«Вакцини небезпечні, вони викликають безпліддя, змінюють ДНК, це частина всесвітньої змови для зменшення населення Землі, та й узагалі на COVID-19 треба перехворіти «природно», щоб краще усвідомити себе» – всі ці міфи й упередження змушували людей відмовлятися від вакцинації. Інші ж не вірили в теорії змов, але теж не поспішали робити щеплення, спостерігаючи за вакцинацією друзів чи сподіваючись на власний імунітет.

Ми поговорили з людьми, які уникали вакцинації, але змінили свою думку. Запитуємо, які сумніви й упередження вони мали та що змусило піти в центр вакцинації. Ці розмови є спробами почути, а не приводом для токсичних коментарів.

Тетяна Гринь

фотографка

Чому була проти вакцинації

Спочатку я взагалі не розуміла, чи працює вакцина, чи безпечна вона, наскільки їй можна довіряти. Я не цікавилася цією темою, не читала про це сама, а прислухалася до свого середовища й аналізувала різні думки. Але моє середовище дуже різнобарвне. Половина людей за науку та доказову медицину й закликають вакцинуватися. Інша половина – люди, які займаються духовними практиками, йогою та виступають проти фармакологічного лікування. На їхню думку, COVID-19 даний нам для того, щоб показати, хто ми є. Для повного усвідомлення необхідно перехворіти, а вакцинація сповільнює цей процес. Також дехто казав, що вакцина призводить до безпліддя.

Я двічі перехворіла на COVID-19 і думала, що вакцина мені вже не потрібна, бо в мене є антитіла

У мене була така стратегія: я подивлюся на своїх близьких, друзів і, якщо з ними все буде добре після щеплення, можливо, я зроблю його. Але сама не поспішала з цим. Я чула про випадки тяжких побічних ефектів після вакцини й після цього думала, що точно щеплюватися не буду. Потім хтось із мого оточення вакцинувався й досить легко це переносив – моя думка змінювалася. Чаша ваг рухалася то в один, то в інший бік.

Я двічі перехворіла на COVID-19 і думала, що вакцина мені вже не потрібна, бо в мене є антитіла. До того ж я кожен день працюю, тому мені дуже не хотілося випадати зі звичного ритму через побічні реакції від вакцини.

Чому змінила думку та щепилася

Коли кількість захворювань почала рости, в мене піднялася тривожність, що я знову можу захворіти. Я запланувала подорож на Кіпр наприкінці жовтня, і мені було особливо страшно захворіти перед поїздкою.

Також я зрозуміла, що наближається ще одна хвиля локдауну, а хочеться жити повним життям і не відчувати обмежень. Мої батьки вакцинувалися ще на самому початку, а сестра – нещодавно. Жодних негативних наслідків вони не мали, тому в мене це також зняло напругу. Зрештою я теж вирішила вакцинуватися.

Виявилося, що для цього необов’язково мати декларацію, можна просто прийти в поліклініку та не чекати в черзі. Тож 18 жовтня я зробила першу дозу Pfizer.

Владік Островський

графічний дизайнер

Чому був проти вакцинації

У свій час я надивився відео про теорії змов, тому коли почалася пандемія коронавірусу та всіх нас позакривали вдома, я думав, що від нас точно щось приховують. Я взагалі не вірив в існування COVID-19. Коли чув, що від «корони» помирають люди, думав, що насправді причина смерті інша, але для статистики людям приписують COVID-19. Я вірив у це, аж поки не почали хворіти мої знайомі. В мого найкращого друга бабуся померла від «корони», а згодом я сам захворів. Тоді я зрозумів, що все реально.

Коли почалася вакцинація, я не надто поспішав робити щеплення. У чипування я, звісно, не вірив, але недовіра до масової вакцинації була. Здавалося, що за цим теж щось стоїть.

Я взагалі рідко хворію, а коли це стається, намагаюся не лікуватися медикаментозно, бо не дуже це підтримую. Тому й щеплення не хотів робити. Не можу сказати, що я був максимально проти вакцинації. Просто жартував, що всі пощеплюються та повмирають через рік, а я колотися не буду й усе в мене буде добре.

Чому змінив думку та щепився

Цього року я поїхав працювати в Угорщину на пів року та побачив, що там усі дуже швидко вакцинувалися. Статистика захворюваності стала падати, і людям дозволили ходити без масок. Тоді я подумав, що, мабуть, вакцинація таки працює.

