Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври вперше відкрили під час повномасштабної війни
Велику лаврську дзвіницю Києво-Печерської лаври вперше відкрили для відвідувачів під час повномасштабної війни, повідомляють у заповіднику.
Дзвіницю відкрили сьогодні, 1 травня. Вона працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00. Вхід коштує 150 гривень.
Із дзвіниці можна побачити панораму на Дніпро. Також Велика лаврська дзвіниця – це один із візуальних символів Києва й одна з найвищих споруд у місті. Побудована на правому березі, вона здавна була орієнтиром для мандрівників, кажуть у заповіднику.
«У ХІХ столітті мандрівники свідчили, що за ясної погоди з далекоглядної труби можна бачити з верхнього ярусу лаврської дзвіниці Козелець, Переяслав, Васильків й околиці на відстані щонайменше 150 кілометрів», – стверджують у Києво-Печерській лаврі.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Велику лаврську дзвіницю побудували у 18 столітті в класичному стилі за проєктом українського архітектора німецького походження Йогана Готфріда Шеделя. До цього зводили лише дерев’яні дзвіниці.
Протягом тривалого часу ця дзвіниця була найвищою мурованою спорудою Східної Європи. На покриття купола використали 3,5 кілограма сусального золота. Особливістю дзвіниці також є велика кількість керамічних деталей. Наприклад, капітелі четвертого ярусу прикрашають стилізовані зображення двоголових орлів, символу Візантійської держави. На відміну від російських орлів, вони не мають у лапах символів імперії, як-от скіпетра.
Дзвони розміщені на третьому ярусі. Великий дзвін відбиває години, а малі дзвони чутно що 15 хвилин. На двох верхніх ярусах дзвіниці спорудили майданчики, огороджені балюстрадами.
У 1930-х роках дзвіниця втратила більшість дзвонів, а під час Другої світової війни сильно постраждала від пожежі. Її реставрували двічі – у 1957–1963 роках й у 2010–2014 роках.
Читайте «Нормальні новини» в телеграмі
Обкладинка й фото: Києво-Печерська лавра, Wikimedia Commons