Для своїхПутівник Європою від українців, які живуть за кордоном (Частина 1)
Відпочити «як свій» у Лісабоні, Копенгагені, Будапешті
Підготовка до подорожі за кордон — це квест з купівлі квитків, пошуку житла, вибору нетипових музеїв та закладів із тисячі туристичних маршрутів. Часто подорож триває не більше 5-7 днів, а хочеться встигнути пізнати нове місто, як своє. Для цього The Village Україна разом з туристичним пошуковиком Momondo підготували путівники європейськими містами «Для своїх».
У першому матеріалі українці, які тривалий час живуть за кордоном, розповідають, куди піти, що купити та де поїсти у Лісабоні, Копенгагені та Будапешті.
Лісабон, Португалія
Дар’я Росюк працювала у київському відеопродакшені, а потім поїхала на два місяці на португальську органічну ферму. Там вона закохалась у природу, місцевих жителів та океанічні пейзажі. Влітку 2015 року Дар’я остаточно переїхала до Лісабону і тепер живе там, поєднуючи організацію зйомок реклами з викладанням йоги.
Де поїсти у Лісабоні
Обрати один улюблений заклад у місті неможливо. У Лісабоні майже на кожному кроці є щось смачненьке. Коли хочеться простої їжі за невеликі гроші, ми йдемо з друзями в улюблену ташку Brasilia.
Знаходиться наша улюблена ташка на площі Duque da Terceira на розі рожевого будинку. Там є де розгулятися і м’ясоїдам і тим, хто приїхав їсти рибу та морепродукти. Для закуски можна взяти обсмажені креветки з часником та амейжуаш — морські ракушки. Дораду, сібас або інший вилов дня — як основну страву. Для прихильників чогось цікавішого — курячі шлуночки в смачнющому томатному соусі і, звісно, фірмовий каракойш — маленькі равлики в пікантному соусі.
Ташками в Португалії називають типові кафе з португальською їжею. Це яскраво освітлене приміщення з простими металевими (рідше дерев’яними) столиками, які покривають квадратним листом цупкого паперу. На стінах — звичайний кахель і мінімум декорацій. Подача страв така ж проста — на металевих тарілках.
Коли заглянете до Brasilia, обов’язково передайте привіт усміхненому Вілсону
Ця ташка існує вже 57 років, сюди дуже люблять приходити місцеві, які живуть та працюють поруч. Коли заглянете туди, обов’язково передайте привіт усміхненому та ввічливому Вілсону. Молодий бразилієць працює там майже 4 роки і завжди радий сяйнути знанням пари фраз російською.
Де випити кави
З кавою у Лісабоні складна історія. Самі португальці жити без кави не можуть, сильно її вихваляють і п’ють по 3-4 горнятка на день. Але не можу погодитись, що кава, яку подають у місцевих кав’ярнях за ціною 60-80 євроцентів, — це смачно. Ситуацію рятують такі місця, як Fabrica de Coffee Roasters. Із назви ясно, що там самостійно обсмажують зерна. Працюють з арабікою, яку купують напряму від виробників в Ефіопії, Кенії, Бразилії та Гватемали. Крім класики, є фільтр-кава, холодна кава і можливість взяти каву з собою. Побачити самих португальців, які п’ють каву на ходу неможливо — це не в їхній культурі.
Перша кав’ярня Fabrica de Coffee Roasters (Rua das Portas de Santo Antão, 136) розташована поруч з місцевою пам’яткою — фунікулером Lavra, а нещодавно відкрилась друга кав’ярня мережі — на тихій вуличці з красивою назвою вулиця Квітів (Rua das Flores, 63).
Побачити португальців, які п’ють каву на ходу, неможливо — це не в їхній культурі
Що і де купити, аби привезти з собою
Якщо любите вінтаж, антикваріат та хендмейд, то більш спокійною альтернативою відомому блошиному ринку Feira da Ladra стане вулиця Сан Бенто (Rua do Sao Bento). Все найцікавіше починається приблизно з середини вулиці. Тут і меблі, і предмети інтер’єру, і різні дрібниці — металеві статуетки, фарфор, кераміка, кроше.
Для тих, кому антикваріат не цікавий, на вулиці є кілька магазинів з виробами місцевих дизайнерів — прикрасами та предметами інтер’єру. Рухаючись вузькою вулицею вниз, на південь, переходьте дорогу то на одну, то на іншу сторону, щоб не пропустити жодної крамниці.