Вирішальним для мене стало те, що вакцинувалася моя дівчина та вся її сім’я ще на початку вакцинації в Україні. Я жив разом із ними певний час і тема щеплень проти COVID-19 іноді порушувалася. Вони обговорювали, яка вакцина ефективніша, які побічні ефекти, як хто переносив щеплення. На прикладі родини дівчини я побачив, що всі вони після щеплення живі, ні в кого не було негативних наслідків. Тому у вересні також вирішив вакцинуватися та загітував на це свою сім’ю.

Інна Полякова

комікеса

Чому була проти вакцинації

Я вегетаріанка та намагаюся поступово повністю перейти на рослинне харчування. Також я займаюся спортом і йогою. Моє інформаційне поле останнім часом сформувалося так, що для мене здоровий спосіб життя – максимально наближений до природного. Коли я хворію, то стараюся звести прийом аптечних препаратів до мінімуму, бо переконана, що здоров’я – це стиль життя.

Я вважала, що якщо берегтися та пильно слідкувати за собою, цього буде достатньо, щоб залишатися здоровою.

Також я зустрічала інформацію (не з перевірених джерел, а просто з розмов різних людей), що для розроблення вакцини потрібно багато часу, щоб вона була максимально ефективною. Тож до вакцини проти COVID-19 спочатку не було довіри.

Чому змінила думку та щепилася

У новинах я побачила історію про багатодітну сім’ю з Рівненської області, в якій нещеплена дитина захворіла на поліомієліт. Через це її паралізувало. Тоді я подумала про те, що всі ті щеплення, на які мене водила мама, захистили мене від багатьох хвороб.

Я згадала антивакцинаторський аргумент про те, що вакцини містять алюміній, який не повністю виводиться з організму. Але єдине, що не виводиться з організму повністю – це смерть від інфекційної хвороби.

Я вважала, що якщо берегтися та пильно слідкувати за собою, цього буде достатньо, щоб залишатися здоровою

Наступного дня після новин про дитину з поліомієлітом (це був початок жовтня) я вакцинувалася проти COVID-19. Зробила це в поліклініці, де в мене підписана декларація із сімейним лікарем. Я була трохи здивована чергою там, але все пройшло швидко, уколу я навіть не відчула. Щоправда, на другий день трохи лихоманило та боліло плече, як усі розповідали.

Після вакцинації я стала почуватися безпечніше, відвідуючи людяні місця, тепер майже не боюся захворіти. В Дії сертифікат про вакцинацію в мене з’явився днів через 10, а до того я боялася, що доведеться йти в лікарню та відстоювати чергу заради довідки. Також читала про таке в інтернеті. Але у всіх моїх знайомих, як і в мене, не виникло з цим проблем.

Віолета Шмітько

ком’юніті-менеджерка

Чому була проти вакцинації

Я хвилювалася, що в мене погіршиться здоров’я після щеплення. Чомусь фокус уваги був на кількох випадках із новин про смерть або погані наслідки після вакцини. Також я не хворіла жодного разу за карантин і з близьких ніхто не хворів. Можливо, ми перенесли COVID-19 безсимптомно, але для мене він був лише в новинах. Через це я не хотіла заглиблюватися в тему вакцини, як вона працює та навіщо колективний імунітет. У мене ж все було окей.

Чому змінила думку та щепилася

Чесно кажучи, переконали мене вимоги для поїздок на «Укрзалізниці» (із 21 жовтня потрібно мати сертифікат про вакцинацію або свіжий тест, аби сісти на потяг – ред.). Одночасно з цим новини про різкий ріст захворювань підсилили переконання, що потрібно вакцинуватися. До того ж мої знайомі лікарі вже давно на цьому наполягали.

Тому я порадилася про це зі своїм лікарем, почитала статті, як діє вакцина та згадала, що всі, хто вакцинувався серед моїх знайомих, перенесли щеплення добре. Жодного поганого відгуку. Крім цього, мене дуже зачепила інформація про колективний імунітет.

Тому наприкінці жовтня я вакцинувалася Pfizer у центрі масової вакцинації. До цього в мене навіть декларації з лікарем не було.

Віталія Кравчук

Team Lead в ІТ-компанії

Чому була проти вакцинації

Я вважала, що оскільки я молода, то не в зоні ризику. Я не хворіла на коронавірус і не хотіла вводити вірус, аби організм штучно виробляв антитіла. Також були сумніви щодо того, що вакцина дуже швидко винайдена, а її побічні ефекти на організм не до кінця вивчені. Розуміла, що від «корони» вона захищає, але не хотіла нашкодити іншим частинам організму.

Я завжди дуже відповідально ставлюся до епідеміологічних норм, ношу маску, дезінфікую руки, не наражаю нікого на небезпеку. Намагаюся корисно їсти, займатися фізичною активністю та підтримувати імунітет. І ще із 2020 року працюю з дому, тому не маю великої кількості контактів. Тож я дуже довго тягнула з вакцинацією, особливо влітку, коли кількість заражень зменшувалася.

