Як українські бізнеси та громади піклуються про довкілля: 4 кейси

Якби історія Землі була добою, нашій планеті залишилося б існувати дві хвилини. Найбільше пришвидшує хід годинної стрілки глобальне потепління. Проблема планетарного масштабу, але ще є надія, що разом ми зможемо врятувати Землю – маленькими кроками та спільними зусиллями.

The Village Україна разом з МХП у рамках серії «Великі та маленькі екогерої» розповідає про українські проєкти, які зробили ековідповідальність однією зі своїх місій.

Shankara Food
кафе, Київ

Стася Міронова, співзасновниця

Що роблять:

Що роблять:

??вегетаріанська кухня

??співпрацюють з локальними виробниками сезонних продуктів

??повторно використовують посуд і меблі

Як:

Кілька років тому ми з другом шеф-кухарем зрозуміли, що не маємо класного місця, де можна з’їсти фалафель і випити пива. Тож ми вирішили створити його самостійно: спершу були тільки на фестивалях, але швидко зрозуміли, що можемо більше, і перейшли в ресторанний формат.

У нас не було грошей, тому для інтер’єру використовували те, що іншим було непотрібно: столи, стільці, посуд. Скатертини я купувала на барахолках, а ось барні стільці ми знайти не змогли, тож довелося взяти нові.

Наша фішка – сезонні локальні продукти. Влітку меню змінювалося мало не щотижня. Кухарі самостійно обирають продукти на ринках, за три роки ми вже маємо власних постачальників, яких добре знаємо. Крім того, у нас алкоголь домашній. Ми самі виготовляємо наливки, а джин, ром і бренді купуємо в локальних виробників.

Кількість гостей залежить від сезону: щойно настають холоди, їх помітно меншає, тому зараз будуть трохи скрутні часи. Насправді я три роки не отримую зарплати. Думаю, якщо додати рекламу, справи підуть краще – я нарешті доросла до цього розуміння.

Чому:

Узагалі я білоруска. До приїзду в Україну чотири місяці жила з друзями у сквоті в Барселоні. На першому поверсі мешкали панки, на другому – хіпі, і я з ними. Коли приїхала, тут були голі стіни, але вже за кілька місяців чудово умеблювала кімнату.

Я не могла працювати, адже не є громадянкою Євросоюзу, тож була фріганкою (використовувала речі та продукти, які знаходила на смітнику – ред.). Ми збирали свіжу й запаковану їжу на смітниках. Там було все: від шоколадних кроликів до блендерів.

За час життя у Барселоні я змінила ставлення до сміття. Тож ми й у Shankara його сортуємо: пластик у спеціальні контейнери, скло віддаємо людям, які здають його за гроші, а органіки в нас майже немає. Але ми однаково плануємо зробити компостер, щоб мати добриво для власного городу на даху, де вирощуємо духмяні трави.

Для мене наш заклад – це храм історій. Тут кожна річ має минуле і з чимось пов’язана. Ми запускалися в такому форматі, бо не мали вибору. Але потім я зрозуміла, що не хочу змінювати ідею закладу. Я сподіваюся, що це впливає на людей, адже це екологічно. Починати треба із себе.

Zero-waste крамниця «Комірка», Львів

Михайло Дяків, співзасновник

Що роблять:

Що роблять:

??екотовари без пакування: харчі та предмети побуту

??використовують багаторазову тару

??пропагують здорове харчування

Як:

У нас можна придбати товари на вагу і без пакування – це перша схожа офлайн-крамниця у Львові. Складно було знайти партнерів, адже часто продукти фасують на виробництві у пластик і не готові це змінювати, якщо ви не купуєте їх у великому обсязі. Але ми маємо кілька історій, коли виробники йшли нам назустріч і приставали на наші умови. Хоча від частини продукції ми свідомо відмовляємося, бо її доставляють у пластику.

Потрібен час, щоб змінити власні звички, але покупцям ця ідея подобається. Гадаю, для наших клієнтів такий формат точно вигідний. Адже вони можуть взяти потрібну кількість продуктів і не викидати зайве. Також у нас можна придбати екопакування, а потім повернути його й отримати кошти назад. Крім того, ми надаємо знижки всім, хто приходить зі своїми баночками та екоторбинками.

Ми відкрилися нещодавно, тому поки складно говорити, чи це приносить нам вигоду. Але за цей час до нас звернулося стільки класних людей, що ми віримо: з їхньою підтримкою все вдасться.

Чому:

Крамницю ми відкрили удвох з другом – навіть двома сім’ями, адже дружини нам допомагають. У наших родинах по двоє маленьких дітей, їхнє народження стало однією з головних причин замислитися про здоров'я та екологію. Гуляючи з дітьми влітку, ми думали над якимось бізнес-проєктом, тоді й вигадали цей формат. Погуглили і зрозуміли, що в Європі схожих крамниць уже багато. Це надихнуло нас.

Кілька років тому Львів пережив сміттєву блокаду (місто не мало куди вивезти сміття, і за кілька місяців його накопилося кілька тисяч тонн – ред.). Гадаю, всі пам’ятають фото того періоду, але бачити це біля власного будинку – ще те задоволення. Та саме це стало найкращим щепленням проти нагромадження зайвого сміття. З того часу у Львові з’явилося кілька ініціатив, що пропагують zero-waste і сортування відходів.

А ще нас дістали кульочки, які видають у супермаркетах і магазинах. Ми розуміємо, що однією крамницею не змінимо світ, та й не ставимо такої мети. Принаймні ми покажемо, що не пакувати все у пластик чи поліетилен – це нормально. Наша ідея – дбати не лише про себе, а й про природу.

Сміття так багато, що воно утворює цілі острови, а озонові діри легко покривають країну.

