ЕкоНе паніка, а здоровий глузд. Чому карантин – можливість навчитися жити екологічно

Через введення карантину, зупинку виробництв і транспортного сполучення у деяких країнах повітря стає значно чистішим, а в ЗМІ з’являються новини про те, що дикі тварини повертаються до міст. Проте зміна нашого способу життя та споживання не так однозначно впливає на довкілля. Обмеження на використання одноразового пластику скасовують, а в деяких містах багаторазові торби та чашки навіть потрапляють під заборону.

Розбираємося, як пов’язані карантин і довкілля, чи варто боятися багаторазового у період пандемії, чому зміни клімату та брудне повітря не менш небезпечні для людства, ніж вірус, і чому цей період – можливість навчитися жити більш екологічно.

Чи є зв’язок між поширенням коронавірусу та втручанням людини в природні екосистеми?

Юлія: Чітко простежується зв’язок між втручанням людини у природні екосистеми та поширенням нових інфекцій. Більшість останніх епідемій розпочалися з контакту людини з дикими тваринами й передачі збудника хвороби через слину або кров. Згадаймо ВІЛ/СНІД (шимпанзе), лихоманку Ебола (кажани або мавпи) та гарячку Західного Нілу (птахи, переносник москіт), коронавірус SARS (кажани, переносник цивета), хворобу Лайма (кліщі). До них належать і сумнозвісні епідемії бубонної чуми (гризуни, переносник блоха) та грип-іспанка (птахи).

Що глибше людство занурюється у найвіддаленіші куточки живої природи, полюючи та витісняючи тамтешніх мешканців, то більше наражається на нові й нові інфекції. Зі змінами клімату цей ризик ще більше зростає, адже тепліший клімат означає, що переносники та збудники хвороб зможуть розповсюджуватись на нові території, де раніше вони не виживали. Найперше це стосується малярії, адже малярійні комарі живуть саме у вологому теплому кліматі.

Нам варто було б запровадити карантинний режим щодо лісів і океанів: не наближатись без крайньої потреби, не руйнувати їх.

Як поширення коронавірусу і запровадження карантину в країнах вплинули на стан довкілля?

Юлія: Усі ми могли бачити новини про покращення стану довкілля внаслідок епідемії коронавірусу. Заводи не працюють, люди більше лишаються вдома, тому щоденний тиск на довкілля зменшується. Медіа поширюють інформацію про три основні тенденції: чистіше повітря, заборону на торгівлю екзотичними тваринами й появу диких тварин у містах. Але не всі з цих новин правдиві.

Повітря стає чистішим. Справді відбувається місцеве зменшення викидів забруднювальних речовин у повітря. Це видно з даних, отриманих з космічних супутників NASA та Європейської космічної агенції. Так, у Китаї внаслідок жорсткого карантину концентрація забрудника NO2 у повітрі впала на 37%, а парникових газів, таких як СО2, – на 25%. Оскільки китайська промисловість відповідальна за велику частку глобального забруднення, то таке зменшення відчутне для всього світу. Експерти кажуть, що це найшвидше зниження викидів, яке вони бачили.

Схожу ситуацію щодо NO2 спостерігають і на півночі Італії, а також в іспанських містах Мадриді та Барселоні. Це місця, де введено так званий локдаун: закриті підприємства, не ходить транспорт, людям наказано залишатись вдома. Якщо подібні заходи буде запроваджено в Києві, ми теж зможемо помітити ці явища. Уже повідомляли, що навіть після введення часткового карантину 12 березня рівень забруднення повітря в центрі міста впав до «помірного» і «доброго», за показами датчиків.

Окрім того, викиди на рівні планети зменшились через обмеження пасажирських перельотів. Це теж суттєво для очищення повітря.

Зменшення забруднення важливе, бо це означає, що, по-перше, менше людей захворіє і помре через хвороби органів дихання. За першими оцінками, зменшення викидів у Китаї вже потенційно врятувало 77 000 життів, а це у 20 разів більше, ніж померло в цій країні від коронавірусу. По-друге, викиди парникових газів посилюють глобальні зміни клімату. Якщо скоротити викиди, опосередковано зменшаться ризики стихійних лих та епідемій, які є наслідками кліматичних змін.

