Перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі планують проводити вже наприкінці літа – початку осені 2024 року, пише Мінветеранів. 

Утім, місцеві жителі висловлювлюються проти його облаштування, оскільки вважають, що це може призвести до екологічної катастрофи. У міністерстві дали відповіді на найбільш поширені запитання. 

На території кладовища будуватимуть готельно-ресторанний комплекс

Готельно-ресторанний комплекс справді буде, кажуть у міністерстві. Утім, не для розваг, відпочинку чи інших розважальних заходів, а для організації поминальних обідів. Там також зможуть тимчасово проживати родини загиблих військових, похованих на території НВМК (з обмеженою кількістю днів перебування).

Будівництво кладовища призведе до екологічної катастрофи

Згідно з концепцією, хочуть максимально зберегти рельєф, ґрунтовий покрив, зелені насадження й екосистеми загалом, пояснюють у Мінветеранів.

За їхніми словами, меморіальний комплекс у Гатному не має завадити ні громаді, ні перелітним птахам, ні тваринам чи комахам. Раніше це питання піднімали екологи, які після ознайомлення з ескізним проєктом підтвердили, що екосистеми не зазнають впливу.

Увесь ліс вирубають

Площа земельної ділянки комплексу становить понад 265 гектарів, а площа зони видалення зелених насаджень – менше 10%. Їх прибиратимуть вибірково під час будівельних робіт й у разі необхідності під час поховань.

Зараз дійсно вирубують дерева, кущі й чагарники згідно з дозволами, щоби прокласти інженерні мережі й дороги, пояснюють у міністерстві. Усі зелені насадження передадуть на потреби ЗСУ для будівництва фортифікаційних споруд.

Через високий рівень ґрунтових вод вода зникне зі свердловин, якими користуються місцеві жителі, або буде забруднена

Згідно з експертизою, глибина ґрунтових вод від поверхні землі становить не менше двох метрів. Це відповідає вимогам облаштування й утримання кладовищ у населених пунктах. Утім у разі необхідності рівень ґрунтових вод додатково понизять і відведуть їх.

Засівання трави призведе до підвищення кислотності ґрунтів і знищить дерева, що залишаться

Не існує досліджень, що підтверджують чи спростовують вплив засіяної трави на кислотність або лужність ґрунту, зокрема на знищення дерев, кажуть у міністерстві. За їхніми словами, управління кладовища буде забезпечувати догляд за його територією, зокрема й озелененням.

Дим від крематорію забруднить довкілля

На території кладовища будуватимуть крематорій із багаторівневим ступенем очистки викидів. У ЄС їх дозволяють розміщувати на відстані 30 метрів від місць проживання людей, а в Україні – 300 метрів до житлових зон. Водночас крематорій НВМК розташують майже за 1 кілометр.

Щодо колумбарних стін [споруд для зберігання урн із прахом померлих], то їх розташують за 500 метрів від житлових забудов (норма – 50 метрів).

   

Раніше НВМК хотіли побудувати на території Биківнянського лісу, утім Верховна Рада в першому читанні відхилила цей законопроєкт. У Биківні ховали жертв масових політичних репресій, розстріляних у 1937–1941 роках. За оцінками істориків, там можуть бути поховані тіла від 30 до 40 тисяч жертв. На території можна наштовхнутися на велику кількість решток. Якщо їх знайдуть, то будівництво розтягнеться в часі «на роки».

Тоді кладовище вирішили побудувати на території Гатненської сільської територіальної громади, що у Фастівському районі Київської області. Для кладовища облаштують земельну ділянку в понад 260 гектарів, де розмістять церемоніальну площу, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс й іншу необхідну інфраструктуру. Також представили візуальні проєкти уніфікованих надгробних плит з урахуванням релігійних особливостей. Дивіться, який вигляд матиме кладовище. 

   

Редакція The Village Україна поспілкувалася з історикинею, активісткою, культурною менеджеркою й керівницею патронатної служби «Азову» про роль військового цвинтаря, меморіалів і різні підходи до збереження пам’яті.

Обкладинка й фото: Мінветеранів