Міністерство культури рекомендувало внести фундаменти палацу Кирила Розумовського, що в Печерському районі Києва, до реєстру нерухомих пам’яток України, повідомили в КМДА.

Нині очікують підписання відповідного наказу. Також із власником будівлі підписали охоронний договір. Тепер відповідальність за збереження пам’ятки археології несе безпосередньо балансоутримувач.

Крім того, погодили проєкт реставрації фундаментів. Його розробило архітектурне бюро «Реставратор». Він отримав позитивний експертний звіт державної будівельної експертизи і його погодила Консультативна рада. Також отримали дозвіл на проведення реставрації й консервації.

Що збираються зробити
  • захистити фундаменти конструкціями й реставрувати цегляне мурування;
  • облаштувати оглядову галерею для відвідувачів;
  • створити вхідну групу для доступу до пам’ятки.
Що передувало

Фундаменти палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського 1790-х років випадково виявив київський мистецтвознавець у березні 2024 року. Наземна частина маєтку складалася з двох поверхів і була дерев’яною. Нині від маєтку лишилися тільки цегляні фундаменти з підвалами.

Фундаменти перебувають в охоронній зоні пам’ятки архітектури й містобудування біля Будинку українського військового округу. Територія також у межах буферної охоронної зони обʼєкта ЮНЕСКО. 

Їх почали розбирати під виглядом ремонту в березні 2024-го. За словами активіста Дмитра Перова, ТОВ «Собі» отримало дозвіл на проведення капремонту, у межах якого зносить будівлі, розбирає фундаменти й починає будівництво багатофункціонального офісного центру. 

У червні фундаментам палацу надали охоронний статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. За словами Перова, їх хотіли накрити бетонною плитою, а будівлю розібрати для нового будівництва, проєкт якого погодив ДОКС.

У грудні 2024 року на сайті Київської міської ради створили петицію для збереження фундаментів палацу Кирила Розумовського. Там пропонували створити «живий музей історії». Проте в лютому забудовник відновив будівництво офісного центру на місці фундаментів.

Пізніше будівництво призупинили. Однак забудовник встиг пошкодити стіну Інженерних служб Київської фортеці 1853 року, що розташована на території пам’ятки.

Обкладинка й фото: КМДА, Дмитро Перов