На тій же вулиці знаходиться білосніжна будівля парламенту Португалії — АСАМБЛЕЯ ДА РЕПУБЛІКА. Візьміть пару кульок морозива із джелатерії Nannarella, що знаходиться поруч за адресою Rua Nova da Piedade 64, і перепочиньте від закупів у сквері біля парламенту.
Що обов’язково потрібно зробити
У Лісабоні обов’язково потрібно покататись на велосипеді. Беріть двоколісного в Lisbon Bike Rentals у симпатичного Родрігу і одразу виїжджайте на набережну. Велодоріжка довжиною в 6 кілометрів почнеться одразу після річкового вокзалу, звідки плавають катери через Тежу.
Велодоріжка пролягає спочатку через індустріальну зону і порт, а потім виводить до яхтклубу з ресторанами, що знаходяться одразу під «Мостом 25 квітня». Їдьте далі, щоб побачити найкрасивіші пейзажі ріки Тежу, білосніжну будівлю нового Музею архітектури, технологій і дизайну, колишню ТЕЦ з червоної цегли (зараз це музей електрики).
Через 6 кілометрів ви опинитесь в Белені — історичному районі Лісабону, про який написано в усіх путівниках по місту. Не зупиняйтесь на пам’ятнику першовідкривачам та беленській вежі. Це головні точки інтересу більшості туристів, а ви на своєму двоколісному рухайтесь далі, доки не доїдете до ще одного білосніжного будинку. Це Центр вивчення невідомого, заснований португальським меценатом Шампалімо.
Науково-дослідницький центр Шампалімо спеціалізується на дослідженнях в області нейрології, онкології, кардіології. А сама будівля виглядає дуже круто і сучасно — якщо дивитися з води, то вона має форму величезного лайнера. З оглядового майданчика цього центру — найкращий вид на захід сонця. Ніяких дахів, ніяких перешкод — тільки сонце, що йде за океан. І майже нікого поруч.
Яку фразу португальською потрібно вивчити
Фраза, яку можна використовувати щовечора або навіть вдень, — Tres cаpos de vinho de Porto por favor (Три стакани портвейну, будь ласка). Після «треш копуш» можете сказати назву вашого улюбленого напою і не забудьте покликати двох друзів, які допоможуть вам пити. Якщо вас двоє, то «треш» можна замінити на «дойш». Але заради всього святого, якщо просите портвейн, просіть «vinho de Porto» [вінью де порту], щоб вас правильно зрозуміли.
Порада для тих, хто в Лісабоні вперше
Приїхавши до Лісабону, все, що потрібно зробити, — розслабитись. Не намагайтесь знайти тут найбільш головну площу, найцентральнішу вулицю, найкращий музей чи найгарніший палац. Тут немає чіткого розподілу на центр і спальні райони. Тут всього потрошку, і в той же час всього багато.
Столиця, як і вся Португалія, не терпить поспіху та нервів. Будьте гнучкими. Прийшли на трамвайну зупинку, а там кілометрова черга? Прогуляйтесь на найвищий оглядовий майданчик міста пішки — мінус кілограм ваги і побачите найзатишніші вулички і куточки по дорозі. Нічого не розумієте в меню — визначтесь риба чи м’ясо і запитайте про фірмову страву в офіціанта.
Будапешт, Угорщина
Антон Мудрак — архівіст, історик, дослідник. Отримав освіту історика у Києво-Могилянській академії, у 2015 році вступив до Центрально-Європейського Університету (CEU) на маґістерку з порівняльної історії. Працює у Open Society Archives, де досліджує студентське життя міжвоєнної Польщі та історію ЗМІ у Східній Європі часів Холодної війни.
Де поїсти у Будапешті
Справді традиційним і простим рішенням буде лангош (місцевий варіант київської перепічки зі сметаною та сиром) та гострий густий гуляш. Більшість місцевих ресторанів точно запропонують вам якусь із варіацій цих страв і на додачу тарілку з горою спецій.
