Третина всієї їжі, вирощеної у світі, іде на смітник. Це близько 1,3 мільярда тонн харчових продуктів щороку. Коли органічні відходи потрапляють на сміттєзвалище, вони гниють і виділяють метан – парниковий газ, що пришвидшує глобальне потепління та спричиняє пожежі на звалищах. Аби зменшити вплив органічного сміття на довкілля, його можна компостувати. І для цього не обов’язково мати приватний будинок.

Співзасновниця 0zero Анна Понікарчук, яка вже понад три роки компостує органічні відходи в себе вдома, розповідає, як налагодити зручне компостування в квартирі та куди далі дівати компост.

Підтримай The Village!

Анна Понікарчук

Співзасновниця 0zero


Навіщо компостувати органіку

У середньому 40–50% усього сміття в нашому відрі – органіка. Звісно, її кількість залежить від того, живете ви в квартирі чи в приватному будинку за містом, готуєте вдома чи їсте в закладах. Велика кількість органічних відходів говорить про те, що ми дозволяємо якимось продуктам пропадати, або забагато купуємо їжі, або так її готуємо, що з’являється чимало залишків. Іноді ми просто викидаємо хорошу їжу, тому що завтра закінчується термін її придатності і вона видається нам непривабливою для споживання.

В умовах України вся органіка з наших смітників відправляється на звалище або на сміттєспалювальний завод. Її ми викидаємо в пластикових пакетах, тож на звалищі накопичується велика кількість пакетів, у яких органіка гниє та починає виділяти метан. Він пришвидшує зміни клімату та є вибухонебезпечним. Саме через органіку горять сміттєзвалища під час високої температури влітку. А коли горить звалище, горить усе, що там є: і пластик, і небезпечні відходи.

Також на звалищі від органіки утворюється рідина, що називається фільтрат. Вона стікає крізь шари сміття й потрапляє в землю. В ідеалі санітарне звалище повинне мати внизу пластиковий захисний шар і систему збору фільтрату, що очищує рідину. Таким способом вона повертається в природу чистішою. Але на наших сміттєзвалищах переважно немає такого шару: все це порвано та знищено, тому фільтрат просто проникає у ґрунтові води разом із небезпечними відходами та мікропластиком. Зрештою все це повертається в нашу екосистему.

У країнах Європи ще до того, як почати допомагати людям сортувати пластик, влаштовують умови для відділення органіки від решти відходів. І хоча компостування органіки більш важливе за сортування інших відходів для переробки, в Україні це не поширено. Навіть люди, які вже сортують сміття, вважають компостування чимось екстремальним.

Так відбувається з кількох причин. По-перше, у нас мало інформації про це. Про те, що відбувається з органічними відходами на сміттєзвалищах мають розповідати ще зі школи. По-друге, у державі не передбачена система роздільного збору органіки. Якби людям сказали, що двічі на тиждень у них від будинку забиратимуть мокрі відходи, збирати їх не було б складно нікому. А якби ще сказали, що за вивезення меншої кількості органіки треба буде менше платити, ми всіляко б намагалися зменшити кількість відходів. Тож усе це має стимулюватися на державному рівні, проте й інформація також має бути доступною.

Як можна компостувати органіку в квартирі

Існує кілька різновидів компостування:

  • Компостер з бокаші – ефективними мікроорганізмами, що виглядають, як порошок з висівок. З їхньою допомогою органіка не гниє, а ферментується, а тому не має неприємного запаху. Це найпростіший і найбільш доступний спосіб компостування в українських реаліях.
  • Електричний компостер – це така собі мініпічка, яка припікає органіку й робить з неї сухий порошок за короткий час – від 6 годин до 1 дня. Мінус у тому, що така річ коштує дорожче, ніж компостер з бокашами та не продається в Україні. Також вона потребує витрат електроенергії. Але плюси в тому, що все відбувається автоматично та швидко, а на виході у вас порошок, якого легше позбутися, ніж компосту, що залишається після бокаші.
  • Вермікомпостер – це компостер з хробаками. Головний його плюс в тому, що на виході ви отримуєте біогумус – добриво, готове до використання. Його можна змішувати із землею й використовувати для посадки домашніх рослин або додавати в ґрунт на городі. Вермікомпостер можна купити в магазині, а можна зробити самостійно з ящиків. Головне, щоб у ньому були окремі поверхи, між якими хробаки зможуть повзати. 

