Герб до «Батьківщини-Матері» прикріпили без погодження з Інститутом електрозварювання імені Патона, повідомив його директор Ігор Крівцун в інтервʼю Liga. 

За його словами, до фахівців інституту ніхто не звертався, хоча вони для цього мають спеціальну технологію. Небезпека ж полягає в тому, що через вітер і відсутність захисту зварювальні шви можуть бути пошкоджені корозією. «Вони вже жовті, хоча це й нержавіюча сталь», – каже Крівцун після того, як монумент обстежили дронами.

Окрім того, додає директор, погодження від Інституту намагались отримати вже після того, як провели зварювальні роботи, але їм відмовили: «Я кажу – ні, хлопці, ви працювали, ви й відповідайте». 

UPD. Восени 2023 року Музей війни звернувся до Інституту електрозварювання імені Патона з проханням здійснили незалежне технологічне обстеження герба для подальшого контрою й цілісного моніторингу. Інститут здійснив візуально-оптичний, капілярний, вихроструменевий контроль і хімічний аналіз зварних швів металоконструкцій. За результатами моніторингу зафіксували «незначні локальні недоліки, які не впливають на експлуатацію металоконструкцій».

Музей також ініціював проведення робіт з усунення наявних дефектів і в липні 2024 року уклав договір з інститутом на надання послуг із випробування герба.

   

Радянський герб зняли зі щита монумента «Батьківщина-мати» 1 серпня 2023 року, а 6 серпня замість нього встановили український тризуб. Науковці й громадськість також висловили пропозицію змінити назву монумента. Вчена рада Музею війни вирішила назвати його «Україна-мати».

Роботи із заміни радянського герба на тризуб коштують 28 мільйонів гривень, їх повністю профінансував великий бізнес. Як наслідок, Мінкульт учергове стикнувся з критикою щодо доцільності витрачання коштів, хай навіть не державних, під час повномасштабної війни. 

Редакція The Village Україна запитала в істориків, митців й активістів, що, на їхню думку, слід робити з демонтованим радянським гербом і чи достатньо демонтажу для переосмислення пам’ятки.

Обкладинка й фото: Мінкульт