пластиком, непридатними до перероблення, або з тим, який має низьку вартість, наприклад, з одноразовими пакетиками чи пакованням TetraPak. Імовірно, що невідповідальні підрядники можуть просто викидати їх на полігон, тому що вартість такої вторсировини мізерна або ж взагалі нічого не коштує. Так, лише цінні фракції потрапляють на перероблення, інші – на смітник. Хоча люди, які користуються сервісом сортування в мережі, можуть про це навіть не здогадуватися й думають, що все, що вони принесли, автоматично врятували від звалища. Такі питання нам ставлять ледве не щодня, чи дійсно все відбувається відповідально, бо всі вже звикли до імітацій.
Простежити весь шлях таких паковань на переробний завод складно. Єдиний вихід – це вимагати від підрядника звітувати про те, що відбувається з такими фракціями, як пакетики чи TetraPak, наприклад, просити їх показати спресовані паковання. Мережі мають контролювати своїх підрядників, щоби ті не зіпсували їм репутацію. А також мають якісніше комунікувати про те, що відбувається після сортування, аби в людей не виникало ніяких сумнівів.
Як влаштоване сортування в Metro
Здати вторсировину на перероблення в мережі можна в Києві, Харкові, Полтаві, Маріуполі, Миколаєві, Одесі та Львові – в 11 торговельних центрах.
На станції сортування відходів Metro Waste CollectionPoint приймають:
- макулатуру;
- PET-пляшки;
- скляні пляшки;
- алюмінієві банки;
- паковання TetraPak.
Люди самостійно розкладають вторсировину в підписані бокси, а після цього співробітники Metro досортовують відходи. За словами Андрія Гриса, менеджера з екології Metro Cash & Carry Ukraine, кожен магазин має угоди з організаціями, що надають послуги з прибирання приміщень, території та сортування відходів.
«Сортувальник-представник Metro виймає відходи з контейнерів, переносить їх на територію господарського двору, де обладнана спеціальна зона досортування. Потім усі відходи, що придатні до перероблення, згідно з видом, складаються в окремі великі сумки – біг-беги, які потім завантажуються у великий контейнер, з об’ємом 30 кубічних метрів. Цей контейнер вивозиться спеціалізованою організацією, що займається заготівлею вторинної сировини, на свою базу для третього етапу досортування», – розповідає Андрій Грис.
Наступний етап – професійне сортування на сортувальній станції. Цим займається заготівельна організація, що вивозить сміття із торгової мережі. На цьому етапі всі відходи ще раз сортуються, пресуються в тюки та складаються в партії для подальшого транспортування на переробні підприємства.
У Києві вивезенням вторсировини з мережі й досортуванням займається компанія «Обухівміськвторресурси», в Харкові, Одесі та Миколаєві – «Тарсервіс», а в Полтаві, Маріуполі та Львові – «Вторресурси київського картонно-паперового комбінату».
Куди відправляють вторсировину та що з неї виготовляють
Після досортування компанії-заготівельники відправляють вторсировину, придатну до перероблення, на переробні заводи.
«У Києві ми співпрацюємо з професійною компанією «Обухівміськвторресурси», яка здійснює транспортування та досортування вторинної сировини, що була зібрана від проєкту сортування відходів торговельних центрів Metro в Києві. Потім «Обіхувміськвторресурси» транспортує вторинну сировину, але вже великими партіями на переробні підприємства, такі як «Київська картонно-паперова фабрика» та інші картонно-паперові фабрики – якщо говорити про макулатуру. Паковання типу TetraPak переробляє «Зміївська паперова фабрика». А скляні пляшки відправляються до «Гостомельського склозаводу», який їх переробляє.
Перероблення алюмінієвих банок і PET-пляшок забезпечує нам компанія «Тарсервіс», яка відповідає за транспортування сировини до переробників по всій Україні – це можуть бути різні підприємства по всій країні, що спеціалізуються на переробленні алюмінієвої банки в алюмінієві злитки, з яких виробляється будь-яка алюмінієва продукція. PET-пляшки переробляються на гранулу, з якої, для прикладу, можуть виготовлятися пластмасові ящики для фруктів тощо», – розповідає Андрій Грис.