    Цей вид компостування більш «екстремальний», адже за хробаками треба постійно доглядати, перевіряти, чи достатньо їм їжі, чи волога земля. Його варто сприймати як повноцінний догляд за домашньою твариною, яку не можна лишити на місяць вдома й поїхати у відпустку.

Також для органіки використовують подрібнювач їжі, що встановлюється в раковині, – диспоузер. Але він корисний тільки в тому разі, якщо сток виведений на компостну купу біля приватного будинку. Якщо ж подрібнювач встановлений у квартирі, він за фактом просто робить пюре, яке відправляється в каналізацію. Але всі часточки, більші за пісок, виловлюються та зрештою однаково відправляються на звалище, тому такі пристрої ніяк не змінюють ситуацію.

Як налагодити компостування вдома

Найпростіше й найдешевше влаштувати компостування з бокаші. Для цього потрібне спеціальне відро, що має зйомне дно та кран унизу, за допомогою якого можна злити рідину – компостний чай.

Оскільки бокаші – анаеробні мікроорганізми та функціонують без доступу кисню, кришка компостера має бути завжди щільно закрита. Її не бажано відкривати щоразу, коли потрібно викинути чергову шкірку від банана, адже це уповільнює процес компостування. Особисто я спочатку збираю органіку в звичайну миску на кухні протягом одного-двох днів (за цей час неприємний запах не з’являється), а потім відношу все це в компостер, який стоїть на балконі. У моєму компостері зручна силіконова кришка, яку можна привідкрити лише на 20%, щоб закинути нові відходи.


Замість того, щоб відправити сміття гнити на звалище, я зробила добриво

В ідеалі органіку потрібно подрібнювати, адже маленькі шматочки швидше ферментуються, ніж великі, проте я незавжди це роблю. Засипаючи органіку в компостер, потрібно дотримуватися технології: кожен 2–3-сантиметровий шар органіки треба присипати шаром бокаші. Після додавання нової порції органіки її потрібно трохи притиснути. Я для цього використовую звичайну давильницю для картоплі. Це дозволяє вивільнити додаткове місце у відрі для наступної порції органіки. Завдяки тому, що органіка у відрі всихається та з неї стікає компостний чай, вона починає займати менше місця.

Компостний чай потрібно обов’язково зливати раз або двічі на тиждень, але взимку через низьку температуру він утворюється рідше або його взагалі немає. Компостний чай можна використовувати як натуральне добриво для кімнатних рослин. Для цього його треба обов’язково розвести з водою у співвідношенні мінімум 1:10 або 1:20, бо він дуже концентрований і може обпекти коріння рослин. Це класне натуральне добриво, яке зроблене вами безкоштовно. Я використовую його для всіх кімнатних рослин.

Вважаю, що компостувати потрібно в задоволення, тому що, якщо це не подобається, звичка надовго не прийде. Особисто в мене було дуже класне відчуття, коли закопувала компост зі свого першого відра. Розуміла, що замість того, щоб відправити сміття гнити на звалище, я зробила добриво. Це взагалі космос: ти створив щось нове й корисне. Циркулярна економіка прямо в тебе в квартирі. І з цим розумінням набагато легше продовжувати.

Чи можна компостувати в звичайному відрі

Так, можна. Потрібно обов’язково зробити додаткове зйомне дно, у яке буде стікати компостний чай і з якого можна буде час від часу зливати рідину. Також має бути кришка, яка щільно закриває відро й не пропускає в нього повітря.

Ще роки 3–4 тому я саме так і починала компостувати, купили два однакових прозорих відра, які ідеально ставали одне в одне. У верхньому я пробила дірочки цвяхом, щоб крізь них стікала рідина. Щоб дістатися до компостного чаю, потрібно було щоразу виймати верхнє відро, і це було не дуже зручно, але загалом працює. Два відра обійшлися мені десь у 50 гривень, облаштувати все було нескладно. Це хороший варіант для того, щоб спробувати компостування, водночас не витрачати багато грошей.

Чи є неприємний запах

З допомогою бокаш органіка ферментується, а не гниє, а тому не має неприємного гнильного запаху. Особисто для мене запах компосту нормальний. Коли відкриваю відро, мені пахне квашеними овочами, для мене це природний запах. Але знаю, що деякі люди навіть такий запах не сприймають, тому це все індивідуально.