Фаворитом у гуляшних справах буде паб For Sale, який нагадує вже неіснуючий київський «Орех». У першу чергу вам принесуть величезного кошика з арахісом, шкарлупу якого можна спокійно викидати собі під ноги. А потім всього за 5 євро, або 1500 угорських форинтів, подадуть порцію гуляшу, якої вистачить на двох, тому не забудьте попрохати додаткову тарілку. Місце доволі популярне серед туристів, тож варто зателефонувати наперед і зарезервувати місце.
Величезний пласт угорської єврейської культури осів у ресторанах. Прямо навпроти ортодоксальної синагоги на Kazinczy можна знайти кілька місць з широким вибором кошерної їжі. Якщо ж ви фанатієте від хумусу, то ні в якому разі не можна пройти повз легендарний Hummus Bar на вулиці Oktober 6. Він знаходиться поруч з Soup Culture, що недалеко від дуже затишного Delibaba, де для швидкого перекусу можна знайти на вибір кілька видів супів та сендвічі.
Doner, Gyros, Kebab: відверто кажучи, вулиць, де немає якогось з цих написів, не так багато.
«Жадан і Собаки», оспівуючи подорожі китайців до Будапешту, згадали про «райську угорську шаурму». Doner, Gyros, Kebab: відверто кажучи, вулиць, де немає якогось з цих написів, не так багато.
Щодо популярних видів фастфуду, то за бургерами варто завітати до Buddies Burger недалеко від Kalvin ter. Моїми особистими піца-богами є хлопці з Igen (Madách Imre út 5). Назва закладу з угорської перекладається як «так». Якщо оберете не шматок, а цілу піцу, то їстимете в компанії Джорджа Клуні, що мило усміхатиметься вам з коробки в ролі піцайоли.
Де випити кави
Без сумніву – в Espresso Embassy (Arany János u. 15). Якщо зранку шукаєте каву, яка не просто розбудить кофеїном, а й налаштує на весь день своїм смаком, — вам туди. Саме місце доволі людне, тому можна брати каву з собою і йти насолоджуватися краєвидами біля Дунаю чи угорського парламенту. Словом, приїхати до Будапешту і не завітати до Espresso Embassy буде найбільшою помилкою вашого життя.
Що і де купити, аби привезти з собою
Фанам вінтажного одягу точно сподобається магазин Szputnik. Тут можна знайти неймовірну кількість справді крутих і неординарних речей. Також у кварталах навколо є кілька невеличких магазинів місцевих дизайнерів з доволі демократичними цінами. Не соромтеся і розпитайте працівників Szputnik.
Якщо у вас досі немає колекції платівок з улюбленою музикою, або є, але в ній лише радянський запис групи «Весёлые ребята», то варто пройтися по ось цьому списку магазинів вінілу. Якщо серйозно, то навіть найвибагливіші колекціонери знайдуть собі щось цікавеньке. Мій улюблений зі списку — DEEP RECORDS STORE на вулиці Aradi.
За сувенірами і подарунками варто зайти до SZIMPLA DESIGN SHOP (Kazinczy u. 14) поруч з найвідомішим однойменним руїн-баром. Щодо останнього, то крім самого Szimpla, відвідайте руїн-бари ANKERT та KUPLUNG. Також можливим варіантом буде центральний ринок, який згадується у всіх туристичних путівниках.
Великий вибір англомовної літератури (як нової, так і старої) можна знайти в угорському варіанті булгаківського Massolit. Тут також варто спробувати напій під назвою Dirty Hippy (ложка меду + шот еспресо + чай лате) і перекусити морквяним пирогом. Загалом, якщо ваша поїздка не лише для відпочинку, а і роботи, то кращої атмосфери для цього не знайти. А одразу після цього можна зайти на пиво в Dzzs поруч.
Що обов’язково потрібно зробити
Ще перед від’їздом до Будапешту, завітайте на сайт корабля A38. Місце може зацікавити українців хоча би через оригінальну історію судна «Артемівськ». Його доставили до Будапешту з України і перетворили у повноцінний концертний майданчик. А38 привозить до міста як найбільших світових зірок так і надає свій простір східноєвропейським андерграундним гуртам. З останніх, моїм особистим відкриттям угорського fusion-jazz стали хлопці з Barabás Lőrinc Quartet.
