Про мости, генератори й стихійну торгівлю. 24 тексти Віледжа про місто у 2024 році
Редакція Віледжа зібрала 24 найцікавіші тексти про Київ, які ми підготували у 2024 році.
Тексти з кількох частин
«Лівий берег може стати окремим містом». Що не так із мостами в Києві – великий розбір
На мосту Патона в 2020 році обмежили рух крайніми смугами / Андрій Баштовий для Віледжа
У листопаді редакція оголосила «Тиждень мостів» і випустила поспіль пʼять текстів про київські мости:
1. Міст Патона зʼїдає корозія, але ніхто не планує його реставрувати
2. Міст Метро – аварійний із 90-х. Під ним встановлять підпірки, щоб він не впав
5. Дарницький міст досі не добудований. Дві його половини живуть окремим життям, але він майже справний
У фінальному тексті говоримо, звідки в Києві стільки проблем із мостами й чому жарт про те, що лівий берег – це не Київ, може перестати бути жартом.
Звідки береться вода в кранах і як очищають стічні води. Текст про труби в Києві
Вода в градирнях розбризкується й так охолоджується. Фото: «Київтеплоенерго»
У першій частині тексту розповідаємо про холодну воду й каналізацію. Від найпростішого – звідки беруть воду, як її очищають і куди вона дівається після використання. До складнішого – що буде з водопроводом і каналізацією, якщо прогнози «найскладнішої зими» цього разу справдяться.
У другій частині пояснюємо, звідки береться опалення й гаряча вода в будинках киян, як працюють ТЕЦ і котельні, що таке тепловий пункт, чому нам варто відмовитися від бойлерів і чи треба буде взимку зливати воду з батарей.
Транспорт
Чи треба зараз витрачати 14 мільярдів на метро на Виноградар? Дві альтернативні думки
Дві нові станції зеленої гілки планували відкрити у 2021 році, але через пандемію ковіду, а потім війну будівництво зупинилося. Тепер КМДА довірила обʼєкт новому підряднику, компанії Autostrada.
Завершити першу чергу метро на Виноградар мають наприкінці 2026 року, а будівництво коштуватиме місту 14 мільярдів гривень. До цієї суми в транспортних фахівців є запитання. Як і до того, чи доречно взагалі повертатися до такого масштабного проєкту під час повномасштабної війни. У КМДА ж кажуть, що ракетні атаки можуть пошкодити вже змонтовані конструкції, тому важливо його завершити.
Оновленій електричці два роки. Яким може бути міський транспорт, якщо ним керує не Київ
Фото: Серж Хуцану для Віледжа
Два роки тому «Укрзалізниця» перезапустила київську кільцеву електричку, поступово оновивши весь рухомий склад. Хоч потяги ходять рідко (раз на пів години чи годину), але вчасно, а головне – не зупиняються під час тривог.
Покатались на електропотязі разом із керівником із пасажирських комунікацій і клієнтського сервісу УЗ Олександром Шевченком, а також поспілкувалися з керівником пасажирського напряму Олександром Перцовським і директором філії «Приміська пасажирська компанія» Олександром Болдовим. Розпитали їх усе про проєкт Kyiv City Express, частиною якого стала міська електричка, і його майбутнє.
Міський простір
Що робити з генераторами? Або історія про відро сечі й прокурорське авто, яка сталася в нашому дворі
Генератори на вулиці Єлизавети Чавдар, 13. Фото: Анастасія Кобилянська
Під час відключень світла генератори в місті – це проблема. Так, вони допомагають вашій улюбленій кавʼярні не зачинитися, а вам – прийти туди з ноутом і попрацювати. Але засилля генераторів і їхнє не завжди правильне використання – це проблема. Ми знаємо, хто першопричина цієї проблеми. Ми не шукаємо інших винних, крім росіян, які хочуть залишити нас без світла. Але ми маємо шукати рішення цієї проблеми, бо вона, як і її першопричина, сама нікуди не піде.
Тому ділимося власним досвідом: як редакцію бісять генератори й що ми із цим робимо, а також запитуємо в експертів, як генератори впливають на довкілля. Крім того, пропонуємо конкретну інструкцію: що робити людям, яким потрібні генератори, і тим, яких вони бісять.
