Ольга Дубенська – голова ОСББ багатоповерхівки на Печерську на більш ніж 200 квартир. Разом із сусідкою вона організувала сортування вторсировини в невеликій комірці, куди всі мешканці можуть принести свої відходи для вторинного перероблення. Раз на півтора місяця вони замовляють вивезення вторсировини, заробляють на цьому гроші й так заощаджують частину суми, необхідної на вивезення загального сміття. Запитуємо Ольгу, як об’єднати сусідів та організувати сортування в ОСББ.

Ольга Дубенська

голова ОСББ

Як ОСББ сортує

Ми разом із сусідами сортуємо сміття у службовому приміщенні будинку. Поставили на нього замок, аби сторонні люди сюди не заходили. Тут у нас немає спеціальних баків, просто сортуємо все в окремих пакетах:

  • папір і картон;
  • скло;
  • прозорі пластикові пляшки PET;
  • кришечки (збираємо окремо, тому що вони дорожчі);
  • пластик РР;
  • HDPE;
  • Tetrapak;
  • алюміній;
  • небезпечні відходи – лампочки, батарейки (поки що тільки накопичуємо їх).

Правила сортування в нас не жорсткі: помити, висушити, стиснути. Етикетки з пластикових пляшок знімати не потрібно, прозоре та кольорове скло збираємо разом – тобто так ретельно, як на «Україні без сміття», сортувати не потрібно.

Щоб людям було зрозуміло, як правильно сортувати, ми залишаємо написи на стінах із правилами та підказками. Коли тільки починали, деякі сусіди несли сюди все: і пластикові пакування, що не переробляються, і відходи з рештками їжі – просто сприймали це як звичайне сміття. Тому нам удвох із сусідкою доводилося стояти й досортовувати це все. Але ми ж не можемо перетворитися на сортувальників – це має бути особистою відповідальністю кожного. Тому, крім пам’яток на стінах, ми ще й пишемо про це в нашій сусідській групі в Facebook. Але тепер ситуація сильно покращилася, більшість людей із нашого будинку вже навчилися сортувати.

Особисто я збираю вдома скло, папір і всі види пластику разом, а потім виношу все це сюди та досортовую вже на місці. Пластик, що не переробляється, кидаю в контейнер для твердих відходів на вулиці.

Куди здавати вторсировину

Зараз приміщення заповнене вторсировиною десь на 30%. За півтора-два місяці збирається достатньо об’єму для вивезення, ми дзвонимо в Київвторресурси, вони приїжджають за дзвінком і вивозять усе. У себе на станції вони зважують наші відходи, надсилають нам звіт і перераховують гроші. У середньому виходить 600–700 гривень. Ми не контролюємо обсяги сміття, не перераховуємо суми, які нам надсилають, для нас головне – відповідально поводитися з нашими відходами. Це те, що ми можемо контролювати.

Завдяки тому, що за відсортовані відходи ми отримуємо гроші, можемо трохи зекономити на вивезенні всього іншого сміття. У нас є декілька рівнів збору сміття: загальний чорний контейнер для вологих відходів і жовтий контейнер для всіх твердих відходів від компанії «Грінко», куди можна разом кидати скло, папір, метал і всі види пластику, та найвищий левел – сортування. За все сміття, що забирає компанія «Грінко», сплачуємо ми – і за загальне мокре, і за сухе. А за роздільно відсортовані відходи платять нам. Надходження від продажу вторсировини менші, ніж те, що ми сплачуємо за вивезення, але все одно частину витрат виходить компенсувати – десь 1 000 – 1 500 гривень на півтора місяця.

Не всі жителі будинку доходять до нашої сортувальної кімнати, дехто кидає всю вторсировину в жовтий контейнер для твердих відходів, а хтось і картонні коробки викидає в чорний контейнер для вологих відходів. До кімнати сортування доходять найбільш «зелені».

Слід розуміти, що не всі види твердих відходів можна переробити. Наприклад, деякі види пластику Київвторресурси не переробляють, тому їх можна викинути в жовтий контейнер на вулиці. Далі компанія, що забирає ці відходи, досортовує їх і віддає на перероблення або спалювання.

Як почати сортувати разом із сусідами

Найкраще спочатку створити ОСББ. Якщо за будинок відповідатиме ЖЕК або керівна компанія, може бути складно домовитися про приміщення й сортування. Але коли управління будинком під вашим контролем, далі все просто.

А от створити ОСББ – це найскладніше. У нас комерційний будинок, після здання в експлуатацію компанія-забудовник передала його на обслуговування у свою дочірню компанію. Послуги надавали не дуже якісно: робили все за мінімумом, але гроші ми мали за це платити. Коли ми намагалися вносити свої пропозиції, стало зрозуміло, що впливати на них практично неможливо. Тож ми разом із кількома сусідами вирішили створити ОСББ. Щоб об’єднати всіх сусідів, створили групу в Facebook, а потім я ходила по квартирах, розповідала про групу та про те, чому нам потрібно створити ОСББ. Спочатку не всі підтримали цю ініціативу: хтось був знайомий із забудовником особисто, а хтось казав: «Що жінка взагалі розуміє в цьому питанні?». Особливо це стосується старшого покоління.

Але все-таки необхідні голоси – 50% мешканців +1 – ми зібрали та ухвалили рішення про створення ОСББ. Якщо спочатку деякі люди взагалі відмовлялися розмовляти на тему ОСББ, то з часом вони підтягнулися й зараз вчасно за все сплачують.

Раніше в нас у дворі стояли звичайні загальні контейнери й ми сплачували за вивезення сміття. Але коли ми створили ОСББ, з’явилася ідея почати сортувати. Ініціативу проявила моя сусідка Ольга Ваганова, я також уже не один рік сортувала вдома й знала з десяток сусідів, які сортували та вивозили все на «Україну без сміття». Перш за все, ми хотіли влаштувати сортування для себе. Увесь організаційний процес курувала Ольга – домовлялася зі сміттєвими компаніями, проводила інформаційну кампанію серед жителів будинку, консультувала щодо того, що можна та не можна сортувати, а я підтримувала ресурсами – підготувала приміщення, домовилася, щоби в ньому поставили замок і провели світло.

Організація сортування майже нічого нам не коштувала: комірка, в якій ми сортуємо, належить ОСББ, тож кошти на оренду не знадобилися, ми просто власними силами звільнили її, поставили замок і провели світло.

Зараз ми регулярно проводимо в комірці санобробку, щоб там не заводилися миші чи комахи. Раніше бували випадки, коли люди залишали там вторсировину з рештками їжі, але ми постійно наголошуємо на тому, що все сміття має бути чистим, тому ситуація щоразу стає кращою.

Усю комунікацію ведемо на нашій сторінці Facebook. Коли заїжджають нові сусіди, я розповідаю, що в нас є сортування, показую, як це працює. Але я не контролюю, сортують вони чи ні. Якщо людині важко відділити скло від пластику, нехай несе все в жовтий контейнер, а якщо складно промити пакування від залишків їжі, нехай викидає в загальний чорний. Ми нікого не змушуємо сортувати, наше завдання – створити умови. Ми ж розуміємо, що живемо не в Німеччині й не у Швейцарії – карати за це ніхто не буде.

Багато людей думає: щоб змінити життя на краще, треба вирішувати якісь глобальні політичні питання. Але насправді для початку треба навчитися домовлятися між собою на базі одного будинку. Якщо у 80% будинків в Україні люди домовляться між собою, що ось тут ми викидаємо сміття, а сюди ставимо автомобілі, то скоро в нас теж буде і Німеччина, і Швейцарія.

Фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна