Дрони, «медійні кричалки» та фаєри: що відбувалося на марші УПА

Початок події анонсували на 16:00, але вже з 15:30 біля пам’ятника Шевченка прочитали молитву та почали виступи члени ВО «Свобода», воїни УПА, ближче до 16:00 слово взяв Олег Тягнибок. Навколо пам’ятника сформумався натовп з прапорами ВО «Свобода». Чоловік поруч дає своїй дружині телефон та просить сфотографувати його на фоні Тягнибока.

Фото: Андрій Баштовий

Після виступу люди проштовхуються до дороги – там формуюється колона, яка йтиме від червоного корпусу КНУ до Європейської площі. На фоні оркестр починає грати марш.

– Все, що я згадую, коли чую про «Свободу» – це три пальці, – каже хлопець на сходах університету. В цей час на дорогу звідусіль стікаються люди з прапорами «Свобода», «Національна дружина», «Правий сектор». Багато хто з них – зовсім молоді, на вигляд – шкільного віку. У деяких обличчя прикриті балаклавами.

У цей час на Хрещатику поліція оточує групу людей у камуфляжі. Правоохоронці в захисному спорядженні просто стоять, нічого не пояснюючи. За хвилину до одного з оточених підходить полісмен, пропонує поговорити. За кілька секунд чоловіка (ним виявився мер Конотопа Артем Семеніхін – ред.) силоміць затягують до поліцейського авто, яке їде геть. Обурених учасників маршу розблоковують.

Повертаємось на марш: там кричать «Свобода прийде, порядок наведе»!

З боків за порядком слідкує «Поліція діалогу». Жінка читає вголос назву підрозділу: «Поліція діалогу. Тю, так а що говорити?».

Колона формується протягом 40 хвилин. У цей час натовп підтримують кричалками про дух та внутрішнього ворога. Поруч з білою машиною, яка буде супроводжувати колону, хлопець невпевнено викрикує у гучномовець, читаючи з листочка: «Бандера... Шухевич (затинається)... вони воювали за нашу свободу».

Починають грати барабани. Колона вирушає о 16:45. Люди вздовж дороги знімають усе на телефони. Пролітає два дрони.

«Наша земля, наші герої». «Наша земля, наші герої».

– У них хороші медійні кричалки. Молодець копірайтер, – каже хтось поруч.

Колона спускається бульваром Тараса Шевченка. Збоку її супроводжує національна дружина. Біля Бессарабської площі починають масово запалювати фаєри. Вгору тягнеться жовтий, червоний та сірий дим. Дихати стає складніше, люди, що йдуть поруч, прикривають обличчя рукою чи одягом.

– Селітра, барвник, цукор..., – пояснює хтось поруч, – нічого складного.

На Хрещатику багато людей просто спостерігають з боків за ходою. Більшість із них знімають чи кудись транслюють те, що відбувається на вулиці. Молоді люди в колоні кілька разів кидають на дорогу петарди, що вибухають.