Увечері 11 січня в Києві зафіксували «сніжну грозу», після якої замість зливового дощу випадає зливовий сніг, повідомила синоптикиня Наталка Діденко. Натомість в Українському гідрометеорологічному центрі кажуть, що жоден датчик, який прогнозує наближення цього явища, грози не зафіксував.

Близько 22:30 кияни почули звуки, схожі на звуки грому чи вибухів, і почали ділитися відео в соцмережах. За словами Наталки Діденко, узимку гроза буває, але вкрай рідко, а зараз повз Київ проходить атмосферний фронт: атмосфера заповнена холодним північним повітрям, яке стикається з вологими потоками атмосферного фронту, що провокує грозу.

Пізніше, 12 січня, атмосферне явище прокоментували в Українському гідрометцентрі. Там кажуть, що «сніжна гроза» відбувається на Землі п’ять або шість разів на рік. «Сніжна гроза» утворюється, коли холодне повітря притиснене до землі, а над ним натікає вологе й тепле повітря. Перемішування цього повітря призводить до турбулентності, льодяні кристали в хмарах стикаються одні з одними. Як результат, виникає спалах блискавки.

Це явище важко спрогнозувати, бо умови для такої грози з’являються й розвиваються за кілька хвилин. На відміну від звичайних гроз, за «сніжної грози» зазвичай спостерігають одну або дві блискавки, найчастіше слабкі, які не становлять загрози, кажуть метеорологи.

Крім того, «сніжна гроза» супроводжується дуже приглушеним громом, який звучить нижче за звичайний літній грім. Утім, навіть слабкі розряди таки можна зафіксувати спеціальними датчиками під назвою грозопеленгатори. Але ввечері 11 січня жоден грозопеленгатор грози не зафіксував, кажуть в Українському гідрометцентрі.

   

Увечері 19 квітня 2023 року кияни бачили п’ятисекундний спалах у небі. Згодом у Державному космічному агентстві України говорили, що він спричинений падінням метеориту з потоку Лірид. Пізніше в Міжнародній метеорній організації уточнили, що спалах над Києвом стався внаслідок падіння суперболіда (великого вогняно-яскравого метеора) вагою до 300 кілограмів.