Новий порядок акредитації для журналістів на фронтах запровадили наприкінці лютого 2023-го. У кінці березня оперативні командування почали визначати зони, де робота ЗМІ буде обмежена або цілком заборонена. Професійна спільнота критикує це рішення, заявляючи про цензуру й вибірковість у доступі журналістів до певних ділянок на фронті. Пояснюємо, що відбувається.

Нові зони акредитації

Із кінця березня для журналістів діють три зони акредитації на фронтах – «червона», «жовта» й «зелена».

У «червоній» зоні робота представників ЗМІ заборонена. У «жовтій» дозволена робота акредитованих журналістів лише в супроводі офіцера зі зв’язків з громадськістю (пресофіцера) або іншої посадової особи, визначеної військовим командуванням. У «зеленій» зоні акредитовані журналісти можуть працювати без супроводу.

Зони переглядатимуть щотижня залежно від змін оперативної обстановки, пояснювала начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк. За порушення порядку роботи у визначених зонах журналістів позбавлятимуть акредитації.

Також можуть дозволити доступ ЗМІ на певну ділянку «червоної» зони в разі, якщо ситуація там «потребуватиме негайного висвітлення», відзначала Гуменюк.

Оперативні командування «Схід» і «Південь» внесли до «червоних» зон усі населені пункти вздовж лінії фронту й кордону. До «жовтих» зон потрапили обласні центри Миколаїв і Херсон (крім південної частини міста, яка перебуває в «червоній» зоні), де досі національні й регіональні ЗМІ працювали у звичному режимі, повідомляв Deutsche Welle.

Чому критикують це рішення

Українські воєнні кореспонденти заявили про цензуру й вибірковість у доступі журналістів до «червоних зон» на фронті, повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

Низка медійників випустила відеозвернення, у якому стверджує, що існує список журналістів із переліку обраних медіа, які мають виняткову перевагу доступу до «червоних зон». Зокрема, до таких відносять журналістів телеканалів із марафону «Єдині новини». 

«Необачні кроки з впровадження «зонування» чи інших обмежень і нехтування принципами демократії та свободи слова справлять негативний вплив на імідж і підтримку України у світі, адже ці зміни вдарять і по українських, і по іноземних журналістах, які ризикують своїм життям, щоб розповідати українцям і світу про російську агресію і її жахливі наслідки», – розкритикували нові правила учасники медіаруху. Закликали українську владу зняти обмеження для журналістів щодо доступу до висвітлення бойових дій і «Репортери без кордонів».

Deutsche Welle із посиланням на своїх співрозмовників у пресслужбах окремих підрозділів армії й у Генеральному штабі відзначає, що «нові правила роботи зі ЗМІ виходять з Офісу президента, де прагнуть взяти під контроль комунікацію військових з журналістами».

Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк у коментарі «Армія Inform» наголошувала, що новий порядок запровадили не для перешкоджання журналістам, а «для правильної організації роботи, зважаючи на безпекову ситуацію з урахуванням потреб війська».

«Є населені пункти, які час від часу потрапляють під дуже критичний обстріл і перебування там додаткових груп людей, навіть трьох осіб, може бути дійсно критичним збільшенням населення, яке може зазнати ушкоджень внаслідок таких ворожих дій. Саме тому застосоване таке зонування й організована робота та постійний контакт з усіма представниками ЗМІ», – відзначала Гуменюк.

«Я вважаю, що [нові правила] можуть працювати. Але є низка проблем, через які вони поки не працюють. Правила «червоної» зони, напевно, занадто жорсткі», – розповідала в інтервʼю The Village Україна американська журналістка Ізабель Хуршудян, яка очолює бюро The Washington Post у Києві. 

«Для роботи в «жовтій» треба супровід пресофіцера. Але проблема полягає в тому, що пресофіцерів завжди не вистачає. І зазвичай відповідь на запит від пресофіцера є негативною, тому що вони не хочуть створювати собі проблеми», – відзначала Хуршудян.

Система із зонами може працювати, якщо буде більше навчених пресофіцерів, вважає журналістка. «[У протилежному випадку], боюся, дедалі менше журналістів будуть залишатися працювати з України», – додає Хуршудян. 

Цей матеріал підготували ​​в межах проєкту IWPR «Голоси України» за підтримки ЮНЕСКО. Редакція несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цьому матеріалі, і за висловлені в ньому погляди, які не означають висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО й не зобов’язують організацію.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі