Скільки коштуєСкільки коштує тиждень відпустки для сім’ї в Яремче

The Village Україна на власному досвіді перевіряє, скільки коштує тиждень відпустки в Яремче

Чому Яремче та скільки коштує дорога

Дехто не вважає Яремче Карпатами. Мовляв, це лише їхній початок, там невиправдано дорожче, ніж у Ворохті чи Рахові, нічого особливого в місті немає, крім водоспаду та туристів, що все одно прямують у Буковель. Ми із сім’єю обрали Яремче з кількох міркувань:

1) Туди легко дістатися з Івано-Франківська;

2) відтіля можна брати екскурсії Карпатами (на Говерлу, Піп Іван і так далі), але навіть без них буде чим зайнятися;

3) У Яремче є магазини, ринки, служби таксі, заклади харчування й усе інше для відпочинку. Можна як харчуватися в закладах, так і купувати продукти та готувати вдома. Деякі з них – ожина, гриби, чорниця – коштують тут у кілька разів дешевше, ніж у Києві чи навіть Івано-Франківську.

Загалом, Яремче влаштовував нас, як місце, в якому можна сповільнитися.

З одного боку в нас була змога піти в ліс чи в гори, з іншого – залишатися в межах цивілізації з усіма її перевагами.

З Івано-Франківська в Яремче можна дістатися ранковим місцевим потягом «Червона рута» – вартість квитка в межах 30 гривень за людину. Дорога триватиме близько трьох годин. Є ще варіант маршрутки – у межах 50 гривень. Дорога триватиме десь півтори години.

Якщо ви готові заплатити за таксі, з Івано-Франківська до Яремче це обійдеться вам не менше 600 гривень (звичайна машина).

В Яремче таксі потрібно викликати за номером телефону, вони є в кожному котеджі. Їхня вартість від 50 до 100 гривень, у залежності від напрямку.

Житло

Наш найважливіший критерій для вибору дому – це тиша. Карпатські будинки, зазвичай, будують зі зрубу, звукоізоляція в них мінімальна й можна добре почути, чим живуть і про що говорять сусіди. Тож наше найперше побажання – це окремий будинок подалі від інших, зі своїм мангалом і територією.

Завдання виявилося не з простих. Від пошуку через гугл відмовилися відразу, тому що майже ніхто з власників житла не працює зі своїми сайтами (навіщо, якщо є соцмережі та сервіси бронювання житла), тому ми зосередилися на booking та airbnb.

Скажу відразу, що там пропозиції різняться. На booking варіанти наче й були, але або поза нашим бюджетом, або з компромісами. У цьому сенсі airbnb мав більше унікальних пропозицій. Ми знайшли будинок під назвою «Затишний двір», він розташовувався на пагорбі з краєвидом на гору Маковицю, найбільше нам підійшло те, що він трохи віддалік від інших будинків, стоїть «особнячком».

Його вартість – 1 700 гривень за добу. Ми були в кінці липня, це найгарячіший період, але відносно решти пропозицій за будинок – це середня ціна.

Будинок має три спальні, два санвузли та кухню з вітальнею. Також є окремий мангал, гойдалка (не так важливо, але приємно) і власна територія з фруктовими деревами та газоном, яким можна ганяти.

Маючи попередні невдалі досвіди ми не знали, чи виправдаються наші очікування в реальності. Але опинившись на місці, ми залишилися задоволеними. У нас справді була своя територія, будинок справді був «особнячком» від інших, а з його балкону відкривався краєвид на гору.

Нам пощастило з погодою. У тому сенсі, що було і тепло, і дощило. Тож ми могли бачити, як злива змінюється яскравим сонцем, від чого гори починають парувати. Ближче до вечора їх огортало хмарами з усіх боків. Надзвичайне видовище.

Харчування

Тут також є кілька опцій: ви можете придбати всі продукти в магазині чи на ринках і готувати вдома самостійно або ж харчуватися в закладах. Для нас було важливе відчуття дому, тому ми обрали варіант із приготуванням їжі самостійно. Але, звісно, не скуштувати банош чи форель ми також не могли, готувати самотужки їх не хотілося.

У звичайних закладах і колибах усі страви коштують 60–100 гривень. Тобто, за 150 гривень на людину ви можете скуштувати грибну юшку, банош (чи невелику форель) і напій.

Але найсмачніший банош ми їли не в колибі, а на полонині біля гори Маковиці, зі шкварками та бринзою. Його вартість – 60 гривень.

М’ясо на шашлик також радимо купувати не у великих супермаркетах, а в місцевих постачальників. Наприклад, у магазині «Рибак».

Розваги та культурна програма

Яремче – місто невелике, пройти його від початку до кінця можна за годину неспішної прогулянки. За цей час ви зможете побачити центральну дорогу, пройтися високим залізничним мостом над Прутом (зізнаюся, лячно) та побачити водоспад Пробій. Якщо додасте ще годину – зможете пішки дійти до водоспаду Дівочі сльози. Дорога проходить через ліс, тож можна ще надихатися смачним повітрям.

На другий день задля невеликої пригоди ми обрали «дикий» підйом на гору Маковицю (984 метри) на власних двох. Для цього обрали не туристичний маршрут, а просто піднялися схилом гори. Дорогою туди й назад ми не зустріли жодної людини, зате знайшли гриби лисички та сироїжки. (Обов’язково запитуйте в місцевих, чи їстівні ви знайшли гриби, щоб уникнути проблем).

На полонині перед верхівкою можна пообідати в місцевій колибі гуцульськими стравами – баношем, грибною зупою, запеченим м’ясом і картоплею. На той момент на горі працював безготівковий рахунок (але не гарантуємо вам, що він працюватиме під час вашого візиту).

Також сюди можна проїхати дорогою, це входить в екскурсію (від 75 гривень для дитини й від 150 гривень для дорослого). В її вартість входитиме також дегустація сиру. Інший варіант – на квадроциклах. Їхня вартість – 800 гривень за годину для двох осіб.

В Яремче багато місць, в яких є спа, бані, басейни, масажі та інше. Їх можуть пропонувати навіть разом із вашим відпочинковим комплексом. Ми скористалися нагодою та сходили в баню. Це обійшлося нам у 500 гривень за дві години для двох осіб. У вартість увійшли простирадла та смачний чай із карпатськими травами.

---

Ми не ставили за мету надмірні розваги: ходити всіма музеями, підійматися на Говерлу чи релаксувати перед басейнами та у спа. А шукали тихого й спокійного відпочинку з краєвидом на гори, можливістю усамітнитися та побути серед природи. У цьому сенсі нам усе вдалося на 10 із 10.