На території фундаментів палацу Кирила Розумовського, що в Печерському районі Києва, будують офісний центр під виглядом реставрації пам’ятки, повідомив памʼяткоохоронець Дмитро Перов.

Проєкт реставрації, який розробило архітектурне бюро «Реставратор», затвердили в межах реконструкції нежитлового приміщення в офісний центр, каже Перов.

Це дає забудовнику можливість легалізувати нове будівництво, хоча тут дозволена лише реставрація. Пам’яткоохоронець закликає підтримати петицію проти будівництва. Вона вже зібрала понад 500 підписів.

Чи потрібно взагалі реставрувати фундаменти

Предметом охорони обʼєкта археології є не лише самі фундаменти, а вся територія пам’ятки, тобто культурний шар. А нове будівництво згідно із законом і візуально не сприяє збереження обʼєктів культурної спадщини, зазначив Дмитро Перов.

Що відбувається

Фундаменти палацу Кирила Розумовського почали розбирати під виглядом ремонту в березні 2024-го. За словами активіста Дмитра Перова, ТОВ «Собі» отримало дозвіл на проведення капремонту, у межах якого зносить будівлі, розбирає фундаменти й починає будівництво багатофункціонального офісного центру. 

У червні фундаментам палацу надали охоронний статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. За словами Перова, їх хотіли накрити бетонною плитою, а будівлю розібрати для нового будівництва, проєкт якого погодив ДОКС.

У грудні 2024 року на сайті Київської міської ради створили петицію для збереження фундаментів палацу Кирила Розумовського. Там пропонували створити «живий музей історії». Проте в лютому забудовник відновив будівництво офісного центру на місці фундаментів.

Пізніше будівництво призупинили. Однак забудовник встиг пошкодити стіну Інженерних служб Київської фортеці 1853 року, що розташована на території пам’ятки.

Нині Міністерство культури рекомендувало внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до реєстру нерухомих пам’яток України.

   

Фундаменти палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського 1790-х років випадково виявив київський мистецтвознавець у березні 2024 року. Наземна частина маєтку складалася з двох поверхів і була дерев’яною. Нині від маєтку лишилися тільки цегляні фундаменти з підвалами.

Фундаменти перебувають в охоронній зоні пам’ятки архітектури й містобудування біля Будинку українського військового округу. Територія також у межах буферної охоронної зони обʼєкта ЮНЕСКО. 

Обкладинка й фото: КМДА, Дмитро Перов