МісцеРічка Почайна більше не буде колектором. Яким буде парк навколо неї

За відновлення природного русла річки Почайни в Києві та створення парку навколо неї боролися шість років. Восени 2021 роботи запустили – річку почали діставати з бетонного колектора. Уже влітку 2022 року мають відкрити першу частину парку біля Почайни. Розповідаємо, що це за річка і яким буде майбутній парк.

Що це за річка та де вона тече

Почайна, яку раніше також називали Йорданською, – це історична річка в Києві. За однією з версій, раніше вона була протокою (рукавом) Дніпра, яка відходила від головного русла в районі сучасного Вишгорода та впадала в районі теперішньої Поштової площі. Саме в Почайні, у місці, де зараз стоїть памʼятник Магдебурзькому праву, як вважається, князь Володимир хрестив Русь.

Річка збереглася й до тепер, однак її русло суттєво змінилося. Верхня частина Почайни тепер являє собою систему озер Опечень, поєднаних між собою колекторами. Ці озера, які тягнуться від нової ділянки Великої окружної дороги на півночі міста до проспекту Степана Бандери, утворилися через намив житлового масиву Оболонь. Нижня частина Почайни залишилася маленьким струмком, який тече від проспекту Бандери (біля ТРК PLAZA) вниз до вулиці Електриків, а потім уздовж неї. За ТРЦ Blockbuster річка розширюється в ціле озеро – його називають озером затоки Вовкувата. І далі Почайна впадає в Дніпро трішки нижче Північного моста.

Після 1930-х років назва Почайни взагалі зникла з карт. Про неї знали історики, археологи та краєзнавці, але почали забувати кияни. Її закули в бетон, і вона стала частиною системи каналізації, у яку стікали води з доріг.

Як Почайна «повернулася»

У 2015 році про існування річки Почайни дізналася киянка Анабелла Моріна. Разом з однодумцями вона вирішила повернути річку в тканину міста й ініціювала створення навколо неї парку. Волонтери, до яких потім долучилися комунальні служби, прибрали стихійне сміттєзвалище на її березі. А на одному з парканів поряд створили мурал з історією Почайни – від легенд до літописів. Територію майбутнього парку довелося відстоювати.

«Протистояння за річку Почайну почалося у 2016 році, коли почали ухвалювати детальний план території. Згідно з ним, тут мала би пройти ще одна магістральна дорога на зразок Електриків. А озеро планували засипати. Ми змусили Київраду перепроєктувати план території», – розповідає The Village Україна Анабелла Моріна.

У 2017 році Київрада проголосувала за створення на цій території парку «Почайна». Відповідний проєкт тоді подав депутат Костянтин Богатов, в подальшому постійний партнер Аннабелли Моріної в справі відновлення річки.

Спочатку парк мав зайняти площу приблизно 10 гектарів, але пізніше додали ще одну ділянку.  Загалом площа парку складе орієнтовно 15 гектарів, він буде тягнутися вздовж нижньої частини русла Почайни – між проспектом Бандери та вулицею Електриків, а біля Північного моста зʼєднається з парком «Наталка».

Того ж 2017 року Департамент містобудування й архітектури провів усеукраїнський конкурс на створення парку. Переможцями обрали команду NEXT SPACE, у яку входили Валентин Уваров, Віталій Ткач і Дмитро Казаков. Саме за їхньою концепцією компанія «Вишукане садівництво» створила проєкт майбутнього парку. До проєктування залучили всіх трьох авторів концепції.

«Від концепції дещо відійшли, але зовсім трішки. Це повʼязано зі специфікою території. Вона розташована в промисловій зоні, навкруги неї приблизно 40 земельних ділянок, які перебувають у комунальній і приватній власності. І сама територія дуже велика – орієнтовно 15 гектарів. Через неї та біля неї проходить велика кількість інженерних мереж і комунікацій – газова підстанція, труба високого тиску, каналізація, тепломережі. Через ці комунікації внесли певні зміни стосовно розміщення доріжок, дерев, набережної», – розповідає The Village Україна один з авторів проєкту Дмитро Казаков.

Проєкт поділили на дві частини – будівництво парку та ревіталізацію самої річки. Вартість будівництва парку, згідно з проєктом, становить 180 млн грн. Відновлення русла коштуватиме ще до 100 млн грн.

Робочий проєкт парку та проєкту ревіталізації річки Почайни розробила компанія «Ріалто» (головний архітектор проєкту – Анастасія Звягінцева).

Будівництво парку мали почати ще у 2020 році, але через пандемію фінансування не виділили вчасно. І старт робіт відклали до 2021 року. У листопаді роботи нарешті почалися – Почайну почали діставати з бетонного колектора.

«Оці штуки плетуть вручну, – розповідає Анабелла Моріна, яка двічі на тиждень перевіряє, як ведуться роботи. – Один робітник за день може зробити один такий габіон. Ними зміцнюють берег у тому місці, де ми вимушені залишити крутий схил. Не всюди змогли зробити його пологим, бо є ділянка, де проходить газова труба. Де можна зробити пологий схил – там його просто викладуть камінням».

