В Українському товаристві глухих заявили, що переклад пісень жестовою мовою на Нацвідборі «Євробачення 2024» здійснювали на аматорському рівні й переважно з власною інтерпретацією матеріалу. Таку думку висловила перша заступниця голови товариства Тетяна Кривко в коментарі виданню «Інтерфакс Україна».

«Так, це було шоу, яке дуже сподобалося аудиторії людей, які чують, але це не зайшло людям, які мають знижений слух або зовсім не чують і користуються жестовою мовою. Тому що це насправді не був професійний переклад, який міг би бути, якби його здійснювали досвідчені перекладачі жестової мови. Про це вже кілька днів дуже багато говорять у спільноті глухих. Глухі люди кажуть просто: «Я нічого не зрозумів», – коментує Кривко.

«Найсумніше в цій історії те, що, прагнучи зробити начебто добру справу, організатори зовсім не врахували, чи комфортно буде подано матеріал для людей, які не чують. Тож сьогодні отримуємо відгуки розчарованості й навіть відчуття того, що організатори зневажили жестомовних осіб, запропонувавши їм низькосортний вид перекладу жестовою мовою», – додають в Українському товаристві глухих.

Пісні жестовою мовою перекладала Катерина Заботкіна, яка називає себе не перекладачкою пісень жестовою мовою, а виконавицею пісень жестовою мовою. У соцмережах Заботкіна написала, що вивчає жестову мову вже протягом майже десяти років. Крім перекладу пісень, на Нацвідборі перекладали й розмовні студії для людей із порушеннями слуху, за цей вид перекладу відповідала Ольга Буназів.

 

 

«Це про творчість. Я порівнюю виконання пісні жестовою мовою з невеликою виставою, бо за три або чотири хвилини ти маєш передати все: ритм, сенс, акценти в пісні, які коронні фішки додав артист. Тому за цей час потрібно показати все. І тут можна собі дозволити інтерпретувати так, як ти це вважаєш за доцільне… Тут справа смаку й професіоналізму виконавця пісні жестовою мовою», – прокоментувала Катерина Заботкіна в ефірі телемарафону.

Раніше Заботкіна також перекладала пісні жестовою мовою на Atlas Weekend у 2019 році. Тоді до Києва приїжджала також Ембер Ґелловей Ґальєго, яку називають «Jay-Z жестової мови». За словами Ембер, жестовий переклад музики для людей із порушеннями слуху використовує основні інструменти жестової мови й додає до них адаптацію звуків.

«Ідеться не так про буквальний переклад, як про концептуальний, на рівні ідей. Адже не всі слова можна перекласти, а буквальний переклад може не мати сенсу. Наприклад, є формулювання bear with me. Щоб його перекласти жестовою мовою, я повинна показати ведмедя (bear). Але це був би спотворений зміст. Тому я просто адаптую це як «зачекай, послухай мене», – розповідала The Village Україна Ембер Ґелловей Ґальєго.

   

Під визначення «людина з порушеннями слуху» підпадають і люди, які мають ледь помітну втрату слуху, і ті, хто користується слуховими апаратами й утратили слух частково, і люди з повною втратою слуху, які використовують винятково жестову мову. Відповідно, велика частина людей із порушеннями слуху не знає жестової мови – отже, дублювання контенту жестовою мовою на YouTube чи телебаченні не допоможе їм зрозуміти зміст сказаного. Тому, крім жестової мови, ще потрібне титрування, пояснювали The Village Україна в ГО «Відчуй».