Вгадайте,

якого масштабу сягають стихійні лиха та наслідки людської байдужості до природи


    
        Площа пожежі в Сибіру
    
    
        Велика тихоокеанська сміттєва пляма
    
    
        Ісландський льодовик Okjökull
    
    
        Все сміття України
    
    
        Тонни сміття на людину в Канаді

ТАПНІТЬ ПО ЗОБРАЖЕННЮ, щоб побачити
масштаб стихійного лиха

Наведіть на зображення, щоб побачити
масштаб стихійного лиха

Веселівська об’єднана територіальна громада, Запорізька область

Сергій Кутьєв,
проєктний менеджер

Що роблять:

Що роблять:

??сонячна електростанція

??сонячні панелі на водонапірній станції

??мобільна лінія сортування сміття

Як:

Усе почалося з того, що місцевий підприємець відкрив на території нашої громади сонячну електростанцію. Це була приватна ініціатива, але ми використали його досвід для оновлення комунального господарства. У нас посушливий клімат, підземні води залягають глибоко (400 метрів), тож вартість підняття води зі свердловини постійно зростала. Завдяки енергії сонячних панелей ми розраховуємо знизити вартість на 40-50%, а на зекономлені кошти модернізувати обладнання і, можливо, підвищити зарплати працівникам.

Також ми встановили сонячну електростанцію, щоб скоротити викид парникових газів. А ще спільно з USAID підготували проєкт мобільної сортувальної лінії. До нашої громади належить одне село і вісім селищ, і майже скрізь є несанкціоновані сміттєзвалища. Мобільна лінія дасть змогу їх ліквідувати. Це своєрідна інновація – лінію на наше замовлення створили в Полтаві.

Лінія пройшла тестування і сьогодні на стадії удосконалення: під час створення ми орієнтувалися на міське сміття, а сільське є більш вологим. Крім того, плануємо закупити контейнери для сортування у школи та дитсадки, щоб змалку привчати до цього дітей.

Чому:

Наша громада підписала міжнародну Угоду мерів, яка зобов’язує до 2020 року скоротити викиди СО2 щонайменше на 20%. Та й закон про відходи спонукав замислитися над проблемою.

Веселівська громада працює у різних напрямах, але в процесі роботи ми помічаємо необхідність екологічних проєктів. У нас прогресивна команда, на яку вплинули поїздки до Європи й тамтешній досвід.

Найважливіше, що ми порушуємо важливі питання і люди замислюються про екологію. Наприклад, ми в кабінеті почали сортувати сміття, знаємо, що й інші в побуті це роблять. Це дбайливе ставлення до природи та ефективне використання ресурсів. Ми повинні ставитися до природи відповідально, адже ніхто, крім нас, не попіклується про планету.

Шоурум екотоварів OZERO, Київ

Анна Понікарчук, співзнасновниця

Що роблять:

Що роблять:

??шоурум zero waste товарів (засоби гігієни, косметика, речі домашнього вжитку)

??лекції про нуль відходів у компаніях, школах і дитсадках

??переклад книги «Дім нуль відходів»

Як:

Ми починали як лектори на екологічну тематику. Щоб займатися цим повноцінно, треба на щось жити – це стало першою причиною для створення бізнесу. Крім того, ми зрозуміли, що розповідаємо про екоторбинки або соломинки, а люди не знають, де це купити.

Тож вирішили створити онлайн-магазин. Ми ретельно обираємо постачальників. Це займає багато часу, але результат вартий того: практично всі товари ми отримуємо без пластику, клейкої стрічки, а коробки та пакувальний папір використовуємо повторно.

Крім того, наша команда заснувала громадську організацію «О.ЗЕРО» і спільно з двома іншими ГО з Харкова та Львова утворили «Український альянс Нуль відходів». Ця громадська спілка представляє Україну в організації Zero-waste Europe, тому ми маємо доступ до найкращих і найгірших світових практик – щоб не повторювати помилок інших і рухатися в правильному напрямку.

Чому:

Ми зрозуміли, що багато людей не знає про те, що сміття можна уникнути. Це руйнує наше життя, майбутнє наших дітей, людство вже майже досягнуло точки неповернення. Хто, якщо не ми?

Є інформаційна бульбашка, що створює ілюзію, ніби всі знають про zero waste. Та варто вийти на вулицю, як помічаєш людей, що навіть не встигають задуматися про сміття і мають інші турботи. Наша мета – надихнути інших продукувати менше сміття. Ми бачимо, як зростає кількість слухачів на лекціях і покупців у шоурумі. Разом з видавництвом «Рідна мова» ми випустили вже чотири наклади книги «Дім нуль відходів». Серед наших клієнтів є і студенти, і власники великих компаній. Тож ідея поширюється серед різних прошарків, і я вірю, що у zero waste є майбутнє.

Навіть одна бамбукова зубна щітка виконує просвітницьку функцію. У вас вдома її можуть побачити родичі та друзі, що дізнаються більше про цей рух, і, можливо, парадигма їхнього світосприйняття зміниться.

Стати екогероєм може кожен –
і людина, і організація

Які екоактивності втілюють у МХП?

На виробничих потужностях МХП використовують поновні джерела енергії – наприклад, біогазові станції (одна на 5,5 МВт, друга – на 24 МВт, уже запущено першу чергу на 12 МВт) і пілотні сонячні панелі.

Компанія встановлює баки для сортування сміття, щорічно висаджує дерева, організовує екофестивалі (за 2019 рік влаштувала понад 10 екофестивалів) і проводить інформаційні кампанії щодо важливості піклування про природу (в 14 областях країни).

Створення «зеленого офісу» – співробітники холдингу сортують сміття, відправляють його на переробку і використовують багаторазову тару (понад 28 тисяч співробітників).