Після місцевої Площі Героїв, гарячих ванн Сечені та Kunsthalle раджу радикально змінити атмосферу і спробувати знайти сквот Drppnc. Тут можна повністю поринути в андерграундний світ будапештського металу та панк-року. Приблизна адреса є на їхньому Facebook (Ajtosu Durer 19-21). Більше розказати не можу. Ввечері йдіть на звук і, після кількох невдалих спроб, знайдете підвал. А там зрозумієте. З плюсів: дешевий алкоголь і привітні хлопці за імпровізованою барною стійкою. З мінусів: якщо ви любитель lounge, то у людей звідти доволі специфічне його сприйняття.
З’їздили дитячою залізницею на Нормафу (Normafa), пройшлися залами Національної Галереї і випили токайського вина з видом на Пешт в Буді? Повертайтся на вулицю Nagy Diófa і познайомтеся з найзатишнішим і найдомашнішим Sly’s Coffe & Bar (Nagy Diófa u. 29). Там вас зустріне британець Слай, з яким можна потеревенити про будь-що і дізнатися, як воно вести бізнес без знання місцевої мови. Також сюди приходить доволі велика кількість іноземців, які постійно проживають в місті, і в кожного буде своя цікава історія.
Ввечері йдіть на звук і, після кількох невдалих спроб, знайдете підвал
Однією з разючих відмінностей угорської столиці від української буде Дунай. На відміну від Дніпра, ця річка доволі добре інтегрована в міське життя. Щоправда, традиційні тури Дунаєм досить дорогі. Натомість, можна прогулятися по острову Маргарет і сісти на громадський річковий паром зі звичайним квитком чи проїзним (вони діють на всі види транспорту). Детально уточнити все і спланувати можна на англомовній версії сайту місцевого перевізника.
Яку фразу угорською потрібно вивчити
Köszönöm szépen [кьосоном сепа]. Якщо дослівно — прекрасно дякую. Є ще коротші варіанти — кьоссі або кьосоном.
Egészségedre [егєшєгедре]. Українське «будьмо». Варто вимовляти повільно, а то можна випадково когось і образити.
Порада для тих, хто в Будапешті вперше
Не намагайтеся шукати в Будапешті шик і блиск. Він прекрасний саме своєю незачесаністю і затишком автентичних місць. Туристичні маршрути — це, звісно, круто і гарно, але варто якомога частіше тікати в нетрі вулиць у пошуках чогось спокійного і домашнього. Саме там можна зустріти місцевих і більше дізнатися про повсякденний Будапешт.
Якщо лякатимуть ціни в форинтах, то діліть на 10. Вийдуть гривні, майже точно.
Не купуйте разові квитки. Краще брати проїзний, або 10-квитковий набір. І не їздіть зайцем. Окрім того, що це негарно, з контролерами краще зайвий раз не пересікатися, про них навіть фільм зняли. Змінилося з 2003-го небагато.
Копенгаген, Данія
Поліна Мороз — архітекторка та художниця. Спочатку вступила на магістратуру в Лундський університет на півдні Швеції. Паралельно з навчанням почала стажуватися у данському архітектурному бюро Утцона, зіркового архітектора Сіднейської Опери. Після кількамісячного регулярного перетину шведсько-данського кордону через Ересуннську протоку Поліна зрозуміла, що легше переїхати до Копенгагену.
Де поїсти у Копенгагені
Torvehallern, Papirøen — маркети з вуличною їжею. Останній знаходиться в ангарі на острові, колишньому сховищі паперу. Крім продуктових кіосків, там же можна знайти аутлет данського дизайнера Henrik Vibskov, подивитися на новий житловий комплекс архітекторів COBE і прогулятися новим мостом через канал до оперного театру. До слова, острів закривається на реконструкцію в кінці 2017.
Поїсти оленину під запах ладану під церковними склепіннями можна в ресторані Maven. Нічого дивного, у данців нова релігія — їжа.
La Banchina — секретне локальне місце, куди крім як на велосипеді або машині не дістанешся. Кафе розташоване у рибальській хатині на березі каналу. Вдень готують тільки одну страву з місцевого улову. Оскільки столів там особливо немає, всі розбрідаються з їжею на причал біля води, кафе працює тільки в теплий сезон. Цього літа там же відкрили баню.
Трохи далі на пірсі — чи то в колишній будці сторожа, чи в покинутій оранжереї –з'явився поп-ап бар Baby Baby. Холодним данським літом, з коктейлем в руці, сидячи в яскравому гамаку біля порослих мохом абстрактних скульптур, можна спостерігати, як дрейфує по воді архітектурне дітище данських зірок BIG.
