Близько 83% українців вважають безбарʼєрність новою цінністю в суспільстві, ідеться в дослідженні Центру соціальних досліджень та поведінкової економіки.

Загалом тут дослідили, що українці думають про безбарʼєрність і як поліпшити комунікацію під час впровадження такої політики. Для цього використовували методологію й аналітику організацій Advanter Group і Gradus Research.

Згідно з результатами, більше половини українців вважає, що відповідальність за створення інклюзивного простору несе держава й місцеві органи влади. Водночас майже кожен четвертий опитаний відповів, що особисто долучається до усунення барʼєрів.

Близько третини українців зазначили також, що важливо змінювати поведінку людей (34%) і створювати адаптивне середовище (32%). Іще 22% людей вважають, що треба забезпечити доступність освіти й робочих місць.

Окрім того, 57% українців відповіли, що передусім безбарʼєрною треба робити сферу працевлаштування. Близько половини опитаних також вважає, що треба змінювати інфраструктуру, а 37% – за те, щоб усувати бар’єри для людей старшого віку.

   

Лише 9% будинків Києва мають нормативний пандус для крісел колісних, ідеться в дослідженні ЛУН у березні 2024 року. Це пандуси, що мають кут від 3 до 5 градусів, ширину 1,2 метра, з обох боків поручні й неслизьку поверхню.

Водночас близько половини (55%) мають біля будинку зону для відпочинку (лавочку) із достатнім місцем поруч для крісла колісного або дитячого візка. Це важливо, зокрема, для представників маломобільних груп: людей старшого віку, батьків із дітьми, людей з травмами.