Що відбувається з відходами, які неможливо переробити
За словами Андрія Гриса, зараз в Україні є лише два можливі способи поводження з відходами, що не придатні до перероблення – вивозити їх на офіційний полігон із подальшим захованням або на спеціалізовані підприємства на спалювання. «Усе залежить від міста, у якому розташований торговельний центр – у більшості міст є можливість вивозити такі відходи лише для заховання на полігоні, а спалювання доступне тільки у великих містах, наприклад, у Києві, Одесі, Харкові», – додає Грис. Але, за його словами, навіть у цих містах непридатне для переробки сміття не завжди потрапляє на спалювання, зокрема через те, що підприємства вимагають великих об'ємів сміття, а заготівельники не завжди можуть їх забезпечити.
Тож відходи, виявлені під час досортування в Metro та заготівельником вторсировини, що не переробляються – відокремлюють і складають у баки, призначені для твердих побутових відходів. Тобто зрештою вони потрапляють на полігон.
Як влаштоване сортування в «Сільпо»
Сортування в цій мережі має кілька напрямів: станції сортування Silpo Recycling, невеличкі баки для роздільного сортування супермаркетах, що замінили звичайні кошики для сміття, та внутрішнє сортування для співробітників супермаркету.
Станції Silpo Recycling є в Києві, Харкові, Львові, Запоріжжі, Дніпрі та Одесі. Правила приймання в різних містах можуть дещо відрізнятися, актуальну інформацію можна перевіряти на Facebook-сторінці проєкту.
Також у мережі нещодавно розпочали пілотний проєкт зі збору скла як оборотної тари на станціях на Софіївській Борщагівці. Люди можуть здати чисті та неушкоджені пляшки з-під пива та слабоалкогольних напоїв, після цього їх передають виробникам для повторного використання. Актуальний перелік виробників, пляшки яких приймають, потрібно уточнювати на станції. Якщо ж ту чи іншу пляшку не приймуть як оборотну тару, її можна здати як вторсировину на перероблення.
Як кажуть у мережі, на станціях приймають лише вторсировину, придатну до перероблення – це метал, скло, макулатура та окремі види пластиків (на різних станціях перелік може відрізнятися та змінюватися, тому краще відстежувати інформацію на Facebook-сторінці). На місці відходи перевіряє співробітник станції, зважує та за кожен кілограм макулатури, пластику чи металу нараховує людям, які є учасниками програми «Власний Рахунок», так звані екобали. Далі співробітник розсортовує сировину за контейнерами.
Із сортувальних станцій відходи забирають партнери мережі, що далі досортовують вторсировину та заготовляють її для переробних заводів. Саме на цьому етапі відбувається сортування різних видів пластику, металів і макулатури.
У «Сільпо» кажуть, що уклали договори з регіональними партнерами, які забирають, досортовують і далі відправляють вторсировину на переробні заводи. Заготівельники, з якими співпрацює мережа – це «Обухівміськвторресурси», «ВтормаВінниця», «ЛЕК ГРУП». Група компаній «ВТОРМА ОДЕСА», «Дніпровторма», «Євровторсировина», «Вторма-2», «Вторресурси Схід», «СВОД ЛТД», а також декілька регіональних приватних підприємців. Вони приїжджають на станції за мірою накопичення вторсировини, у середньому це відбувається раз на тиждень.
Також ці партнери вивозять вторсировину, що з’являється під час сортування в супермаркетах співробітниками та відвідувачами.
«У супермаркетах ми також проводимо роздільний збір відходів. Наші співробітники сортують вторсировину за вітринами торгового залу, у кухні, коридорі, у цехах і на рампі приймання товару. Ми відсортовуємо метал, макулатуру, скло, пластик.
Крім того, замість звичайних смітників у торгових залах чи біля входу в магазини, ми поставили смітники для роздільного збору. Наші співробітники відділів клінінгу самостійно не досортовують ці відходи, а передають разом з іншою вторсировиною нашим партнерам», – пояснили у пресслужбі мережі.
Про те, куди партнери мережі далі відправляють вторсировину та що з неї виготовляють, «Сільпо» не надали відповідь.
Що відбувається з відходами, які неможливо переробити
Нам відповіли, що на станціях Silpo Recycling приймають лише ті відходи, які можуть бути перероблені. Щодо пластиків, що мають низьку вартість, таких як TetraPak чи одноразові пакетики, їх на станціях сортування в Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі не приймають. На станції у Львові, де партнером із вивезення вторсировини є громадська організація «Зелена Коробка», паковання TetraPak приймають.
Ми поставили уточнювальне запитання про те, що відбувається зі сміттям, непридатним до перероблення, яке потрапляє до контейнерів під час роздільного збору відходів у супермаркеті. У мережі відповіли, що воно відправляється на полігон для заховання твердих побутових відходів.