У «Самосаду» на Подолі влаштували День дій. The Village Україна спілкується з людьми, які вирішили власноруч перетворити пустир на парк.
«Мамо, це день Києва!», – каже хлопчик років п’яти, проходячи повз «Самосад» на розі Спаської та Почайнинської.
Кілька десятків людей зібралися попрацювати в саду на Подолі. Люди присвятили вихідний день тому, щоб привести до ладу сквер та познайомитися з сусідами.
Руслан, організатор
«Ми вирішуємо проблему вільного простору. Раніше тут був пустир, а тепер буде парк. На Подолі не так багато зелених зон, окрім скверів на Контрактовій площі. Ідея в тому, що це місце може стати центром культурних заходів і добросусідських вечірок.
За сімдесят років Радянський Союз убив зв’язки між людьми. Нині люди можуть жити в 9-поверхових будинках і не знати жодного сусіда. Їхня зона комфорту закінчується на дверях власної квартири. А якщо ти не знаєш людей навколо, то підсвідомо сприймаєш їх як потенційну небезпеку. І це є проблемою.
До того, як я почав займатися «Самосадом», я теж знав в околицях лише трьох людей. А зараз я знаю багатьох, з ким можна щось разом організувати».
Велике дерево посеред скверу намагаються врятувати. У «Самосаду» воно закриває тінню чималу території. У тіні дерева облаштували лави для відпочинку.
На лавці відпочиває Ігор – приватний підприємець, який працює в невеликому інтернет-магазині. Розповідає, що встиг скласти для саду кілька дерев’яних ящиків. У тіні чекає, поки привезуть воду – тоді можна буде висаджувати рослини.
Ігор, приватний підприємець
«На початку тижня я завжди складаю плани на вихідні. Цього тижня жодних ідей на суботу не було. Натрапив в інтернеті на матеріал, присвячений найближчим подіям у Києві. Побачив цей захід, хоч раніше ніколи не брав участі в соціальних проектах. Подумав, що класно було б стати частинкою чогось корисного.
Приходиш сюди рано-вранці, тут усюди безлад. А ввечері, коли йдеш, тут уже красивий парк. Зможеш потім проходити і згадувати: я теж доклав до цього руку».
Ігор має приготувати ґрунт, далі справа за Анною. Вона – ґрунтознавець. Розповідає, що для вивчення цієї галузі обов’язкова практика. Та в Києві її знайти непросто. Тож, коли випала така нагода в «Самосаді», довго не вагалася. Садити в сквері вирішили полуницю, орегано та кілька дерев. Обирала рослини, не надто вибагливі до ґрунту.
Анна, ґрунтознавець
«Чому я прийшла сюди працювати у вихідний день? Усі хочуть жити краще. Усі хочуть жити, як у Європі. Але для цього варто починати з себе. Треба для цього працювати, показувати власний приклад. «Самосад» може стати зразком вдалої співпраці громади.
Я координую процес саджання рослин. Знаю, як правильно розмісити землю. Для цього треба відповідні пропорції. Будемо змішувати пісок із ґрунтом у співвідношенні один до двох. Це для того, щоб ґрунту вистачало кисню і вологи.
Основне завдання – розпушити землю. Раніше на цьому місці було будівельне сміття. Те, що ми називаємо урбаноземами. Тож довелося завозити сюди інший чорнозем».
Поки землю готують для саджанців, поблизу закінчують збирати велопарковку. Напроти облаштували зону для пікніків.
Поблизу троє дівчат розмальовують фарбами дерев’яну скульптуру. Одна з них, Анна, пояснює: будувати вони не вміють, тож вирішили допомогти скверу хоча б так. А ще дівчина склала плейлист події – з колонок лунають The Rolling Stones і Foals.
Анна, мешканка Подолу
«Це колективна творчість. Ми додаємо в життя більше фарб. Цю фігуру створили не ми, але ми спробуємо її прикрасити. Хочемо намалювати на ній блискавки в стилі Девіда Бові. Можливо, додамо ще й африканські мотиви.
Ми живемо на сусідній вулиці. Дуже вболіваємо за це місце. Тут багато різних людей. Наприклад, мій хлопець – з Москви. Зараз до нас приєднається ще одна пара: він іспанець, а вона з Росії. Зі Львова ще приїдуть хлопці. Це ніби така локальна штука, але до неї приєднуються зовсім різні люди».
Неподалік закінчують збирати імпровізовану сцену – на вечір запланували концерт до відкриття «Самосаду». Концерт буде акустичний, та для нього все одно знадобиться електрика – бодай для освітлення.
Поблизу мережі не знайдеш. Цю проблему організатори вирішили завдяки альтернативним джерелам живлення. Партнери заходу дозволили використати сонячні батареї. Колонки, перфоратори, ліхтарі – все це живить енергія сонця, кажуть координатори.
Валентин, локальний координатор кампанії «Міста для життя»
«Ми постійно говоримо про альтернативні джерела енергії. Та було б дивно, якби ми самі їх не впроваджували. Ну ось, власне, спробували це зробити. Можливо, й допустили певні помилки – в монтажі, в потужності, в розрахунках. Та, наскільки мені відомо, в Києві подібні проекти раніше не запускали.
Є дві сонячні панелі. Ми встановили їх на даху найближчого будинку, санепідемстанції. Це повністю автономна система. У панелях виробляється електричний струм. Акумулятор цей струм накопичує – і дозволяє віддавати на потреби «Самосаду». Для роботи ліхтаря, колонки і ноутбука цього вистачає».
Організатори наголошують: крім локальної мети розбити парк вони переслідують й глобальну – вплинути на процес кліматичних змін.
Анастасія, медіа-координаторка кампанії «Міста для життя»
«Ця подія відбувається в межах кампанії «Міста для життя». Мета ініціативи – протидіяти глобальним змінам клімату.
У Києві метою кампанії є прийняття кліматичної стратегії. Це план, що включає багато аспектів. Зокрема, транспортну інфраструктуру, озеленення територій, моніторинг опадів і викидів тощо.
«Самосад» – це приклад того, як усі ці аспекти можна показати на локальному рівні. Наприклад, якщо ми говоримо про зелені зони, це насадження рослин у цьому парку. Велоінфраструктура – облаштування парковки для велосипедів.
До того ж у цьому випадку йдеться про співпрацю між спільнотами – киянами, громадськими організаціями та ініціативами, а також бізнесом. Ми будуємо між ними зв’язки».
Фото: Олена Ангелова для кампанії «Міста для життя»