З допомогою бокаш органіка ферментується, а не гниє, а тому не має неприємного гнильного запаху

Органіка може мати неприємний запах, але це залежить від того, що компостувати. Я не складаю туди м’ясні й молочні продукти, бо вдома в нас немає таких залишків їжі, але знаю, що вони можуть закисати та мати специфічний неприємний запах.

Другий вид запаху може з’являтися від самого відра, адже пластик може всмоктувати в себе різні запахи. Зазвичай, так трапляється з дешевими компостними відрами, виготовленими з пластику низької якості, який сам може мати запах і більше всмоктувати в себе від органіки, і потім нічим не можна вимити. Тому краще обирати якісне відро для компостування.

У компостері органіка стає м’якшою, може покритися білим грибком, з неї стікає рідина, вона зменшується в розмірі. На вигляд це не троянди й не цукерки, але мені з цим нормально, не можу сказати, що це бридко.

Що не можна кидати в компостер

  • рідини: воду, лимонади, соки, йогурти
  • залишки приготовленої
    й жирної їжі
  • кістки від м’яса та риби
  • фекалії домашніх тварин
  • жири та олії

Залишки м’яса та риби за технологією кидати в компостер можна, але я не раджу цього робити, тому що від тваринних продуктів може утворюватися різкий неприємний запах.

У компостер можна викидати паперові серветки, але так, щоб їх було небагато. Тобто заповнити компостер серветками – це не ок, а кинути 1–2 серветки раз на кілька днів – це нормально.

Скільки наповнюється відро

Зазвичай, моє відро на 16 л наповнюється півтора-два місяці, узимку його вмісту вистачає на 3 місяці. Але це все індивідуально, бо хтось має мінімум органічних залишків, а хтось їсть умовно одні грейпфрути.

Однієї упаковки бокаші вистачає на рік, а зберігати їх можна скільки завгодно.

Що далі робити з компостом

За технологією, коли відро наповнюється до кінця, йому треба дати настоятися два тижні, а потім компост закопати в землю. Але для цього треба мати друге відро на ці два тижні. Оскільки в мене лише одне відро, не чекаю два тижні, а просто йду й закопую компост одразу. Нічого страшного в цьому немає, адже процес ферментування далі продовжиться в ґрунті й до нього додатково приєднаються хробаки та мурашки.

Головне питання, куди закопувати. Я живу в багатоквартирному будинку, і біля нас є ділянка, де вирощують квіти й дерева. Тому просто домовилася з нашим двірником, сказала, що маю безкоштовне якісне добриво та можу закопувати його біля рослин у нашому дворі. І він зрадів. Можна було б сказати: «Знаєте, у мене є відходи, які дивно виглядають і пахнуть. Можна я тут закопаю? – і отримати відповідь: – Ви що, здуріли? Звичайно, не можна». Але якщо пояснити, що це безкоштовне добриво, люди більш привітно до цього ставляться. Тож я розподіляю компост під деревами та квітами, але коли мені лінь, взагалі відходжу від дому до полянки, знаходжу ділянку землі без трави, рию одну яму й у неї закопую компост.

Іноді люди не розуміють, що я роблю та запитують, чи не викопую дерева. Але коли пояснюю, що закопую добриво, і вони одразу змінюють свою думку.

Якщо ви не знаєте, до кого звернутися з цього питання, то це хороший привід познайомитися з людьми, які живуть і доглядають за вашим будинком. Часто ми не знаємо навіть сусідів зі свого поверху, тож це можливість познайомитися й почати будувати зв’язки з ком’юніті свого будинку чи просто познайомитися з консьєржем, охоронцем або бабусею з вашого під’їзду (бабусі завжди все знають).

Якщо у вас є знайомі або родичі, у яких є дача, можна домовитися з ними й віддавати відро із собою. Також можна пошукати групу в фейсбуці або вайбері, де об’єднуються люди, які живуть у приватному секторі або займаються фермерством, і написати, що у вас є безкоштовне добриво. Також я знаю, що є компанії, які доставляють зелень та овочі зі своїх теплиць або грядок, і вони можуть забрати у вас органіку. В будь-якому випадку все зав'язано на спілкуванні з людьми.

Фото: Neil Bennett