Репортаж«Не берегиня»: репортаж із маршу за права жінок у Києві
Йдемо разом з колоною від Михайлівської площі до Подолу
У Києві відбувся марш за права жінок під гаслом «Солідарність і різноманіття». Його учасники пройшли ходою від Михайлівської площі до Подолу. Ми були разом з ними у колоні та розповідаємо, що відбувалося під час акції.
За 15 хвилин до 12-ї на Михайлівській площі зібралося близько 200 людей. Вони розділили площу на два табори – в одному учасники маршу, об’єднані гаслом «Солідарність і різноманіття», в другому його противники з плакатами «Бог!Батьківщина! Патріархат!». Їх розділяє кордон поліції, якої на той момент видається більше, ніж цивільних людей.
ФОТО: Андрій Баштовий
Хтось із противників маршу жінок намагається штовхнути колонку, і за лічені секунди опиняється у руках поліції. Чоловік опирається, його тягнуть до автозака, припаркованого під стінами Михайлівського собору.
Противники акції розповідають про традиційні цінності: «Якби ваші матері були феміністками, вас би тут не було». З іншого боку лунають гасла: «Бунтуй, кохай: права не віддавай», «Жінка, а не берегиня».
Учасників маршу у три ряди охороняє поліція. Потрапити всередину поки що можна тільки з боку Михайлівського собору.
Після 12-ї на площу все активніше прибувають нові люди з боку Софійської площі. Більша частина приєднується до учасників маршу. Це не тільки молодь, а й батьки з дітьми, люди із собаками, бабусі з онуками. «У політиці має бути 50% жінок», – чується уривок промови з натовпу. «Фемініст? Тобі туди – ззаду», – підказує працівник поліції хлопцю, що хоче потрапити до колони.
Осторонь стоять короткострижені хлопці у бомберах та спортивному одязі. Вони спостерігають за тим, що відбувається навколо. «Там одні гоміки зібралися», – резюмує один з них. Марш розпочинає ходу о 12:30.
Попереду колони поліції йде жінка і скандує: «Украина – не Содом! Украина для натуралов и для нормальных отношений!». Вона єдина противниця феміністок у цій частині маршу. Трохи позаду вже у саму колону вписалися її «колеги» з плакатом «Фемінізм вбиває жінку». Вони так і йтимуть разом з маршем до самого фінішу.
Колона спускається Михайлівською вниз, люди з обох боків оточені поліцією. Короткострижені хлопці супроводжують марш, один з них хоче потрапити всередину, але поліцейський пірнає за ним і виводить з натовпу.
Протягом усієї ходи учасники маршу вигукують гасла, крім плакатів, у них в руках сковорідки, якими вони стукають одна до одної. Колона розтяглася більше ніж на 100 метрів.
Біля майдану Незалежності затримують двох противників маршу, які почали штовхати людей. Поліція притискає їх до стіни, очікуючи, поки повз пройде колона. Після цього обох тягнуть до автозаку. «Веземо у відділення». В одного з противників поліція вилучає ніж.
Далі колона проходить Хрещатиком через Європейську площу та спускається вниз – до Поштової площі. Будь-які активні дії, зокрема біг, поліція швидко присікає, але робить це дуже ввічливо: «Будь ласка, не біжіть, це може лякати та провокувати людей».
У кінці колони йде художниця Жанна Кадирова з подругами – вона пускає мильні бульбашки та п’є шампанське. Поруч – дівчина з дитячим візком.
Уже на Поштовій площі організатори події просять учасників маршу розійтися. Вони наголошують, щоби люди не виходили на найближчих станціях, а їхали подалі, й уже звідти вирушали, куди їм потрібно. Це робиться з міркувань безпеки.
Поруч, ближе до Контрактової площі, один із кандидатів у президенти роздає жінкам квіти й вітає зі святом ніжності та кохання.