Я не противник вакцинації в цілому. Але що стосується коронавірусу, то в мене були сумніви щодо безпечності вакцини, адже для повного дослідження дії вакцини потрібно немало часу.

Чому змінила думку та щепилася

Кількість хворих збільшується, все в країні поступово закривається на карантин для невакцинованих, з’являється багато обмежень. Я розуміла, що без вакцинації мене нікуди не пускатимуть, а я не хочу призупиняти нормальне життя й чекати, поки все нормалізується. Також у мене є плани на подорожі взимку. Без вакцинації зараз неможливо жити повноцінно, тому я ухвалила рішення таки вакцинуватися.

Оленка Павленко

студентка

Чому була проти вакцинації

Із самого початку я не була прихильницею вакцинації через те, що вакцина не пройшла повний курс випробувань. Тобто вона була протестована лише в лабораторіях, а її ефект на людському організмі мав визначитися вже під час першої хвилі вакцинації. Якщо зважати на початкову недовіру до дій держави під час пандемії, щеплювати неперевіреною вакциною мені зовсім не хотілося, попри всі заклики та рекомендації. Додайте до цього, що треба підписати згоду про те, що твоє ДНК може змінитися після вакцини, й ситуація вимальовується не найкраща в перспективі.

Чому змінила думку та щепилась

Коли я бачила наслідки перенесеного COVID-19 в людей похилого віку, в батьків друзів, то почала щиро перейматися за здоров’я своїх батьків. Також одного разу я поїхала з друзями в Карпати, й там вони заразилися COVID-19. Попри те, що перехворіли в легкій формі, відходили вони довго. І мені дуже хотілося вберегти їх від можливості заразитися повторно.

Я вакцинувалася на початку червня, після довгих дебатів із друзями, розгляду всіх «за» та «проти». Лячно було слухати розповіді знайомих, як важко вони перенесли другу дозу. Насправді я теж – у мене був жар, сльози та повна відсутність сил.

Вероніка Сенькіна

маркетологиня

Чому була проти вакцинації

Мене бентежив той факт, що вакцина не гарантує, що ти не захворієш на COVID-19. Лише те, що ти перенесеш його легше, але й це ще не факт.

Окрім цього, в мене були упередження щодо швидкості тестування вакцини – дуже швидка розробка та випробування препаратів навіювали сумніви. Також на початкових етапах недовіру вселяла ієрархія вакцини: комусь Pfizer, а «простим смертним» – Coronavac. Не розумію цієї ієрархічності в медичних препаратах.

Чому змінила думку та щепилася

Найголовніша причина, чому вирішила вакцинуватися – подорожі. Я вже перехворіла на COVID-19, підхопила його після новорічної вечірки. На щастя, перенесла хворобу дуже легко. Після цього я подорожувала з негативним ПЛР-тестом, їздила так навесні у США, поки ще Європа була закрита, а у вересні літала на місяць до Парижу.

У Парижі досить жорсткі карантинні заходи: для відвідування закладів харчування та музеїв потрібно мати посвідчення про вакцинацію або негативний ПЛР-тест (дійсний протягом 72 годин). Якщо маєш страхування, ПЛР безкоштовний, а для туристів це коштує 40–60 євро. Мені доводилося робити тест кожні три дні. Окрім того, що це досить нераціональна витрата, якщо хочеться просто піти випити кави, це ще й дуже тисло морально.

Ще одним тригером до вакцинації стали антивакцинатори, які говорять про конспірологію, замисли Біла Гейтса чи монетки, які магнітяться до місця щеплення

Узимку я планую подорож у США, а з листопада 2021 року заїхати туди можна лише з COVID-сертифікатом. Це стало для мене головною причиною вакцинуватися.

Подорожі для мене дуже важливі, вони створюють відчуття, що я живу на повну. З усіма обмеженнями, які зараз вводяться в Україні та світі, дуже важко жити на повну без вакцинації.

Також коли побачила, що в Україні за добу захворіло понад 20 тисяч людей, зрозуміла, що вакцинація – це дійсно правильне рішення. Наступного дня ми із хлопцем вакцинувалися Pfizer. Записалися онлайн через helsi.me, було дуже зручно.

Ще одним тригером до вакцинації стали антивакцинатори, які говорять про конспірологію, замисли Біла Гейтса чи монетки, які магнітяться до місця щеплення. Я розуміла, що ці люди не мислять критично й, чесно кажучи, не можуть навести аргументів до своїх «доводів».