Проєкт рішення, що врегулює збереження мозаїчних панно в Києві, почали розробляти в Київській міській раді.

У Києві збереглося «кількасот творів монументального мистецтва» 1950–1980 років, стан яких є «вкрай загрозливим» через невідповідне використання, відсутність ремонту й занедбаність будівель, де розміщені мозаїки, каже депутат Київради Ярослав Федоренко. Крім того, мозаїки, що не мають пам’яткоохоронного статусу, можуть фізично знищувати через утеплення стін і знесення будівель, зокрема й з ідеологічних причин.

За словами Федоренка, департамент охорони культурної спадщини й КНМЦ з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій почали включати мозаїки до переліку виявлених об’єктів і держреєстру нерухомих пам’яток ще з 2010 років. Але статус пам’ятки місцевого значення отримали лише кілька мозаїчних панно.

Щоби дослідити пам’ятку й надати їй відповідний статус, потрібен час, тому місто має застосовувати інші способи збереження мистецтва, вважає депутатка Ксенія Семенова. Таким інструментом стане місцевий реєстр. Подібний уже працює у Львові, каже Семенова.

   

У листопаді 2023 року у Львові почали маркувати мозаїки міжнародним охоронним знаком «Блакитний щит». Це захисна емблема Гаазької конвенції про охорону культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Знак має стати нагадуванням про охорону мозаїчних композицій для власників будівель, де розміщені твори, а також додатковою перешкодою вандалізму. Крім того, у Львові створили мапу з найбільш цінними мозаїками.

   

Про створення міської програми для збереження мозаїки в Києві розповідав в інтервʼю The Village Україна активіст Дмитро Перов: «У 90% випадків мозаїки взагалі не потрапляють у жодні реєстри. Не в реєстрі – отже, не пам’ятка й не цінна. Для мозаїк немає чіткого правового режиму. Фактично біла стіна й мозаїка мають один і той самий правовий режим», – коментував він.