Торгівля екзотичними тваринами тимчасово заборонена. Коли стало відомо, що новий вірус ймовірно розповсюдився із ринку риби та диких тварин в Ухані, китайська влада наклала тимчасову заборону на торгівлю наземними тваринами дикої природи, що мають особливу екологічну, наукову чи соціальну цінність. Зважаючи на те, що для китайців споживання в їжу диких тигрів, павичів, змій, кажанів, дикобразів та інших тварин є частиною культури й народної медицини, це важливий крок. Якщо заборона стане постійною, це зможе не тільки захистити рідкісні види, а й не допустити передачі нових хвороб від тварин до людей. Інші країни мають наслідувати приклад Китаю і відмовитись від полювання і ненаукового розведення диких тварин.

Проте більшість новин про появу диких тварин у містах – це фейки. Інформація про появу дельфінів і лебедів у Венеції чи слонів у Китаї виявилася неправдивою. Дельфінів насправді сфотографували в іншому регіоні Італії – Сардинії, за сотні кілометрів від Венеції. А лебеді – це звичайна картина у каналі острова Бурано, що входить до складу Венеції. Вони нікуди не зникали. Мабуть, людям настільки приємно читати позитивні новини про тварин, що вони не витрачають час на перевірку інформації. Тим паче, що фейки про відновлення природи розтиражували навіть великі медіа.

Більшість новин про появу диких тварин у містах – це фейки

Поступове відновлення екосистем справді може відбуватись у покинутих містах, але це займає десятиліття, а не тижні. Порівняйте із Прип’яттю, що повільно заростає деревами та де регулярно помічають лосів, оленів, вовків, лисиць та інших тварин. Загалом диким тваринам набагато краще там, де вони живуть – тобто в природі. Ця ситуація нагадує нам, що важливо охороняти ліси, степи, річки та моря. А не очікувати, що тварини житимуть у містах, де для них повно небезпек.

Гарною новиною є те, що уряди країн вчаться швидко і рішуче реагувати на глобальні виклики. Буде логічно, якщо цей досвід вони використають і для боротьби зі змінами клімату, а саме відмовляться від використання вугілля, нафти та газу, як того вимагає наука.

Чи є шанс, що позитивна тенденція зберігатиметься після завершення карантину?

Юлія: Поки що поліпшення, яке ми спостерігаємо, є радше тимчасовим. Викиди в повітря, ймовірно, швидко повернуться до передкарантинного рівня, щойно промисловість знову запрацює. Це підтверджують дані з минулих економічних криз, зокрема кризи 2008 року. Тоді викиди навіть зросли, оскільки економіка прагнула надолужити втрачені можливості. Це явище отримало спеціальний термін – «помста забруднення» (revenge pollution). Заборону на поїдання екзотичних тварин теж, найімовірніше, скасують, або ж ринок піде в тінь.

Є й інший ризик. Кризи на кшталт епідемій та економічний спад відвертають увагу від глобальних екологічних проблем. Прихильникам поновної енергетики та свідомого споживання потрібно буде докласти ще більших зусиль, щоб не допустити відкочування суспільства назад до брудних технологій. Щоб отримати фінансування та народну підтримку, вони матимуть наочно показати, як зміни клімату пов’язані із сьогоднішніми проблемами. А також, як перетворити кризу на можливості – для чистішого повітря і води, справедливішого суспільства.

Сповільнення економічної діяльності внаслідок епідемії – це серйозний виклик для охорони довкілля. Але й це можливість. Після рецесії та зниження викидів зазвичай настає швидке зростання. Держави посилено інвестують у великі виробничі та інфраструктурні проєкти, щоб швидко створити робочі місця та вийти з кризи. Зараз надзвичайно важливо, щоб ці інвестиції відбувалися за принципами сталого розвитку. Не можна допустити, щоб будували нові вугільні ТЕЦ, заводи з виробництва одноразового пластику, розробляли нові родовища нафти. Це б прирекло нас ще на 20-50 років викидів парникових газів до атмосфери.

