Розробники додатку BioBin, що допомагає економити на їжі та сортувати харчові відходи, провели експеримент і встановили вуличні компостери в трьох житлових комплексах у Києві: «Комфорт таун», «Місто квітів» і «Квартет» – аби жителі виносили туди своє органічне сміття. Так організатори проєкту хотіли перевірити, чи можливе системне компостування органіки в межах міста.

Ми попросили засновника проєкту Артема Миргородського розповісти, що з цього вийшло та як узагалі працює компостування органіки у дворах багатоповерхівок. Також дізнаємося, як BioBin збирається запустити компостування в 30-х ЖК в співпраці з «Київзеленбудом».

Раніше ми розповідали, як сортувати органічне сміття у квартирі.

Артем Миргородський

CEO BioBin

Чи реально компостувати органіку в ЖК

За два місяці в кожному із ЖК приблизно 30-50 сімей сімей користувалися компостерами, які зрештою заповнили на 75%. Вийшло, що в середньому одна сім’я генерує десь 10 кг органічного сміття на місяць. З тих людей, які користувалися встановленими нами компостерами в трьох ЖК, десь 100 людей системно користуються застосунком, і 600 людей завантажили його.

Коли встановлювали вуличні компостери у дворах трьох ЖК, у нас була гіпотеза, що вони можуть стати осередками комунікації, соціалізації й об’єднання людей, які мешкають в одному дворі. Усе мало б розпочинатися з екосвідомих ентузіастів, які самі компостують у себе вдома й будуть комунікувати про те, що тепер можна виносити органічні відходи в спеціальний контейнер, і заохочуватимуть до цього своїх сусідів. Але сталося не зовсім так, як очікували. Ось основні проблеми, з якими ми стикнулися.

Проблема 1

Люди

Перша фаза була сповнена ентузіазму: у ці ЖК нас запросили екоактивісти – люди, які давно сортують. Проте згодом з’ясувалося, що подальша співпраця не з усіма склалася. Дехто з цих людей просто «узурпували» компостер, сказали, що інші люди недостатньо свідомі, і неохоче підпускали до нього інших.

Ми зрозуміли, що компостер – це інструмент, за яким потрібно доглядати, а для цього потрібні організатори, які несуть за це відповідальність і контролюють усе. У якийсь момент сталося так, що ті ентузіасти, які допомогли нам зайти в ці ЖК, почали між собою сваритися. У двох з трьох ЖК не було людини, яка б сказала: «Артеме, дякую, що поставив компостер, далі ми самі». Мені потрібно було самому приїздити й контролювати компостери. А так системне компостування не налагодити.

Окрім цього, як завжди, з’явилися хейтери серед інших мешканців будинків: комусь не сподобався компостер, хтось казав, що він приваблює голубів і щурів, комусь не подобався запах (хоча насправді сильного запаху там немає, якщо порівнювати зі звичайними сміттєвими баками). Як тільки з’являлися хейтери, ентузіасти починали сильно хвилюватися, що зараз їх змішають з брудом, почнуть про них писати на сторінці ЖК і таке інше. У результаті в «Комфорт тауні» виник конфлікт з власником паркомісця, яке було поруч з компостером, а люди, які компостували, не знайшли сил та часу розв’язувати цей конфлікт. Тож компостер довелося звідти забрати.

З «Квартету» ми також забрали компостер, але не тому, що експеримент не вдався, а тому, що в цьому ЖК немає зеленої зони, лише асфальт, на асфальті компостер не має стояти. Проте там сформувалося класне ком’юніті: десь 15 % мешканців ЖК сортують сміття та навіть мають для цього окрему кімнату.

У «Місті квітів» усе спрацювало ідеально: і люди об’єдналися, і голова ОСББ все контролювала самостійно.

Проблема 2

Компостер

За час експерименту ми зрозуміли, що в компостера є три важливі недоліки.

  1. Коли компостер майже наповнений, це починає негативно впливати на користувачів. Як це відбувається? Люди бачать, що накидали вже половину, і починають думати, що не треба більше поширювати інформацію про компостер серед інших мешканців ЖК, бо так компостер швидше наповниться – і їм самим буде нікуди дівати свою органіку. Але, якщо ми хочемо працювати з великим ЖК на системному рівні, не цікаво робити це з кількома відсотками людей. Так це не матиме відчутного впливу на довкілля в місті й культуру поводження з побутовими відходами.
  2. Компостери, як правило, ставили у віддалених місцях ЖК, а не поруч з іншими сміттєвими баками, де всі могли б про них дізнатися. Тож немає самореклами, коли я спочатку бачу бак для компостування, звикаю до нього, цікавлюся, що це, а через деякий час сам починаю компостувати.
  3. Люди, які займаються компостуванням, знаходяться в певній соціальній групі, яка вважає себе інакшою. Це, з одного боку, добре, тому що це ті ентузіасти, з якими легко стартувати екопроєкт. З іншого боку, це погано, коли ти хочеш вивести справу на масовий рівень, а не на рівень хобі окремих людей.