Бетонні лотки, які встановили в руслі річки в 50–70-ті роки, унеможливлювали природний дренаж – відведення води. «Габіон же пропускає воду – тому відбувається природний дренаж. Окрім того, у нього забивається земля, і він заростає виноградом. Це красиво», – пояснює Моріна.

Наразі від бетону звільнили вже понад 50 метрів русла. Річку тут розширили вдвічі – замість двох метрів зробили чотири. За оцінками Моріної, роботи з ревіталізації річки триватимуть до весни-літа 2022 року.

Також у межах проєкту мають реконструювати шлюз, що встановили на річці теж приблизно в 50–70-ті роки. Його завданням було регулювати рівень води в Почайні – щоб, коли вода підіймається в Дніпрі, не затопило залізницю.

Яким буде парк

Оточення майбутнього парку – це території підприємств та автодилерів, районний зеленбуд і задні фасади торгових центрів на проспекті Бандери. Поряд будують два житлові комплекси. Обидва серед переваг інвестиції в них вказують близькість парку «Почайна», хоча жоден ніяк не допоміг його втіленню, кажуть активісти.

Зараз ця територія – оаза, схована посеред сірої та не завжди дружньої для пішохода місцевості.

Автори проєкти парку вважають, що він допоможе перетворенню району – з промислової Петрівки на багатогранну Почайну, де уживуться разом залишки індустріального минулого, залізниця, торгівля, офіси, житло та природа.

«Ми також думаємо, що парк стане популярним пішохідним маршрутом із метро «Почайна» до торгового центру Blockbuster, щоб не йти проспектом Бандери, де багато автомобілів», – каже Казаков.

У концепції парку зобразили історію річки Почайни, повʼязаної, зокрема, переходом праукраїнців від язичництва до християнства. В оформленні використовують релігійні символи й образи – як християнські, так і давньословʼянські.

Як озеленення дизайнери запропонували висадити, окрім дерев, місцеві чагарники, злакові рослини та польові трави – вони мають нагадати про зелені луги, що були тут колись.

Парк будуть робити в три черги. Перша черга – територія від проспекту Бандери до шлюзу біля вулиці Вербової. Її хочуть відкрити до 28 липня 2022 року. У цей день уперше в Україні будуть відзначати День української державності (це також День хрещення Русі).

На цій ділянці головним магнітом має стати символічне місце хрещення – це спуск до води з обох боків річки, який зверху нагадує хрест. За задумом, тут можна буде занурюватися у воду під час Водохреща. Окрім того, глибина річки дозволяє босоніж перейти вбрід з одного берега на інший. Поряд також передбачили місце для переодягання.

Символічний хрест оздоблять кортенівською сталлю – це метал брудно-помаранчевого кольору, вкритий іржею. Цей матеріал будуть використовувати й для інших художніх елементів парку, щоб «передати атмосферу історичності місцевості».

Поряд із символічним хрестом буде амфітеатр – місце зустрічі вірян, збору екскурсій або проведення заходів.

Друга черга починається від шлюзу та завершується Набережно-Рибальською вулицею. Це найбільша за розмірами територія, яка охоплює землю за ТРЦ Blockbuster, зокрема озеро затоки Вовкувата. Але вона ж найпростіша з інженерної точки зору, бо тут збереглося природне русло річки, не зіпсоване бетоном.

На озері затоки Вовкувата планують створити деревʼяну набережну, вона буде стояти на воді на палях. «Це, ймовірно, перша така деревʼяна набережна в Києві. Принаймні я не знаю таких», – каже один з авторів концепції Дмитро Казаков.

Головним художнім елементом цієї частини стане скульптура змія, який виривається з бетону. Вона буде стояти посеред маленького озерця. «Почайна повʼязана з давньословʼянським богом Волосом (Велесом), духом ріки. Його зображували у вигляді дракона, змія, – пояснює замисел Анабелла Моріна. – Це буде чавунний змій, який потрапив у бетон, як річка, та був розкопаний, коли почалася ревіталізація. Це символ Почайни, яка вирвалася з бетонної неволі».

Третя частина – це ділянка, яку приєднали до парку останньою, – від Набережно-Рибальської до Північного моста. Це гирло річки – місце, де вона впадає в Дніпро. У цьому місці, під Північним мостом, парк має зʼєднатися з парком «Наталка».

У найвищій точці ділянки, з якої відкривається краєвид на Дніпро, хочуть встановити ще одну скульптуру. Але яку саме – невідомо, бо її проєкт планують обрати на конкурсі.

Термін реалізації другої та третьої черги парку – два роки.

Скульптури й інсталяції

Це буде так званий «лінійний парк» – він займає довгу витягнуту територію, оточену бетонними парканами та підпірними стінками. Кожну підпірну стіну в межах парку, яку прибрати не можна, планують переосмислити. Так, мурал на паркані поблизу вулиці Вербової, який створили ще у 2016 році, планують оновити – він буде частиною парку.

Ще один паркан – біля входу до парку з проспекту Бандери – перетворять на дзеркальну стіну з абрисами річки. Стіну виготовлять з алюмінію з дзеркальним покриттям. Удень вона буде візуально розширяти цей простір, який є найвужчим місцем у парку. Уночі ця інсталяція буде підсвічуватися.

