Лише 9% будинків Києва мають нормативний пандус для крісел колісних, ідеться в дослідженні ЛУН. Це пандуси, що мають кут від 3 до 5 градусів, ширину 1,2 метра, з обох боків поручні й неслизьку поверхню.

Пандусом із більшим кутом складно, а то й неможливо скористатися на колісному кріслі без допомоги інших, пояснюють автори. За загальними даними в містах, де також проводили аналіз (774 адреси), лише 5% будинків мають такий пандус.

Загалом у дослідженні аналізували рівень архітектурної доступності житлових будинків. Його провели студенти освітньої програми «Урбаністика та міське планування» географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка в межах навчальної практики. Вони дослідили близько 1000 житлових будинків у 23 українських містах, зокрема в Києві й області, Одесі, Вінниці, Івано-Франківську й Чернігові.

У Києві проаналізували рівень архітектурної доступності за понад 450 адресами – багатоповерхові житлові будинки різного року забудови. Загалом у Києві понад 10 тисяч житлових будинків, тобто це не вичерпні дані, але вони дають уявлення про загальну картину, кажуть автори дослідження.

Наскільки безбарʼєрними є будинки Києва

За результатами дослідження, 87% будинків мають навіс, що покриває ґанок, тобто під час снігу, дощу там має бути не слизько. 69% мають достатньо освітлений двір, що суттєво підвищує рівень безпеки й зручності, коментують автори.

Близько половини (55%) мають біля будинку зону для відпочинку (лавочку) із достатнім місцем поруч для крісла колісного або дитячого візка. Це важливо, зокрема, для представників маломобільних груп: людей старшого віку, батьків із дітьми, людей з травмами – пояснюють автори. Із проаналізованих дворів Києва лише 31% мають безбарʼєрний доступ до дитячого майданчика. Хоч якийсь ліфт є в 66% будинків.

Щодо паркувальних місць для людей з інвалідністю, то їх облаштували лише у 7% дворів Києва. У 12% будинків паркінг розташований за межами внутрішнього двору.

Згідно з результатами, лише 3% проаналізованих укриттів у будинках Києва мають широкий вхід і нормативний пандус. Натомість, у жодному із них не знайшли вбиральню для людей з інвалідністю.

Стан доступності будинків у маленьких містах України не сильно відрізняється від загальної картини, переважно це повʼязано з типовим старим житловим фондом, коментують автори. Повні результати дослідження доступні за посиланням.

   

У лютому 2024 року КДМА підтримала петицію щодо виділення 3,5 мільярда гривень на безбарʼєрність із бюджету міста. Упродовж 2024 року в місті планують понизити бордюри на 765 наземних пішохідних переходах і додати тактильну навігацію. Це у 3,5 раза більше, ніж планували згідно з проєктом міської цільової програми.

Крім цього, влаштують 13 підвищених наземних пішохідних переходів і пʼять інклюзивних перехресть, а також продовжать оновлювати громадський транспорт Києва з урахуванням потреб інклюзії. Серед іншого, облаштування 20 безбар’єрних підходів до соціально важливих об’єктів і кільцевих розв’язок малого радіусу.