Головна вулиця країни чи місце для фастфуду? Що під час війни відбувається з нерухомістю Хрещатика
ФОТО: Анна Бобирєва
У лютому на головній вулиці країни почав роботу книжковий простір «Сенс на Хрещатику». Запитали в рестораторів та оглядачки ринку нерухомості, як на вартість оренди на Хрещатику вплинула повномасштабна війна та чи справді головна вулиця залишається найбільш привабливим і водночас найдорожчим місцем для магазинів і закладів у Києві.
Щоби бабусі й бізнеси довкола заробляли. Подоляни й урбаністи – про те, яким може бути Житній ринок
Про плани реконструкції Житнього ринку говорять ще з 2017 року. У березні більшу частину площі Житнього ринку планували здати в оренду на 15 років – за умови, що орендарі почнуть капітальний ремонт ринку впродовж шести місяців після укладання договору. Спочатку на подачу заяв потенційним орендарям дали всього п’ять днів, але після суспільного розголосу терміни подовжили до 25 днів, а згодом аукціон узагалі скасували. Утім, згодом у КМДА заявили, що ринок таки передадуть у оренду.
Поговорили з директоркою урбан-бюро Big City Lab Вікторією Тітовою, яка хотіла б розробити концепт для Житнього ринку, і з модераторкою сусідської спільноти «Подоляночка» Анастасією Нагірняк, яка пояснює, чому співпраця з громадою потрібна не лише потенційним орендарям ринку, але й місту.
Стихійну торгівлю прибирають, але за день вона виростає знову. Історія одного демонтажу й інспектора
Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Боротьба зі стихійною торгівлею в Києві схожа на боротьбу з вітряками. Намети й прилавки демонтують, а наступного дня вони виростають знову – їх знову доводиться прибирати. Для демонтажу залучають бригаду від КП «Київблагоустрій» і муніципальну охорону. Перед цим продавці ще отримують приписи від інспектора Департаменту територіального контролю й мають шанс виправити порушення.
Ми спостерігали, як «Київблагоустрій» демонтує прилавок і як на це реагують продавці. Розповідаємо, що з цього вийшло, а також про один день роботи інспектора з контролю за благоустроєм.
Ми поїхали на демонтаж МАФа біля Дарницького вокзалу. Куди вони діваються й що роблять їхні власники
Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Що робити, якщо бригада приїхала на демонтаж, а всередині МАФа все ще хтось сидить, і куди відвозять кіоски після того, як їх демонтували (спойлер: демонтовані МАФи навіть можуть допомагати ЗСУ), запитали в інспектора з благоустрою від Департаменту територіального контролю міста Києва й у директора КП «Київблагоустрій».
Ми також писали про рожевий кіоск 2×2 навпроти «Квітів України» – Міський театр, і запитували в його засновника, чому ідея кіоску може бути переосмислена.
У моєму дворі спилюють дерева «для омолодження». Це нормально? 7 запитань до арбориста
Володимир Ветроградський – арборист, таких фахівців ще називають «деревними хірургами». Ветроградський понад 25 років лікує дерева в Києві та по всій Україні. Запитали, як він координує роботу з комунальними службами, як ухвалює рішення про те, чи можна зберегти дерево, і чи працюють у Києві нові стандарти догляду за деревами.
Ось чотири парклети від комунальників у Києві й один від активістів у Чернівцях. Знайдіть справжній
Парклет у сквері на Дарницькій площі
На місці демонтованих МАФів у Києві вирішили встановлювати парклети, щоб боротися з незаконним паркуванням на тротуарах. Вуличні меблі вже можна побачити біля станції метро «Тараса Шевченка» та «Політехнічний інститут», а також у скверах біля Цирку й Дарницької площі. Але все це справді – не парклети, каже урбаніст та автор каналу NE:Urban Сергій Момотюк. Пояснюємо, що ж таке парклети, як «зелені» лавки впливають на спеку в місті та чи можуть містяни встановити їх самостійно.
Либідь треба забетонувати, вважає Кличко. Ось як річка не в колекторі може покращити Київ
Річку Либідь планували «закрити», щоб збудувати підʼїзди до ТРЦ Ocean Mall. Пізніше у КМДА заявили, що таки відновлюватимуть міські річки, а до кінця 2024 року навіть почнуть розробляти концепцію їхньої ревіталізації. Поговорили з автором петиції про вивільнення київських річок із колекторів і розповідаємо коротку та довгу версії, чому Либідь не варто закривати в колектор.
«Скульптури в аварійному стані». Ми втрачаємо Пейзажну алею?
