COVID-19Через родичів і не за правилами. 8 історій про вакцинацію від COVID-19

Усі охочі можуть отримати щеплення від COVID-19 вакциною CoronaVac у центрах масової вакцинації. Але не всі готові стояти в чергах. Та не всі хочуть CoronaVac. Попри те, що ця вакцина визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я та є ефективною, дехто шукає можливості дістати Pfizer – через родичів, знайомства або навіть за гроші.

Ми поговорили з різними людьми, які вакцинувалися. Хтось зробив це вже чотири рази різними вакцинами, хтось потрапив у списки через родичів, знайомих або колишніх роботодавців, хтось дістав залишкову дозу через сімейного лікаря, а хтось навмисно відмовився від Pfizer на користь CoronaVac, аби довести друзям, що китайська вакцина нічим не гірша.

Декілька знайомих підказало мені, що в КНУБА вакцинують усіх охочих Pfizer і можна піти вколотися. Я побачив пост на Facebook-сторінці університету про те, що в них проходить вакцинація. Але додзвонитися їм, аби запитати години роботи і дізнатись хоч якісь деталі, не вдалося. Пізніше виявилось, що це мала бути вакцинація для викладачів і їхніх родин і студентів, але насправді щеплювали всіх.

Вакцинація там тривала три дні, і ми з компанією друзів якраз пішли туди на третій день. Трохи хвилювалися, що нам відмовлять, бо ми не викладачі й не студенти. На цей випадок мали план Б – запис на щеплення у МВЦ на CoronaVac. CoronaVac не дуже хотілося – все-таки хочеться нарешті кататися в Європу.

Але жодних проблем не було. На прохідній нас запитали, куди ми йдемо й не уточнювали, чи маємо ми стосунок до КНУБА. В кабінеті щеплень теж нічого не питали.

Кабінет працював з 10:00 ранку, ми прийшли о 9:00 – я був 120-й у черзі. В коридорі висів аркуш, де кожен записував своє прізвище і номер. Ближче до обіду нам сказали, що залишилось усього 170 доз. Нам вакцини вистачало, а друзі, які прийшли буквально на годину пізніше, були вже 250-ті в черзі.

Тоді ж виявилось, що десь осіб 20 взагалі зайшли без черги. Після цього люди самоорганізувались і почали контролювати чергу – далі всі заходили за номерами. Ми протусувались там 5 годин – і вкололися.

Коли мені зробили щеплення, я запитав медсестру, де можна буде отримати другу дозу. Мені відповіли: «Начальство скаже». Поки нічого не зрозуміло. За 3–4 дні до дати другої вакцинації буду дзвонити в контакт-центр МОЗ і дізнаватися.

Я акцинувався чотири рази: у січні та лютому отримав дві дози Sinopharm, а кілька днів тому закінчив курс щеплення вакциною Pfizer. Досліджень із приводу змішування вакцин ще немає, тож почуваюсь такою собі морською свинкою.

Я живу і навчаюсь в Абу-Дабі. На кампусі нам робили ПЛР-тести на ковід кожні два тижні протягом осіннього семестру. Ще тоді я замислювався про вакцинацію, але певний час вагався, адже на той момент в Абу-Дабі був зареєстрований тільки Sinopharm. Всесвітня організація охорони здоров’я ще не мала доступу до інформації щодо ефективності цієї вакцини, а отже, не схвалювала її.

Навесні до університету мало повернутись набагато більше людей, тож розуміння цього зменшувало відчуття безпеки, яке було восени. У другій половині січня університет написав нам, що на кампусі буде vaccination drive – тобто щеплюватимуть на місці, не потрібно буде навіть їхати в місто. Тож я вирішив вакцинуватися – у січні та лютому отримав дві дози Sinopharm.

Потім наприкінці квітня уряд Абу-Дабі авторизував Pfizer. Я зателефонував на «гарячу лінію» для запису на вакцинацію, аби запитати, чи можна щепитися ще й ним. Відповіли, що оскільки я вже вакцинований, то поки не дозволено.

Хотів вакцинуватися Pfizer, бо чув про випадки від знайомих з університету, коли після вакцинації Sinopharm не вироблялися антитіла або ж їх було дуже мало. Варто зазначити, що це все дуже індивідуально, і в когось вони можуть не виробитися, а в когось їхня концентрація може бути дуже великою. До того ж на той момент не було інформації про те, чи нейтралізують антитіла після Sinopharm нові штами коронавірусу так добре, як це роблять інші вакцини. То вирішив перестрахуватися.

А от у кінці травня, за два дні до мого повернення в Україну, я випадково натрапив на пост у нашій студентській групі на Facebook. У ньому запитували, чи змішував хтось зі студентів вакцини від ковіду після повернення додому, наприклад, у США. Багато людей відписували, що зробили так. А хтось навіть запостив скріншот із сайту лікарні в Абу-Дабі, де йшлося про те, що за згодою лікаря можна отримати першу дозу Pfizer після вакцинації Sinopharm.

