Шостий апеляційний суд Києва скасував історико-архітектурний опорний план Львова, повідомляє міський голова Андрій Садовий.

Засідання відбулося у закритому письмовому форматі й ні Міністерство культури, ні Львівська міська рада не мали можливості публічно захистити свою позицію, пояснює Садовий. За його словами, місто готує касацію (перевірку законності рішення). 

Що визначає опорний план?

Історико-архітектурний опорний план – це базовий документ містобудівної документації, що регулює будівництво в історичних зонах. У ньому зібрали інформацію про окремі споруди й об'єкти культурної та архітектурної спадщини, пам'ятки архітектури, історичну забудову, значні історичні містобудівні об'єкти, пам'ятки історії, елементи ландшафту. 

Міністерство культури підписало наказ про затвердження історико-архітектурного опорного плану Львова у січні 2024 року, а його розробку місто замовило ще у 2017 році. Разом з історико-містобудівним планом він є основним документом Генерального плану міста.

Згідно з цим планом, щоб побудувати, реконструювати чи реставрувати будівлі у межах історичного ареалу, треба мати додаткові погодження Мінкульту. Тобто отримати дозвіл на будівельні роботи складніше.

Що відомо про цю судову справу?

У жовтні міський голова Андрій Садовий повідомив, що опорний план міста оскаржують у двох судах: у Києві – його затвердження Мінкультом, а у Львові – затвердження департаментом архітектури ЛОВА. У цих судових справах беруть участь два позивачі, які хочуть побудувати 25-поверхові будинки в історичному ареалі й буферній зоні ЮНЕСКО. Утім це суперечить опорному плану.

  • У Львівському суді слухають справу щодо земельної ділянки на вулиці Вербовій. Вона призначена для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, але позивачка хоче звести там громадський будинок на 25 поверхів.
  • У Київському суді слухають справу щодо будівництва на вулиці Липинського. Орендар ТзОВ «Нью-Трейдінг Львів» також хоче збудувати 25-поверховий громадський будинок. Утім ця ділянка призначена для розташування магазинів, торговельних центрів, ринків (зона Г-6).

    У липні 2024 року цю справу вже слухали у Київському окружному адміністративному суді, але Львівську міську раду не залучали. Тоді позов задовільнили, а наказ Мінкульту скасували. Львівська міська рада подавала апеляцію, але й тепер суд її не задовільнив.

У юридичному департаменті Львівської міської ради припускали, що позивачі пов’язані між собою. Їхні інтереси представляють адвокати однієї компанії, земельні ділянки для будівництва розташовані поруч, а концепції подібні.

«Ми з 1998 року є частиною ЮНЕСКО і якщо прагнемо в Європейський Союз, то не можна скасовувати документи такого характеру тільки тому, що людині не підходить висотність забудови», – коментувала Львівська міська рада. 

   

  • У Києві історико-архітектурного опорний план затвердили у 2021 році, він має вісім історичних ареалів. Сім із них існували раніше, а саме: Центральний, Північний, Дарницький, Китаївський, Південний, Солом’янський і Пуща-Водиця. В історичних ареалах Києва заборонене будь-яке будівництво без погодження МКІП.
  • У лютому 2023 року висновки Верховного Суду стали обовʼязковими для врахування під час розглядів інших судових справ про скасування приписів МКІП. Це стосується справ про будівельні роботи в межах історичного ареалу Києва, які проводять без отримання погоджень проєктної документації й відповідних дозволів на будівництво.

Обкладинка: Роман Балук (ілюстративне фото)