У червні 2024 року одну зі скульптур алеї, «Янгол на подушках», демонтували, а на її місці встановили нову, уже іншого майстра. У громадській організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», яка опікується мозаїчним парком, кажуть: відновлювати скульптуру Скритуцького було недоцільно, оскільки «первинна технологія була невдала». Сам скульптор незадоволений, що обʼєкт демонтували (і фактично зруйнували) без його згоди.
Але «Янгол на подушках» – не єдина скульптура Пейзажки, що потребує відновлення. В «Андріївсько-Пейзажній ініціативі» розповідають, що мозаїчний парк в аварійному стані. Діалогу між автором скульптур й активістами, які утримують парк, немає. Тож майбутнє Пейзажної алеї, до якої ми звикли, під загрозою. Розбиралися, що відбувається і як цьому можна зарадити.
Ми також пояснювали, що відбувається з будівництвом паркінгу біля Пейзажнї алеї, який хочуть звести в межах кількох археологічних памʼяток.
Забудова
«Найбільша забудова в історії Старого Подолу». Як ЖК «Ріхерт&Парк» може вплинути на район
Проєкт A Development
На території колишнього пивзаводу Ріхерта на Подолі планують побудувати житловий район «Ріхерт&Парк» площею понад 100 тисяч квадратних метрів. Це проєкт забудовника A Development, який уже оновив простір поблизу станції метро «Арсенальна», включно з гастромаркетом Kyiv Food Market.
Хоча девелопер обіцяє відреставрувати будівлю заводу Ріхерта й облаштувати власним коштом парк на Юрковиці, не всі жителі Подолу підтримують проєкт. Місцеві занепокоєні висотністю майбутнього ЖК в історичному ареалі, що за проєктом може сягати 36 метрів, а також можливим збільшенням навантаження на інфраструктуру району та говорять про вибіркове долучення громадськості до обговорення.
Разом із мешканцями Подолу, урбаністом, транспортним аналітиком, Департаментом охорони культурної спадщини й забудовником A Development розбиралися в деталях проєкту.
Упритул до будинку, де жив Саксаганський, планують зводити ЖК. Чому важливо зберегти цю садибу
Багатоповерховий офісно-житловий комплекс планують зводити упритул до садиби, де жив Панас Саксаганський. Якщо шістнадцятиповерхівку таки збудують, вона розділить музей на дві частини й відділить будинок Саксаганського від решти будівель музею видатних діячів української культури. Ми поговорили з директоркою музею Ольгою Гураль про те, чому Київ усе ж повинен зберегти садибу й чим вона унікальна.
Міський бюджет і його використання
Не парк «Наталка» й скляний міст. Топ-5 досягнень і фейлів Кличка за 10 років (на думку читачів)
У червні було 10 років, як Віталій Кличко очолює Київ. Він заступив на посаду міського голови 5 червня 2014 року після дострокових виборів. До цієї річниці редакція Віледжа провела опитування серед аудиторії. Ми питали найбільші, на думку наших читачів, досягнення та провали міського голови, і підбиваємо підсумки.
Гроші на ЗСУ чи бруківку? Що треба знати про витрати місцевих бюджетів на війну – в одному тексті
Фото: «Гроші на ЗСУ»
Учасники руху «Гроші на ЗСУ» продовжують виходити на мітинги під КМДА й вимагали виділяти більше коштів із міського бюджету на потреби армії. Водночас бюджет Києва на 2024 рік майже ніяк не врахував вимог протестувальників.
Чи можуть міста виділяти кошти на оборону? Що про це каже закон? Чи правда, що за фінансування армійських підрозділів до чиновників можуть прийти прокурори? І чи дійсно з втратою військового ПДФО громади не зможуть фінансувати армійські формування? Розбираємося, як це працює.
Доступність
(Не)доступний транспорт. Як організувати поїздку в Києві маломобільним групам пасажирів
Станція метро «Святошин» після ремонту. Фото: КМДА
Транспорт Києва переважно недоступний, але деякі автобуси, тролейбуси, трамваї, станції метро й служби таксі адаптовані для маломобільних груп пасажирів. Часто не до кінця й із багатьма «але». Цей текст не про те, яким має бути транспорт (бо не таким). А про те, як користуватися тим, що ми маємо зараз.