Проблема 3

Гумус

Існує два підходи до управління компостером: можна залишати гумус, який утворюється, на власні потреби ЖК, а можна вивозити його на компостну станцію.

Перший варіант підходить для комплексів, що мають велику територію. Але, незважаючи на те, що в «Комфорт тауні» територія величезна й зелених зон достатньо, місце для гумусу знайти не вдалося. Оскільки на «Квартеті» немає ні сотки зелені, їм фізично не було куди дівати гумус, тож з цих двох ЖК ми вивезли його на компостну станцію.

Лише в ЖК «Місто квітів» із цим склалося: місце для гумусу знайшлося. Знову ж таки, думаю, що це заслуга екосвідомої голови ОСББ.

Як можна запустити компостування в тридцятьох ОСББ

Я переконаний, що для того, аби вивести компостування на системний рівень і створити культуру сортування органіки, потрібна допомога від міста. Тому півтора місяця назад ми почали переговори з міською владою, щоб проводити наступну фазу експерименту в партнерстві. У результаті на зустрічі з головою «Київкомунсервісу» домовилися, що нам виділять 120 баків для органічних відходів, окрему машину для вивезення (виявилося, що вона вже є на балансі, її купили для іншого проєкту, але не використовували) і спеціальну ділянку для компостування.

Я вважаю, що такі баки матимуть однозначні переваги проти звичайних вуличних компостерів. По-перше, бак для органіки стоятиме в тому ж самому місці, що й інші сміттєві баки у дворі. Він приваблюватиме увагу та матиме спеціальні позначки про те, як ним користуватися. Це мотивуватиме більшу кількість людей спробувати компостувати та переконатися, що це справді просто й зручно.

По-друге, уміст баку будуть часто вивозити. Поки що думаємо про частоту раз на кілька днів або щотижня. Завдяки цьому зникне проблема заповнення баку, коли люди не знатимуть, що з цим робити.

Тому зараз оформлюємо юридичні відносини з партнерами зі сторони міста, щоб ми розуміли, який об’єм можемо вивозити для компостування, скільки місяців можемо нею користуватися, щоб до нас не було ніяких запитань. Адже одна справа домовлятися на рівні керівництва, інша – взаємодіяти з працівниками на місці. Виявляється, до цих людей не завжди доходить уся інформація.

Для наступного етапу проєкту в нас уже є список ОСББ, які подали заявки на участь в експерименті зі встановленням баків для компостування – близько 30-ти ЖК.

Тепер хочемо зрозуміти, якою має бути фінансова модель. На відміну від компостерів, у випадку з баками доведеться регулярно їх вивозити. У цьому проєкті нашим партнером стане «Київкомунсервіс», який буде вивозити компост, тобто витрачати гроші на водіїв, бензин, обслуговування машини тощо. Вони готові це робити власним коштом короткий час, а далі мають отримувати за це гроші, і це нормально. Ми всі платимо за вивіз твердого сміття, тож так само має працювати й з органікою.

Тож зараз ведемо перемовини з головами ОСББ про те, яку суму мешканці готові сплачувати за вивезення. На жаль, не всі готові платити за це більше, ніж за вивезення звичайного сміття. Люди порівнюють органіку з твердими побутовими відходами, де ставка 110-150 грн/куб. Люди звикли стільки платити (по суті – інвестувати у забруднення довкілля), тому не готові віддавати більше, хоча сміття із загальних баків просто вивозять на полігон, до того ж великі масштаби здешевшують вивезення. А з компостом потрібно ще працювати, і масштаби значно менші. Тому ми не можемо брати за це 150 гривень, це має бути мінімум 250 грн/куб, а то й більше. Переконати в тому, що це дійсно потрібно, 90 % членів ОСББ, яким байдуже на проблеми довкілля, доволі складно. Але однаково попит є.

Ми також розглядаємо варіант, коли обов’язкової оплати не буде, але всі охочі зможуть добровільно заплатити 50 гривень за користування баком через застосунок за допомогою штрих-коду, нанесеного на ньому. Якщо в кожному будинку буде таких 15–20 людей, це вже точка самоокупності, але питання в тому, чи набереться така кількість добровольців.

Окрім цього, разом з «Агентами змін» ми зараз проводимо дослідження з користувачами: головами ОСББ, супермаркетом, кількома ресторанами та приватною школою (ми думаємо, що зміна культури має починатися з молодого покоління). Наша мета – з’ясувати, які в них проблеми з поводженням з органічними відходами, як вони готові користуватися нашим проєктом і скільки готові за це платити. Отримані результати зможемо використати для того, щоб податися на грант Українського фонду стартапів на альфа-тестування (раніше ми отримали грант на бета-тестування). Але для того, щоб бути успішними на цій фазі, потрібно показати перевірену фінансову модель і чітке розуміння подальшої стратегії.