Я не довго вагався й одразу зателефонував до лікарні. В той же день отримав першу дозу (також безкоштовно). Також телефонував на гарячу лінію щодо вакцинації від ковіду в Україні, аби переконатися, що зможу завершити курс вакцинації тут. Сказали, що зможу.

Коли приїхав у Київ, три дні провисів на телефоні, намагаючись знайти другу дозу. Спочатку телефонував на номер гарячої лінії вакцинації від ковід, де мені сказали, що треба дзвонити в пункти щеплень, допоки не знайду той, де є Pfizer.

Потім я випадково дізнався, що моя подружка була в схожій ситуації: вона отримала першу дозу Pfizer у Литві та мала щепитися другою вже в Україні. Вона сказала, що заповнювала форму для звернень громадян на сайті МОЗ, де пояснила ситуацію. Пізніше їй зателефонували та сказали, куди йти. Я також заповнив цю форму, але відповіді досі не отримав. Також подзвонив у МОЗ, де мені сказала, що розгляд таких звернень триває до 30 днів. На запитання, чи можна пришвидшити процес, аби отримати другу дозу вчасно, мені відповіли, що ні.

Після цього я став телефонувати в різні пункти щеплень. Куди б не подзвонив, всюди давали інший номер. Після 5–6 таких ітерацій, мене направили в Департамент охорони здоров’я Києва. Я подзвонив туди, жіночка мені сказала, що жодної інформації щодо Pfizer у неї немає, але дала три номери, на які можна зателефонувати. Жоден із трьох номерів не відповів.

На наступний день я знову подзвонив у Департамент. Чоловік узяв слухавку, записав мої дані та передав лікарці. Мені дав її особистий номер і сказав, що з нею можу домовитися про дату й час вакцинації. Мене запросили прийти о 12:00 у студентську поліклініку на вулиці Політехнічній 25/29, бо саме там вакцинували освітян препаратом Pfizer.

Біля кабінету все було дуже неорганізовано, люди стояли в живій черзі. Поки я чекав у черзі 2,5 години, мене стали запитувати, на якому факультеті КПІ я викладаю (бо саме в той день вакцинували викладачів із КПІ). Коли дізнались, що я прийшов за другою дозою, отримавши першу за кордоном, стали питати, чому я взагалі там стояв, якщо я не освітянин.

У кабінеті ще 25 хвилин не могли розібратися, що зі мною робити, адже в базі немає інформації про моє перше щеплення. Ми чекали, поки хтось зателефонує та скаже, що робити. Врешті-решт вони зробили копії всіх довідок про те, що в мене була перша доза та прикріпили їх до згоди на вакцинацію. Після трьох годин очікування мені вкололи другу дозу.

Сподіваюся, що ці дані зможуть внести в систему, і я отримаю паспорт вакцинації.

Моя мама працює в приватній медичній клініці, і коли співробітників записували на вакцинацію, була можливість щепити й найближчих родичів. Оскільки хтось від щеплення відмовився, була можливість покликати ще й мого чоловіка.

Моя мама внесла нас у список і сказала, що із дня на день нам повідомлять, коли приїжджати. Щеплення робила мобільна бригада в клініці, де мама працює. Нас запросили на вакцинацію 23 червня з 10:00 до 15:00, а потім розділили – мені сказали приходити з 10:00 до 11:00, а чоловікові з 11:00 до 12:00. Ми вдвох прийшли на 10:00, і нас без проблем вакцинували.

Я вакцинувалася завдяки своїй колишній роботі в громадській організації. Прийшла розсилка від секретаря про те, що є можливість зробити щеплення. У Google-формі була графа «Колись працював», тож я зрозуміла, що теж можу записатися на вакцинацію. Це було у травні, коли варіанту щепитися у МВЦ не було.

Згодом повідомили, що вакцинувати будуть Pfizer. Я зраділа, адже маю більше довіри до цієї вакцини й до того ж за кордоном його визнають.

У мене в університеті якраз почалася сесія, і я дуже боялася, що щеплення співпаде з іспитом. Але цього не сталося. Мені призначили день і запросили на 10:00 ранку. В цей же день у мене була запланована співбесіда о 15:00 годині. У ніч перед днем Х приходить повідомлення, що мою чергу посунули на 14:00 годину. У мене паніка. З Подолу, де проходить щеплення, на Арсенальну, де запланована співбесіда, я не встигаю, бо зазвичай треба трохи почекати, а після щеплення посидіти ще 30 хвилин.

Я попросила перенести вакцинацію, мені відмовили. Ніч не спала. Вранці на емоціях подзвонила пані, з якою мала співбесіду. Вона не могла мене пересунути, тому сказала, що якщо я запізнюсь, просто менше поспілкуємось.

Приблизно о 12:00 колишня колежанка написала, що Pfizer уже закінчився, далі вакцинують CoronaVac. Я зрозуміла, що CoronaVac можу щепитися й у МВЦ, тому спокійно поїхала на співбесіду.

Увечері прийшло смс, що наступного дня буде Pfizer. Вакцинувалася. Тепер в очікуванні другої дози. Сподіваюся, обійдеться без пригод.