Для підпірної стіни, яка зʼявилася вздовж новозбудованої вулиці Плавʼюка, по той бік Blockbuster Mall, теж знайшли рішення. Інсталяція там буде назватися «12 брам біля річки Йордан» (друга назва Почайни – «Йорданська»). Стінку оздоблять деревом і 12 листами кортенівської сталі, на яких виріжуть літописні тексти – про річку Почайну, про Верхній Київ. Для текстів на кожній із 12 частин стіни хочуть знайти каліграфів із різних регіонів України, які би створили унікальний шрифт.

За мистецькі рішення в проєкті відповідає Олексій Павлусенко.

«Зазвичай у нас під час проєктування парків і міських просторів є тільки архітектори. Скульптури та художні елементи в зелених зонах зʼявляються, якщо якийсь меценат подарує. А потім прибігає громада та каже: «Нащо ви нам це поставили?» У парків немає художнього обличчя, унікальності. Про те, щоб в проєкті був художник, ніхто не думає. А нам був потрібен художник. Тому він у нас зʼявився», – каже Анабелла Моріна.

Пішохідний міст через проспект Бандери та зелене кільце навколо Оболоні

Концепція парку, яка перемогла на конкурсі 2017 року, передбачала ще один важливий елемент – це пішохідно-велосипедний міст через проспект Бандери, який поєднував би парк біля річки Почайна із зеленою зоною озера Йорданське, де також будують парк. Команда NEXT SPACE навіть задумувала формування єдиного водно-зеленого поясу навколо Оболонського масиву – з Почайною на півдні, озерами Опечень на сході, Міністеркою та Верблюжою затокою на півночі й Оболонською набережною та парком «Наталка» на заході.

«Цей міст був би головною фішкою, яка би поєднувала озера з нашим парком і створювала би пішохідно-велосипедний маршрут навколо Оболоні. Це символ, який було б видно з головної магістралі, проспекту Степана Бандери, – розповідає Дмитро Казаков. – Ми пропонували реалізувати цей міст якраз у межах проєкту, але земля, на якій він мав бути, не належить до меж парку. Тому були переговори з власниками сусідніх ділянок, які ведуть там комерційне будівництво, щоб вони частково покрили вартість цього моста. Наскільки я знаю, перемовини ще продовжуються. Ми в проєкті заклали місце для цього моста, щоб його можна було надалі реалізувати. Технічно це зробити можливо».

Але фактично реалізувати такий інфраструктурний проєкт складно, тому що він потребує додаткового фінансування. Проєктанти оцінюють його вартість у понад €1 млн.

Анабелла Моріна називає будівництво моста «четвертою чергою» парку: «Коли воно буде – я навіть не уявляю. Основне завдання цього моста – це зʼєднання Йорданського озера з річкою Почайною. Звісно, це красиво, але частково такий міст дублює надземний пішохідний перехід через проспект Бандери, який уже є. Тому я не знаю, коли на це виділять гроші».

За її словами, ще один варіант обʼєднання двох зелених зон – це перехід під землею. Але таке будівництво ускладнюється наявністю комунікацій під магістраллю. «Якщо все піде добре з будівництвом самого парку, то, можливо, ми будемо думати, як таку можливість реалізувати», – додає Моріна.

Чому створення парку та відновлення русла Почайни важливе для міста

Ольга Гусакова, фахівчиня відділу клімату та транспорту ГО «Екодія»

Водні об’єкти та зелені зони є важливими в містах у часи зміни клімату. Улітку пересуватися Києвом стає особливо складно через сильну спеку або затоплені дороги під час сильних дощів. А іноді краще взагалі не виходити на вулицю через забруднене повітря. Людина отримує користь від природних екосистем. Починаючи від покращення здоров’я людини до економічних вигод для громади.

Через урбанізацію здатність природи надавати екосистемні послуги зменшується, тому важливо зберігати й охороняти наявні осередки природи в містах: озера, річки, болота, парки, ліси. У Києві такими прикладами є екопарк «Осокорки», озеро Вирлиця, «Голосіївський» парк тощо. Це також допоможе місту адаптуватися до зміни клімату.

Водні об’єкти виконують декілька важливих функцій у місті. Перша – це охолодження території навколо під час спеки. Улітку прогулятися біля Дніпра набагато приємніше, ніж Хрещатиком. Згідно з дослідженнями, наявність природних зон покращує ще й психологічний стан людини. Окрім цього, вони очищають повітря та річки, забезпечують біорізноманіття в забудованому місті.

Як допоможе місту відновлення русла Почайни та створення там парку

Декілька років тому ЛУН створили інтерактивну карту Києва, на якій видно, у яких районах Києва найспекотніше. Це Оболонь, Осокорки. Причиною цього є щільна забудова, бетонні й асфальтні поверхні та відсутність достатньої кількості зелених зон. Створення парку та відновлення русла Почайни допоможе зменшити рівень нагрівання територій поруч. Також це сприятиме очищенню повітря та розвитку біорізноманіття.

Фото: Анабелла Моріна, Олена Панченко