Великі та маленькі екогероїДержави, що найменше шкодять планеті

Швеція

Як можна опалювати будинок теплом людського тіла?

Наразі понад 50% енергії у Швеції – з поновних джерел. І це найвищий показник у Євросоюзі. Альтернативні джерела енергії застосовують і в міському будівництві. Теплову енергію від людського тіла чи електричних приладів використовують так звані «пасивні» будинки.

Наприклад, на Центральному вокзалі Стокгольма створили геотермальну систему: щодня вокзалом користується 250 000 пасажирів і тепло їхніх тіл обігріває офісний комплекс Kungsbrohuset, що розташований поруч. Охолоджують Kungsbrohuset завдяки воді з озера неподалік.

Також на будинках можна часто побачити зелені стіни-очисники, а на дахах ділянки з міськими фермами. Такими створюють цілі житлові комплекси та райони, наприклад, у Мальме чи Стокгольмі.

Як людей мотивують сортувати та переробляти сміття?

99% сміття країна переробляє. 85% усіх алюмінієвих бляшанок і ПЕТ-пляшок утилізують, одна людина здає 180 пляшок на рік. Сортувати сміття у Швеції зручно, адже підземні сміттєпроводи розташовані не далі ніж на відстані 300 метрів від кожного будинку.

52% сміття перетворюють на енергію, а 47% переробляють і використовують повторно. Завдяки цьому викиди парникових газів скоротилися на 70%.

За утилізацію шведи отримують ваучери на знижки у супермаркетах, а також можуть використовувати тепло від сміття для опалення свого будинку – таких по всій країні є мільйон. Частину попелу використовують для будівництва доріг. Біогаз від харчових відходів – як біопаливо для громадського транспорту. Крім того, Швеція переробляє і чуже сміття, отримуючи за це додаткові 100 мільйонів доларів до бюджету від Великої Британії, Норвегії, Ірландії та інших країн.

Як захистити природу на острові, який мало не знищили колонізатори?

Маврикій – це гористий вулканічний острів, оточений кораловими рифами, лагунами, лиманами, вкритий мангровими заростями, лісами й болотами. Зникнення цих унікальних екосистем – головна проблема країни. У минулому європейські колоністи повністю знищили птахів додо, значно зменшили популяції яванських оленів, рожевих голубів. Звичну рослинність витісняють завезені гуави та евкаліпти.

Сьогодні на острові лишилося тільки 2% від колишньої площі лісів. Через глобальне потепління почастішали повені й посухи. Щоб уберегти природу, створюють національні парки – наприклад, «Чорні річкові ущелини», що охоплює найбільш рідкісні види острова. Частина території острова входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, а Фонд дикої природи Маврикію розвиває екотуризм.

Сингапур

Як Сингапур перетворили на «місто-сад»?

У Міністерстві національного розвитку виник департамент, що спеціалізувався на зелених насадженнях, а 1971 року в країні вперше провели День висадки дерев – тепер це щорічна традиція.

Спершу корови їли насадження, місцеві ходили по газонах і крали дерева, але згодом їх від цього відучили. Сьогодні майже половина території країни покрита садами та національними парками. Сингапур називають містом-садом, і це офіційно одна з найважливіших стратегій розвитку. Один з основних пунктів – забудовник мусить висадити стільки дерев, скільки постраждало в результаті робіт.

На екологію впливає і відсутність транспорту – тільки 10% сингапурців мають автомобілі. Авто дорого купувати через мито і високу вартість дозволу, а всі міські парковки й дороги до ділових центрів у годину пік платні.

Що робити зі сміттям, якщо для нього бракує місця?

60% сміття в країні переробляють, 38% спалюють, а решту 2% перетворюють на острів Семакау, насипаний у 1999 році. Це було єдиним способом утилізувати сміття у такій малій країні – тепер острів повністю засаджений деревами й травами, а спеціальна моніторингова служба контролює стан екосистеми.

Як екологічність стала впізнаваною?

Головний символ Сингапуру – штучні дерева парку «Сади біля затоки». Це 101 гектар намитої землі, перетворений на міський простір. Тут «висадили» штучні дерева заввишки 25 і 50 метрів, що регулюють температуру повітря. «Листям» слугують сонячні батареї, а «стовбуром» у спеціальні резервуари стікає дощова вода.

Словенія

Як громада отримує користь від туризму?

Площа Словенії – трохи більше як 20 тисяч км2 (приблизно як Черкаська область). Майже 60% вкривають ліси, а загалом у країні понад 40 національних парків і заповідників, де оберігають майже 20 000 видів рослин і тварин. Туристи мають доступ до цих територій завдяки мережі пішохідних стежок. Кошти від туристичного податку отримує місцева влада, тож громади можуть інвестувати в зелену енергетику чи велосипедні маршрути.

Як у країні розв’язують проблему зі сміттям?

Центр поводження з відходами у Любляні – один з найсучасніших і найбільших у Європі. Щороку через нього проходить понад 170 000 тонн відходів. До 98% сміття переробляють або перетворюють на біопаливо чи компост. Щоправда, в інших містах і регіонах ситуація дещо гірша, тож загалом у Словенії переробляють 58% відходів, водночас середній показник у Євросоюзі 28%. Це досягають завдяки домашньому компостуванню, а якщо це неможливо – збирають біовідходи за методом «від дверей до дверей».

Стати екогероєм може кожен –
і людина, і організація

Як МХП робить свою діяльність більш екологічною?