Аргументи петиції проти закриття річки Либідь у колектор не можуть прийняти «як такі, що заслуговують на увагу», пояснює міський голова Віталій Кличко у відповіді на петицію. 

Він зазначає, що майже усе русло річки забетонували, щоб захистити прилеглу територію від затоплення. Водночас на єдиній ділянці Либеді без бетонного русла уже створили пам’ятку природи місцевого значення.

Кличко називає «сумнівним з точки зору логіки зв’язок річки Либідь із матеріальним добробутом, бо її русло вкрай важко корелюється зі створенням осередків комерції та бізнесу».

Він вважає, що на більшій частині річки важко створювати простір для відпочинку, прогулянок чи спорту, зокрема через те, що вона протікає в межах санітарної зони залізниці. А «перспективну вісь громадської активності» Кличко радить перенаправити, щоби розвивати ті ділянки річки, які можна ревіталізувати.

Водночас, за словами міського голови, річку будуть очищати й реконструюють деякі споруди на ній, щоб відновити русло, береги й зони рекреації на доступній ділянці.

Що вимагали автори петиції

Петиція проти закриття міських річок у колектори набрала необхідні шість тисяч голосів за два дні. Її створили через рішення загнати річку Либідь в колектор уздовж залізничних колій, а нагорі прокласти дорогу до ТРЦ Ocean Mall Вагіфа Алієва.

Автори петиції вимагали затвердити план, щоби вивільнити й розвивати давні річки Києва. Вони кажуть, що закриття річки в колектор призведе до екологічних проблем на прилеглих територіях і неконтрольованих підтоплень. Крім того, за їхніми словами, відкрита вода й рослинність допомагають місту боротися зі спекою, а відновлені міські річки стають осередками комерції й бізнесу.

   

Окрім рішення засипати Либідь, Київрада під час засідання також передала під забудову чи знесення 6 обʼєктів, зокрема «Дворик з воронами» на Рейтарській, лісопильню Сніжка, памʼятку архітектури на вулиці Сагайдачного й території Китаєва.

Обкладинка й фото: «Цегла»