Чи отримають послуги в консульствах українці, які подали заяви до введення обмежень – МЗС
У консульствах України призупинили видачу документів чоловікам призовного віку з 23 квітня. МЗС України відповідає на найбільш поширені запитання щодо тимчасових обмежень.
Чому обмеження ввели саме зараз?
Це пояснюють тим, що після ухвалення й підписання оновленого закону про мобілізацію в міністерстві мають оновити деякі норми, а також внести технічні зміни в систему.
Заяви не приймають ще й тому, що їх можуть розглядати довше, ніж до 18 травня, коли закон про мобілізацію набуде чинності. «Ми прагнемо вберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана», – кажуть у МЗС.
Які саме процеси призупинило МЗС?
Із 23 квітня призупинили прийом нових заяв до консульств від чоловіків 18–60 років, які тимчасово перебувають за кордоном.
Обмеження не стосуються заяв про оформлення посвідчень на повернення в Україну. Винятком також є випадки, коли документи оформлюють для дитини чи підопічної особи (паспорт для виїзду за кордон, реєстрація набуття громадянства України за народженням, реєстрація народження тощо).
Якщо людина подала заяву до 23 квітня, чи означає це, що вона не отримає послуги?
Усі заяви, які прийняли до 23 квітня, у консульствах розглянуть й опрацюють. Це також стосується оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Коли знімуть обмеження?
З 18 травня заяви почнуть приймати з урахуванням уже нових вимог, які передбачає закон про мобілізацію.
Якщо чоловік призовного віку оновив свої дані в ТЦК, чи може він отримати послуги в консульстві?
Згідно із законом, чоловіки призовного віку (18–60 років), які оновили дані в ТЦК, зможуть отримувати консульські послуги. Утім спосіб перевірки цих даних іще не визначили.
Чи отримає громадянин України послуги за кордоном, якщо опиниться в надзвичайній ситуації?
Так, обмеження стосуються лише певної категорії заяв. Якщо ж громадянин України опиниться в надзвичайній ситуації (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), йому нададуть необхідну допомогу в консульстві.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко в коментарі «Суспільному» назвав такі обмеження «перевищенням повноважень». «Ті громадяни, які підтримують звʼязок із консульськими службами, тепер будуть намагатися триматися подалі від цих служб. І, як на мене, це хибний крок», – коментує Павліченко.
22 квітня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив вжити заходів щодо відновлення «справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні й за кордоном». Наступного дня консульства повідомили про призупинення надання послуг.
«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас у країні війна», – зазначив Кулеба.
Міноборони пояснило, як чоловіки призовного віку за кордоном зможуть отримати консульські послуги, хто підлягає бронюванню і що означає військово-транспортний обовʼязок.