Законопроєкт про зберігання репродуктивних клітин військових у разі їхньої смерті зареєстрували у ВР
У парламенті зареєстрували законопроєкт про зберігання й використання репродуктивних клітин військових у разі їхньої смерті, повідомляє голова комітету Верховної Ради Михайло Радуцький.
Як може працювати постмортальна репродукція
- Захисник або захисниця, чиї репродуктивні клітини зберігаються в кріобанках, мають підписати відповідне розпорядження – дозвіл на використання своїх репродуктивних клітин після смерті. Форму цього розпорядження має затвердили уряд після ухвалення закону. Це дозволить запобігти додатковим витратам на нотаріальні послуги, пише Радуцький.
- Законопроєкт пропонує внести зміни в статтю 281 Цивільного кодексу та статтю 128 Сімейного кодексу. Згідно з цими змінами, захисник чи захисниця після смерті будуть визнані батьком або матір’ю дитини, яка народжена за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, а отже, на цю дитину поширюватимуться відповідні пільги. Це усуває законодавчу колізію, де йшлося про те, що кріобанки зобов’язані утилізувати біоматеріал загиблих військових після їхньої смерті.
- У разі загибелі захисника чи захисниці репродуктивні клітини зберігатимуть у кріобанках протягом трьох років. Після закінчення цього терміну зберігання клітин може фінансувати інша особа, яка вказана в розпорядженні.
Радуцький зазначив, що можна очікувати на швидше ухвалення законопроєкту.
Українські військові зможуть безоплатно зберігати свої репродуктивні клітини в кріобанках, відповідний законопроєкт підтримала Верховна Рада наприкінці листопада. Однак цей законопроєкт не регулював питання постмортальної репродукції, або зберігання клітин військових у разі їхньої смерті.
Також МОЗ уперше впроваджує фінансування репродуктивних технологій. Очікувана кількість новонароджених громадян України після проведення штучного запліднення – близько десяти тисяч щороку.
Редакція The Village Україна розпитала лікарку про соціальну й медичну кріоконсервацію репродуктивних клітин й ембріонів, перебіг процедури для жінок і чоловіків, фобію гормональної стимуляції, а також поговорила з двома цивільними жінками, які вирішили заморозити свої репродуктивні клітини й ембріони.