Зібрали поради, як організувати поїздку пасажирам, які відчувають труднощі з пересуванням в барʼєрному просторі – на громадському транспорті, таксі й залізницею. Ми фокусуємося на людях, які переміщуються на кріслах колісних, бо для них барʼєри в міському просторі найбільш відчутні. Проте інформація може бути корисною й для інших маломобільних категорій пасажирів.
Наскільки безбар’єрні київські театри. Запитали в них і в експерта
Фото: Театр на Подолі
Що таке інклюзивність у театрі? І чи взагалі може людина на кріслі колісному, на милицях, із порушеннями зору чи слуху сходити до театру в Києві? Це запитання ми поставили собі, десятці київських театрів – більших і менших, а також фахівцю з питань доступності побудованого середовища й консультанту ГС «Ліга Сильних».
Простори, які створили активісти
Простір у сторічній садибі відкрили волонтери, які продовжують справу Сергія Миронова. Що там буде
Фото: ГО «Справжній Київ»
Цей будинок, що пережив дві революції, дві пожежі, кілька власників, Сергій Миронов з однодумцями знайшов задовго до початку повномасштабної війни. Він познайомився із власником і хотів допомогти йому з відновленням даху, але у 2021 році помер власник будинку, інженер-конструктор Микола Валеріанович Тумаркін, а 16 листопада 2022 року під Бахмутом загинув Сергій Миронов.
Його друзі й послідовники об’єдналися в ГО «Справжній Київ» і вирішили відновити садибу на Нагірній, де наприкінці березня 2024 року вибуховою хвилею вибило війна. У червні тут також відкрили першу виставку. Побували на відкритті та запитали у волонтерів спільноти, як відновлювали садибу й навіщо в Києві сучасний «світський салон».
Що таке фонова архітектура й навіщо київські активісти орендували флігель садиби Солтанова
Дворик садиби Солтанова. Фото: Дмитро Перов
В одній із будівель фонової архітектури, флігелі садиби Солтанова, що на вулиці Хорива, 18/10, активісти ГО «Спадщина» облаштували громадський простір. Вони орендували будівлю в комунальній власності, за місяць привели до ладу й із Cutout Collage Art Project відкрили тут виставку «Більше, ніж будинки», присвячену фоновій архітектурі. Розпитуємо активістів спільноти «Спадщина», чому важливо досліджувати фонову архітектуру і як будівлю колишньої двірничої перетворили на громадський простір.
Дерусифікація
Як дерусифікувати метро Києва за допомогою букв? Запитали автора шрифтів для двох станцій
Станції метро «Площа Льва Толстого» й «Дружби народів» офіційно перейменували в травні 2023 року. Майже через місяць уже був готовий проєкт нових шрифтів для станції «Звіринецька», який розробив київський дизайнер Богдан Гдаль. Ще раніше, у квітні 2023 року, він запропонував і нові літери для станції метро «Площа Українських Героїв», які встановили за рік після цієї пропозиції.
Новий шрифт – це можливість відновити правильний еволюційний розвиток кирилиці, як його бачив, наприклад, художник-графіст Георгій Нарбут, каже Богдан Гдаль. Запитали дизайнера про паралелі з творчістю Нарбута й букви в метро як можливість побороти російський імперіалізм.
Геть Булгакова з Києва? Побували в його музеї на Андріївському узвозі й подивилися, що змінилося
Фото: Серж Хуцану для Віледжа
Комісія Інституту нацпамʼяті вважає, що в Києві не має бути музею Михаїла Булгакова (як і його памʼятників і вулиць, що мають його імʼя). У музеї запевняють, що готові змінитися, і запрошують подивитися, що вже зробили. Ми завітали туди й записали розмову з провідною науковою співробітницею Ганною Путовою. Показуємо й розповідаємо, що ми там побачили.
Музей війни – усе ще радянська «капсула часу»? Ми провели там два дні, щоб це з’ясувати
Фото: Серж Хуцану для Віледжа
Музей війни, або Національний музей історії України в Другій світовій війні, досі асоціюється в українців із танками на подвір’ї й радянською символікою. І, звісно, з монументом Батьківщина-мати, який розташований на його території. Але саме цей музей одним із перших почав документувати наслідки російсько-української війни й означив Батьківщину-мати як український символ не лише в мемах, але й на виставці. Щоб перевірити, чи справді змінюється музей, вирішили туди піти (і ходили навіть двічі). Читайте, що з цього вийшло.
Обкладинка: Північний міст / Imass ua