Нічого дивного, у данців нова релігія — їжа
Grød — місце для сніданків, де готують виключно каші. Обожнюю їхню вівсянку!
Pho Hanoi — для тих хто змерз у Скандинавії. Кращий суп в місті. І взагалі, здається, єдиний.
По африканську і всю іммігрантську їжу — в район Norrebro. Прямо навпроти кладовища, на якому похований Ганс Крістіан Андерсен, вся алея Norrebrogade всипана фалафельними.
Що і де купити, аби привезти з собою
Особливо часу ходити по магазинах у мене не було. Проте, якщо вдавалося знайти вихідний, перевіряла стоки Acne Archive і Wood Wood Museum. Можу порадити також нову марку красивих сумок створену цього року моєю бразильською приятелькою — Aesther Ekme.
За інтер'єрними сувенірами або просто подивитись на колишню резиденцію дизайнерів — в магазин HAY (Østergade 61). Якщо ж раптом закінчився блокнот, палички для вух або запас снеків — варто заглянути до Flying Tiger.
Куди взяти екскурсію
Louisiana — музей сучасного мистецтва в колишньому особняку. Їхати туди з міста близько години, тому варто виділити цілий день на подорож. Якщо щастить з погодою без дощу, раджу взяти з собою ланч для пікніку в саду скульптур.
Thorvaldsen, Glyptoteket — музеї класичного нордичного мистецтва. Інтер'єр і зимовий сад в останньому змушують мене туди щораз повертатися, хоча знаю музей вже закритими очима.
Carlsberg — територія колишнього однойменного пивоварного заводу, яка поступово перетворюється у новий житловий центр. Що цікаво — трагічна історія родини власників наклала свій відбиток на архітектуру їхнього особняка і на промислові будівлі поблизу.
KØDBYEN — колишній м'ясний район, повний галерей і ресторанів. Після піци з традиційного тіста «sourdough» в Mother, там же ввечері можна відтанцювати вуглеводи в Bakken.
ØSTERGRO — один з найбільш амбітних прикладів сталого міського розвитку. Це ферма площею 600 м2 розташована на даху в житловому районі Копенгагена. Там є не тільки майданчики для висаджування овочів, але і бджолині вулики, а також невеликий курник. До недавнього часу там же діяв крихітний ресторан на три столи, але, схоже, через неймовірний попит їм довелося переїхати.
«Tak for sidst» дослівно означає «Спасибі за останній раз»
Що обов’язково потрібно зробити
Одна з принад Копенгагена у його компактності і близькості до шведського кордону. Ті, хто дивився серіал «Міст», напевно знайомі з шведськими містами Мальме і Лунд, що лежать навпроти Данської столиці через Ересуннську протоку.
Я б порадила з'їздити до Швеції хоча б для того, щоб відчути величезну різницю в ментальності та архітектурі сусідів. Залізниця пропонує round-trip квиток, який можна використовувати в будь-яку сторону протягом двох діб з можливістю виходити на будь-якій із зупинок.
Мальме-Лунд-Хельсінбой-Хельсингор (замок принца Гамлета)-Копенгаген — це маршрут на поромі, що курсує між двома берегами. Так як алкоголь в Швеції важкодоступний і невиправдано дорогий, duty-free магазин і бар на поромі користуються небувалою популярністю серед студентів мого університету. Існує гра для новоприбулих, в якій виграє той, хто напився до стану неможливості відрізнити шведську сторону від данської. З власного досвіду можу сказати що після 10-ї поїздки туди-назад вони і правда стають разюче схожі
Яку фразу данською потрібно вивчити
«Tak for sidst» дослівно означає «Спасибі за останній раз». Ймовірно, одна з найпопулярніших фраз, яку можна сказати людям, яких ви зустрічали раніше. Якщо ви були з кимось на обіді чи в кіно, а потім побачите цю людину в інший день, можете сказати: «Hej. Tak for sidst». Це свідчить про те, що між вами вже є щось інтимне і супер локальне. Зрозуміло, що такий досвід є малоймовірним при першій поїздці в Данію. Тим не менш, ця фраза змусить посміхнутися будь-якого місцевого.
Порада для тих, хто в Копенгагені вперше
Не стійте на велодоріжці!
Матеріал підготовлено за підтримки