Натомість екологічно збалансовані проєкти, як-от поновна енергетика та стале сільське і лісове господарство, не тільки зменшують шкоду для довкілля, а й створюють більше робочих місць.

Уже відомо, що Південна Корея, за нею і ЄС розробляють план зелених економічних стимулів для виходу з кризи. ООН закликає інші країни переконатися, що їхні посткризові інвестиції є дружніми до клімату. Україна має наслідувати цей приклад, створюючи екологічні та економічні плани виходу з рецесії вже зараз. Зокрема, важливо підтримувати зелений бізнес і переорієнтовувати брудне виробництво.

І це стосується не тільки викидів. Епідемія знову показує, що будь-яка криза найбільше вражає бідних, літніх людей і хворих. Тому плани економічного розвитку мають містити соціальну справедливість – захист і допомогу всім, хто цього потребує.

Які негативні наслідки для довкілля принесла пандемія?

Анастасія: Під час пандемії утворюється величезна кількість відходів. Деякі з них є необхідними, коли йдеться про порятунок людських життів.

Також з погляду екології негативно вплине на довкілля скасування заборони використання одноразових поліетиленових пакетів у деяких містах світу. Наприклад, у Кенті (Великобританії), де заборона лише почала діяти 1 березня цього року. А в деяких містах, зокрема в Нью-Гемпширі (США), навіть було заборонено використання багаторазових торб, щоб уникнути поширення захворювання. З’являються рекомендації купувати воду в одноразовому пластику замість того, щоб пити її з крана (у містах, де вода для цього придатна – ред.). Тут важливо зазначити, що одноразові пакети та пляшки не є стерильними. Ви можете контролювати, хто торкається ваших багаторазових речей, натомість ви не можете перевірити цього у випадку з одноразовими речами.

Крім того, компанія Starbucks оголосила про тимчасове припинення використання особистих чашок і багаторазового посуду для напоїв у своїх закладах. Майже одразу до них приєднались американські мережі Dunkin’ Donuts та McDonald’s.

Дуже важливо під час ухвалення рішень керуватися не панікою, а здоровим глуздом. Використання одноразового пластику є небезпечним і для здоров’я, проте наслідки є більш довготерміновими, тому не так лякають. Зокрема, тисячі хімічних речовин, застосування яких майже не регулюють, негативно впливають на нашу ендокринну систему.

Що стосується агресивних засобів для дезінфекції, то вони теж можуть завдавати шкоди, якщо використовувати їх регулярно і надмірно. Так можна пересушити шкіру рук, відкривши дорогу до інфекційного зараження. Тому треба знайти золоту середину між обприскуванням себе з голови до ніг і миттям рук з милом. До прикладу, є рецепти не менш дієвих, проте більш поблажливих до шкіри засобів для дезінфекції рук та дому.

Важливо обирати засоби, що є безпечними для довкілля – безфосфатні та екологічно сертифіковані.

Як вести екологічно дружній спосіб життя під час карантину та після нього?

Анастасія: Коли пандемія коронавірусу скінчиться, то такі екологічні проблеми, як зміна клімату та забруднення пластиком, залишаться. Так само залишиться стиль життя zero waste, який продовжуватиме набирати популярності. Коронавірус змінить наші життя, проте не змінить базових цінностей: це турбота про своє здоров‘я, про близьких і довкілля.

Для деяких людей період карантину може спрацювати як «перемикач», що змінить їхнє ставлення до процесів, які відбуваються навколо нас. Свого часу таким «перемикачем» для багатьох активістів стала Революція гідності 2014 року. На жаль, здебільшого такі події є досить трагічними. Дуже важливо, щоб після повернення до буденного життя ми не забули про нагальні проблеми, що мають довгострокові наслідки, серед них екологічні.

У цей важкий для всього світу час найкраще, що ми можемо зробити, – це лишатися вдома, підтримувати інших людей і переглянути свої звички.